Politerno > Україна і світ > Опубліковано першу частину розслідування Bellingcat з новими деталями справи “вагнерівців”

Опубліковано першу частину розслідування Bellingcat з новими деталями справи “вагнерівців”

  • 17 Листопада, 2021
  • 388 Переглядів
  • 0

Оприлюднено першу частину розслідування унікальної операції українських спецслужб, під час якої розвідникам вдалося вивезти з Росії десятки найбільш значущих бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів на Донбасі.

Про це йдеться у спільному розслідуванні Bellingcat та The Insider.

 

“Ця спецоперація, яка не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли “вагнерівці” вже прямували до мінського аеропорту, операцію було “перенесено” після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ”, – йдеться у матеріалі.

Перша частина розслідування присвячена тому, як українські розвідники вербували бойовиків ПВК Вагнера та отримали з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах.

Зазначається, що ідея спецоперації розпочалася ще у 2018 році, коли розвідники дізналися, що бойовики повертаються до рідних сіл Росії, сидять без роботи, спиваючись та впадаючи в депресію – це стало можливістю для українських спецслужб.

Спочатку ідея полягала в тому, щоб виманити 4–5 осіб на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх затримали б, екстрадували в Україну і судили.

До вересня 2019 року ГУРМО зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України в якийсь момент між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, — це кілька десятків конкретних осіб.

Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб та проєкт із кодовою назвою “Авеню”.

Команда придумала правдоподібну небойову задачу, і як таку обрали охорону нафтових об’єктів “Роснефти” на Близькому Сході.

Розслідувачі зазначають, що важливим учасником проєкту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований та завербований українською розвідкою у “ДНР” кількома роками раніше. Він повернувся до Росії і вийшов на пенсію, але через деякий час на прохання українських розвідників знову почав шукати роботу в Міноборони та успішно знайшов.

Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисним для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо виникне потреба.

Роль “головного рекрутера” і “куратора проєкту від спецслужб” зіграв спецпризначенець із реальним бойовим досвідом, який добре знається на деталях війни на Донбасі та в жаргоні, який використовується російськими найманцями.

У квітні 2020 року відповідальним за проєкт “Авеню” було призначено українського спецпризначенця, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ і керував операцією з арешту Цемаха.

Розслідувачі також розповідають про другий сценарій посадки літака в аеропорту України – це загроза вибуху на борту. У цьому сценарії, щойно відповідний наземний диспетчерський пункт буде проінформований про загрозу, він на свій розсуд дає вказівку літаку приземлитися в аеропорту на свій вибір, оскільки гіпотетичний ризик від вибуху поширювався не лише на пасажирів, а й на людей на землі. Мало того, згідно з міжнародним правом, українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту. Саме цей варіант і був прийнятий за основу як найнадійніший.

До другої половини червня 2020 року команда ГУР мала 180 найманців, готових вирушити на кілька місяців до Венесуели. З них ГУР обрала 40, чиї військові злочини були доведені і яких планувалося затримати. Новий куратор найманців «Артур Палич» розділив найманців на чотири взводи по 45 осіб у кожному. Згідно з легендою, взводи збиралися вирушити до Венесуели послідовно, з перервою на кілька днів. Оскільки відправити (і захопити) планували лише перший взвод, основна увага була приділена рішенню, хто увійде до цієї групи.

Групі ГУР була потрібна допомога СБУ у складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливими для України, і щоб цю допомогу запросити, потрібно було схвалення офісу президента. Втім, схвалення президента в будь-якому разі було необхідним, оскільки операція явно викликала б великий політичний резонанс. За словами опитаних екс-співробітників ГУР, президент України вперше був проінформований про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року.

З цього моменту два старші офіцери, які відповідають за проект: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту «Авеню».

Після отримання політичного схвалення команда ГУР почала ділитися даними та погоджувати план зі своїми колегами із СБУ, які на той момент вже зібрали терабайти даних про бойовиків на Донбасі, включаючи сотні тисяч перехоплених телефонних дзвінків.

15 липня було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула на рейс, що вилітав через 10 днів. Декларована дата повернення – 19 жовтня, прямим рейсом зі Стамбула прямо до Москви, тобто за легендою первісне розгортання планувалося на період три місяці. Для правдоподібності було заброньовано зворотні квитки і для першої, і для другої групи.

“Шаман”, який мав летіти як лідер початкової когорти, створив груповий чат у WhatsАpp під назвою “1-а група 🇷🇺”, який служив платформою для координації 34 найманців. Він доручив членам групи зібратися на центральному автовокзалі Москви о 8:00 24 липня, звідки їх автобусом мали доставити до Мінська. За планом вони прибували до Мінська пізно ввечері та вирушали прямо до аеропорту, звідки вилітали наступного ранку о 10:50.

Усі 33 учасники першої групи прибули до Москви вчасно, при цьому один із них Ігор Тараканов в останній момент зрозумів, що захворів, і так і не виїхав. Міляєв вручив кожному добову, фальшиву трудову угоду з білоруською компанією, роздруківку їхніх електронних квитків та копію колективного трудового договору. Згідно з цими трудовими договорами вартістю 1 000 білоруських рублів за кожен їм було дозволено в’їзд до Білорусі. Увечері автобус із «вагнерівцями» успішно подолав кордон Білорусі та попрямував у бік аеропорту. У цей момент ще ніхто не припускав, що доїхати до аеропорту їм не судилося.

Нагадаємо, парламентська ТСК з розслідування можливого зриву посадовими особами операції із затримання членів ПВК «Вагнер» не знайшла підтвердження витоку інформації про проведення спецоперації з української сторони.

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь