Міністерство оборони уклало декілька контрактів на постачання зброї, боєприпасів та спорядження для ЗСУ із польською компанією Alfa, за якими на початку 2023-го року фірма мала заборгованостей на понад 3,5 млрд грн.
Про це йдеться у матеріалі УП.
Зазначається, що 11 квітня 2022 року Міноборони уклало великий контракт на постачання 20 тисяч балістичних шоломів, 20 тисяч бронежилетів та 40 тисяч бронеплит до них. Сума угоди становила 24,5 мільйона євро зі 100-відсотковою передоплатою.
На початку 2023 року польська фірма Alfa за різними контрактами мала заборгованостей перед МОУ на більш як 3,5 млрд грн. Вона поставила бронежилети й плити зі зривом термінів. А от із привезених нею 16 тисяч шоломів 11 тисяч повернули одразу як непридатні, а ще 5 тисяч не прийняли на баланс ЗСУ.
Попри факти зриву постачань, 25 жовтня 2022 року Міноборони знову замовляє в Alfa ще 20 тисяч шоломів і 50 тисяч бронежилетів на суму майже 50 мільйонів євро. Цього разу обійшлося без передоплати. Натомість шоломи так і не приїхали в Україну, а половина поставлених бронежилетів не пройшла балістичних випробувань.
В УП додають, що контрактів з Alfa в українських судах Міноборони не оскаржує, бо це іноземна компанія. Такі справи мають розглядати в міжнародному арбітражі та подаватись через представництво Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті.
Водночас їхня діяльність не публікується, як і судовий реєстр. Навіть попри це, УП стало відомо загалом про щонайменше сім угод, які МОУ уклало напряму з Alfa. Частину з них уже оскаржують у згаданому арбітражі.
Варто зазначити, що угоди підписувались пакетами, коли в Міноборони були “дні Альфи”.
Перший “день Alfa” в Міноборони
Перший такий день пройшов 22 квітня 2022 року. Тоді із фірмою Alfa уклали три угоди про постачання кількох самохідних гаубиць “Гвоздика”, 122-мм боєприпасів до гаубиці Д-30 та 122-мм ракет до “Града” на суму близько 3,3 млрд грн (майже 64,4 млн євро). По кожній із них польська компанія отримала по 50% авансу.
УП додає, що із законтрактованої зброї припасів до Д-30 з великим запізненням приїхала лише десята частина, ракет до “Града” – третина, а “Гвоздики”, хоч і приїхали всі, але в невідповідному технічному стані. Міноборони зараз намагається вибити з постачальника компенсацію.
Станом на початок 2023 року за трьома квітневими угодами 2022 року Alfa мала майже 1,7 млрд грн дебіторської заборгованості перед МО. 27 квітня 2022 року Міноборони уклало ще три контракти з державним спецімпортером зброї – фірмою “Прогрес”, яка мала постачати схожі види боєприпасів, що й польська фірма.
Сума трьох угод з держкомпанією сягала понад 17 млрд грн. За даними УП, болгарські постріли до Д-30, Д-20 і реактивні снаряди для “Градів” “Прогрес” мав купувати через ту саму польську фірму Alfa. Угоди з поляками в “Прогрес” курував заступник директора та колишній заступник міністра оборони Олександр Миронюк – відомий за скандальним обшуком в кримінальній справі про закупку неякісних бронежилетів, у ході якого в Миронюка виявили мільйони різної валюти в дивані.
За 5 днів польська компанія отримала різних контрактів від України на майже 21 мільярд гривень. Ті самі снаряди від тих самих виробників у прямих угодах Alfa та в контрактах “Прогресу” відрізнялися у ціні на десятки відсотків. Наприклад, польська фірма мала постачати 122-мм постріли з повним зарядом до гаубиць Д-30/2С1 по 760 євро, а “Прогрес” такі ж постріли – по 1195 євро. 435 євро або плюс 57% на одному снаряді, законтрактованому в тієї ж фірми з різницею у п’ять днів.
Не дивно, що цей контракт для “Прогресу” польський підрядник виконував набагато ефективніше, ніж власний на постачання таких же снарядів, але на 57% дешевше: контракт “Alfa” виконаний був на 10%, а от “Прогрес” із затримками, але близько 80% поставки зробив.
Навіть попри таку кричущу накрутку конкретно за цією угодою державний спец імпортер на початок 2023 року мав понад 200 мільйонів гривень заборгованості перед Міноборони.
Другий “день Alfa” в Міноборони
Наприкінці травня 2022 року польська Alfa мала завершити постачання снарядів за квітневими контрактами, проте навіть не наблизилась до цієї мети. Тож постачальник домовився про продовження термінів поставок до липня того ж року.
Однак 13 червня, знаючи про те, що фірма зриває попередні контракти, Міноборони вирішило дати компанії Alfa ще кілька мільярдів гривень армійських грошей. Того дня було укладено ще три контракти на суму близько 2,6 млрд грн. Половину цієї суми компанія знову отримала як передоплату.
Усі три угоди були ймовірно підписані з боку МОУ керівником департаменту військово-технічної політики Шостаком, якого тиждень по тому знімуть із посади. Цього разу контракти передбачали поставку: 120-мм мін (понад 11 млн євро авансу), 152-мм постріли для гаубиці “Гіацинт” (18 млн євро авансу) та 152-мм постріли до САУ “Дана” (13 млн євро передоплати).
Усі три контракти були зірвані. Пострілів для “Гіацинта” приїхало близько 40%; 120-мм мін поставили менше, ніж 1% від контракту; пострілів до “Дани” не поставили взагалі. Тепер МОУ намагається повернути 27 млн євро передоплати та стягнути ще майже 13 млн євро штрафів за зірвані постачання.
Навіть якщо це вдасться, то незмінним залишиться жахливий факт: українська армія рік не отримувала критично важливого озброєння і не могла законтрактувати його в іншому місці, бо постачальник вивів гроші з країни.
Що відомо про фірму Alfa
Як випливає з виписок із польських реєстрів, Alfa була заснована як товариство з обмеженою відповідальністю ще 2005 року. Єдина помітна згадка про цю фірму датується 2015 роком, коли її директор Пьотр Сапєжинський в інтерв'ю впливовому польському виданню "Polityka" розповідав, як його компанія виграє тендери на утилізацію списаних кораблів військово-морських сил Польщі.
Загалом фірма займається торгівлею різного роду продукцією, зокрема військовою. У 2020 році компанія показала 1,23 млн злотих (трохи більше, ніж 300 тисяч євро) прибутку, у 2021-му Alfa заробила 7,4 млн злотих (близько 1,8 млн євро).
Після підписання контрактів на сотні мільйонів в Україні, Alfa досі не подала фінансової звітності за 2022 рік. Навпаки, за перше півріччя 2023 року фірма уже 4 рази змінювала дані про себе в реєстрах, що може бути способом відтягнути подання звітності.
Скандал із закупівлями для військових
Ще взимку інформацію про те, що Міністерство оборони закуповує продукти для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва, 21 січня оприлюднило видання Дзеркало тижня із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів.
У Міністерстві оборони України назвали звинувачення у закупівлі продуктів для армії за завищеними цінами такими, що мають ознаки навмисних маніпуляцій.
Кабмін на засіданні 24 січня ухвалив кадрове рішення звільнити заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, який раніше подав заяву про відставку. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 400 млн грн застави.
Офіс генпрокурора повідомив про оголошення підозри раднику заступника міністра оборони, він фігурує у схемі розкрадання понад 1,7 млрд грн на закупівлях для ЗСУ.
Пізніше міністр оборони заявив, що протидіяти хабарництву всередині Міністерства оборони України допоможе антикорупційна рада, до складу якої увійдуть представники громадськості. Після цього, 8 лютого, міністр оборони України Олексій Резніков заявив про перезапуск антикорупційного управління, зокрема буде запроваджено механізм громадського контролю.
У липні членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, волонтерка Дана Ярова повідомила, що за її інформацією, замість внесення змін до постанови №335 Кабмін планує визнати її такою, що втратила чинність. А це загрожує повним блокуванням всіх закупівель для Міноборони - від зброї до харчів.
10 серпня стало відомо, що Міністерство оборони України восени 2022 року уклало контракт із турецькою фірмою на постачання зимового одягу для військових. Насправді до України попрямували "камуфляжні куртки", які дорогою переоформили як "зимові повітрозахисні" – майже втричі дорожчі.
Вже 25 серпня повідомлялося, що одним із власників турецької фірми, що отримала $30 млн за скандальну закупівлю для українських військових легких курток під виглядом зимових, виявився племінник народного депутата фракції "Слуга народу".
Блогер Володимир Бондаренко дослідив зв’язок власника турецької фірми Vector Avia на ім’я Роман Плетньов з родиною Владислава Миленького, мати якого була партнером голови ОП Андрія Єрмака та його батька Бориса.
Згодом міністр оборони Резніков на тлі звинувачень у закупівлі та постачанні літніх курток замість зимових запропонував парі депутатці та журналісту. Михайло Ткач на пропозицію міністра відповів так: "Я піду лише тоді, коли останній внутрішній кат українського суспільства, який думає, що може безкарно використовувати владу суспільства у своїх приватних інтересах, заб’ється в кут. А наразі ідеї тих, хто перебуває на шляху до цього кута, мене не турбують. Бо це моя робота".
А народна депутатка Анастасія Радіна запропонувала Резнікову до 9 ранку 28 серпня спростувати інформацію щодо купівлі без тендеру курток у "турецької" фірми-посередника, одним із власників якої був український племінник народного депутата з оборонного комітету Касая, а також про те, що Міноборони сплатило за куртки утричі дорожче, ніж це вказано в документі з турецької сторони. Якщо міністр не спростує цю інформацію, то має піти у відставку.
Згодом Резніков повідомив, що МО закупило 180 тис. зимових курток, які передали ЗСУ ще минулого року.
Нагадаємо, у результаті ракетного удару росіян по промисловому об’єкту на Полтавщині вночі 28 серпня дві людини загинули, дві дістали поранення та ще двоє вважаються зниклими безвісти.
