Вироком нинішній політиці уряду є безробіття у розмірі 15% та завантаження економічного потенціалу лише на 70%. Адже в умовах війни в економіці з правильними налаштуваннями безробіття має бути практично відсутнім і становити 2–3% максимум.
Про це пише Олексій Кущ, економіст та фінансовий аналітик, в статті “Українська економіка на межі, хоч би які оптимістичні прогнози звучали”.
Рівень безробіття у розмірі 15–20% — це ключовий індикатор того, що економічна модель, що застосовується, є неефективною.
За його словами, уряд і НБУ мали три роки, коли зовнішнє фінансування у розмірі 40 млрд дол. на рік надавало їм усі можливості для запуску нової економічної моделі зростання. Але цей час було безповоротно втрачено.
2023 року зростання на 5% «заколисувало» міністрів. Хоча навіть студенту першого курсу було зрозуміло, що тут спрацював банальний відсоток після падіння на 28% у 2022-му.
“Плюс улюблена функція уряду — дирижизм фінансовими потоками. Діяти, як регулювальник на фінансовому перехресті та переспрямовувати ренту з основних потоків на користь ключових груп впливу”, – зазначив автор.
2025 року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн — це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд — на програму закупівлі дронів.
Ці 2 трлн грн має зібрати «економіка тилу», але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн.
Що сильніше «економіка тилу» занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і «економіка війни» може перейти у тренд скорочення.
Аби цього не сталося, уряд і НБУ повинні переглянути економічну та монетарну політику, акцентувавши її на специфіці функціонування амбівалентної моделі економіки під час війни.
Експерт констатував, що українська економіка підійшла до “спіралі смерті”, якою економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу — це “втрата фігури”.
Кущ зазначив, що з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
“Наскільки близько наша економіка підійшла до “спіралі смерті”? Судіть самі, 2024 року ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го… У першому кварталі 2025-го реальний ВВП зріс на 0,5% р/р. Це фактично близьконульове зростання економіки з ризиком переходу до нульової та навіть від’ємної динаміки у другому кварталі поточного року. Індекс споживчих цін на товари та послуги у 2025 році (до відповідного періоду попереднього року) у квітні становив 14%“, – нагадав він.
До загроз внутрішньої рецесії української економіки призвела низка факторів, окрім війни, звісно. Це:
- відсутність ефективної концепції промислової політики;
- неакцентована на цілі економічного зростання монетарна політика, яка й з інфляцією в результаті не змогла впоратися;
- відсутність загальної моделі зростання, адаптивної до воєнних умов.
Якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки.
Нагадаємо, Україна перерахувала $770 мільйонів іноземним постачальникам зброї як передоплату, однак значна частина цієї зброї та боєприпасів так і не була доставлена.
