Politerno > Статті > Україна і світ > 30 мільярдів пішло по схемам. Як розікрали ковідний фонд і чи доведеться українцям повертати 8 тисяч

30 мільярдів пішло по схемам. Як розікрали ковідний фонд і чи доведеться українцям повертати 8 тисяч

  • 22 Січня, 2022
  • 1416 Переглядів
  • 0

Нещодавно презентований звіт Держаудитслужби про використання грошей ковідного фонду лише підтвердив те, про що вже давно кажуть експерти – мільярди гривень було використано не за призначенням, а то й просто розкрадено.

Нагадаємо: на хвилі епідемії в Україні було створено Фонд боротьби з COVID-19. Гроші мали піти на підтримку економіки та людей. У меморандумі з МВФ прописали, що за підсумком буде проведено аудит, причому він мав з’явитися набагато раніше – навесні 2021 року. Але терміни зірвалися.

До ковідного фонду направили рекордну суму – 78,4 млрд гривень (витрачено – 67,9 млрд). Під аудиторський контроль потрапило 60 млрд. І, як виявилося, 30,1 млрд із них – тобто половина усієї суми – «проблемні». Йдеться про «неефективне використання коштів», але зрозуміло, що під це формулювання потрапляють й корупційні схеми.

Поки що не зрозуміло, якими будуть наслідки величезних витрат для чиновників. Але перед простими українцями доведеться відповісти.

У пропозиціях за підсумком звіту Держаудитслужба зазначає, що надмірно сплачені бізнесу та людям гроші непогано б повернути. Зокрема, йдеться про повернення «зайво отриманої суб’єктами господарювання одноразової компенсації». Йдеться про 8 тисяч гривень, які платили бізнесу, постраждалому від локдауну. «Зайва» сума – близько 6 мільйонів.

Також Держаудитслужба пропонує зобов’язати центри зайнятості вжити заходів щодо повернення роботодавцями «зайвої» допомоги з часткового безробіття. Хоча тут конкретних сум не вказано.

Як в Україні освоїли ковідний фонд, хто на цьому заробив і хто заплатить – у матеріалі.

 

Заощадили на ковіді

Звіт Держаудитслужби охоплює період з 1 березня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Документ досить великий – тексту та таблиць у ньому більш ніж на 50 сторінок.

Аналізуються витрати із ковідного фонду окремо за відомствами.

Наприклад, Мінекономіки було виділено близько 10,7 млрд, МВС – 4,7 млрд, Укравтодору – 26,2 млрд, Мінсоцполітики – близько 11,8 млрд, МОЗ – 21, 8 млрд, Мінрегіону – 1,7 млрд, Міністерству освіти – 52,5 млн, Мін’юсту – 126,7 млн, Держуправлінню справами – 51,2 млн, Міністерству культури – 777,8 млн, Міністерству спорту – 475,8 млн, Фонду держмайна – 48,4 млн.

Перший мінус, який відзначили аудитори, – далеко не всі кошти було витрачено. Хоча на хвилі пандемії, здавалося б, потреба в грошах була особливо високою і навіть озвучувалися прогнози, що коштів може не вистачити.

Проте МОЗ, для якого протистояння епідемії є прямим обов’язком, витратило всього 88% коштів. У Мінсоцполітики, яке мало підтримати громадян у черзі локдаунів, показники ще гірші – освоєно 58% коштів. Це найгірший показник серед усіх отримувачів ковідних грошей.

Водночас Укравтодор, МВС та Держуправління справами витратили всі чи майже всі (98% та 100% відповідно).

Загалом по ковідному фонду було освоєно 88% грошей або близько 60 млрд, які взяли на контроль аудитори.

І виявили чимало цікавого.

“” Читайте також: 8 тисяч і списання боргів. Як саме влада “підтримуватиме” людей і бізнес під час локдауну

8 тисяч доведеться повернути

Як йдеться у звіті, встановлено порушень та проблемних питань на суму близько 30,2 млрд, тобто половину ковідного бюджету. При цьому не беруться до уваги 155,6 млн, порушення за якими було виявлено раніше в ході аудиторських перевірок і вже усунено.

Багато порушень виявили щодо виплат та компенсацій людям та бізнесу. Нагадаємо: підприємці мали право на разову допомогу у 8 тисяч гривень, компанії могли отримувати компенсації по частковому безробіттю (до 4,7 тисячі на кожного працівника) плюс тим, хто втратив роботу, платили окрему допомогу.

Щодо Фонду соцстраху (отримував гроші з ковідного фонду по лінії Мінекономіки) Держаудитслужба виявила порушень на 3,4 млрд гривень. Претензії аудиторів такі: допомогу по частковому безробіттю давали робітникам-пенсіонерам, нараховували зайві суми за фактично невідпрацьований час та у розмірах, що перевищують мінімальну зарплату (спочатку була вимога – компенсація не повинна перевищувати мінімалку, що на той момент становило 4723 гривні). Також допомогу платили тим, хто працював за сумісництвом або не був оформлений до штату (що також заборонено).

Крім того, Фонду соцстраху виділили понад 1,27 млрд. на поворотній основі. Але гроші досі так і не повернуто. І, як мовиться у звіті, немає законодавчого механізму стягнення цих коштів, що створює ризик їхнього неповернення до бюджету.

Те саме щодо Фонду безробіття – немає алгоритму, що визначає нарахування та виплати з безробіття за джерелами надходження. Тобто для аудиторів це свого роду “сіра зона” – неможливо перевірити, які саме виплати пішли з ковідного фонду, а які – за рахунок інших видаткових статей. Через це немає висновків щодо ефективності використання майже на мільярд гривень.

По компенсаціям бізнесу (8 тисяч гривень для компаній та ФОПів, які не могли працювати до карантину, зокрема сфери послуг) аудитори виявили, що бізнесмени надавали недостовірні дані та все одно отримували гроші. До переліку претендентів на допомогу від держави було зареєстровано близько 12 тисяч суб’єктів господарської діяльності, основний вид діяльності яких не належав до тих, що мали право на компенсації та які сплачували ЄСВ менше ніж 9 місяців. 

Мінсоцполітики аудитори звинуватили у незаконному призначенні виплат допомоги ФОПам на дітей. Компенсації нібито нарахували 66 підприємцям, які на той момент не вели бізнес або не належали до першої та другої груп платників податків. Таких порушень – на 800 тисяч гривень.

Ще 43 ФОПи отримали і компенсації на дітей, і виплати по програмі “Муніципальна няня”, що також незаконно. 51 підприємець отримав гроші на дітей віком від 10 років, що не було передбачено програмою.

Загалом, на думку аудиторів, Мінсоцполітики завищило потребу у бюджетних коштах на 3,6 млрд. Разом з тим, через різні помилки майже 5,5 тисячі громадян позбавили законних виплат.

У пропозиціях за підсумками звіту Держададслужба наполягає на заходах щодо повернення до бюджету зайво отриманих бізнесом компенсацій на суму 6 млн гривень. Буде перерахунок та компенсації по частковому безробіттю – провести його зобов’язали центри зайнятості. Але сума, яку виставлять роботодавцям на повернення, не називається.

Тобто тепер багатьом підприємцям, які отримали “8 тисяч від Зеленського”, доведеться ці гроші повернути.

Втім, як каже економіст Олексій Кущ, ще не факт, що масово забиратимуть гроші. “Вжити заходів щодо повернення до бюджету коштів” – це традиційне для Держаудитслужби формулювання. Реальний механізм повернення коштів може бути тільки через суд, або якщо люди самі погодяться віддати компенсації. Але останнє малоймовірне, а масові суди вимагатимуть чималих витрат з боку держави і часу”, – каже Кущ.

“Якщо помилка в оплаті виникла з вини сторони, яка її скоїла, одержувач, як правило, не несе жодної відповідальності. Подібні позови були з боку Пенсійного фонду, які нараховували людям надто великі пенсії, але суди їх відхиляли. У випадку з ковідними компенсаціями ситуація, на мою думку, буде аналогічною, якщо не йдеться про шахрайство з боку одержувачів. У будь-якому випадку зажадати повернення грошей можна лише через суд”, – зазначив голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. Але дошкуляти людям проханнями повернути гроші чиновники можуть.

Як лікувало МОЗ

Щодо МОЗ, яке загалом і має протистояти епідемії, теж цікава історія. Саме до нього в аудиторів – цілий перелік претензій.

Перша – щодо розрахунку вартості ковідного пакета (за яким НСЗУ покривала лікарням лікування пацієнтів з коронавірусом) та принципу виплат. У Держаудитслужбі вважають, що цінник завищений, а гроші не завжди отримували ті, хто був на передовій боротьбі з епідемією. У результаті з бюджету пішли зайві 3,2 млрд. Наприклад, наводять, зокрема, 21-й центр екстреної медичної допомоги, який отримував гроші по ковідному пакету, але насправді послуг пацієнтам з коронавірусом або підозрам на нього не надавав.

Загалом центри екстреної медичної допомоги не використали 3,8 млрд. виділених їм коштів. Більше того, близько 1,2 млрд. вони розмістили на депозитах приватних банків, тобто розраховували ще й непогано заробити на ковідних грошах.

Щодо ковідних доплат медикам (до 300% від окладу), то на них так економили, що у 2020 році утворилися “зайві” кошти у розмірі 229 млн. При цьому самі лікарі скаржилися, що їм недоплачують ковідні – формулювання “до 300% від окладу” дозволяло керівництву лікарень платити, скільки вважають за потрібне, – кому 100%, а кому і ще менше.

Водночас лікарні отримали надлишкові суми на ковідні виплати, зокрема завищуючи кількість штатних працівників, які мають право на доплати. А МОЗ за цим не простежило.

Фактично провалено програму з пересувних шпиталів, на яку з ковідного фонду виділяли більше 90 млн. У результаті 50 млн освоїли, але в Донецькій області та Києві на час проведення аудиту пересувних шпиталів взагалі не було, а на Одещині розгорнули 90 ліжко-місць із 500 запланованих. Тобто 50 млн. пішли невідомо куди. У звіті Держаудиту їх окреслили як “неефективно використані”.

Багато претензій до держпідприємства “Медичні закупівлі України”. Воно нібито не змогло організувати своєчасні закупівлі товарів для боротьби з ковідом та їх постачання до лікарень. Наприклад, маски просто лежали на складах два місяці, а по ШВЛ три місяці домовлялися про закупівлю.

У лікарнях так і не запустили використання 32 комп’ютерних томографів вартістю майже півмільярда. Ризики простою є ще по 145 томографам на 2 млрд – зараз вони все ще на зберіганні у постачальників.

По лабораторіях виявили перенаправлення ковідних грошей на зарплати та закупівлю матеріалів (на 6,8 млн), завищення доплат медикам (на 3,4 млн), закупівлю некондиційних масок (на 16,1 млн) тощо.

Втім, картинка про те, як МОЗ витрачала коронавірусні гроші, була б неповною без конкретних фактів скандальних закупівель. Відразу ж на етапі освоєння ковідного пирога серед одержувачів чималих сум виявилися фірми дітей чиновників, “Епіцентр” та компанії, які на ринку пов’язували з людьми з МОЗ.

Власне, за цією схемою із закупівель працювали й надалі.

Приміром, Рахункова палата серед найбільших отримувачів коштів із ковідного фонду називає компанії “Протек Солюшнз Україна”, “ІМД плюс”, “Астріум”, “Алві-Лайн”, “Тіос”.

“Протік Солюшнз Україна” отримала у 2020 році більше 640 млн гривень, а “ІМД плюс” – 115 млн.

Обидві фірми – не новачки на медичному ринку. Їхнім власником є ​​Федір Кірпенко, і донедавна компанія була оформлена як датський офшор. 

“Протек Солюшнз” неодноразово потрапляла у тендерні скандали – її звинувачували в участі в “підставних аукціонах”, тобто коли учасників формально кілька, але за домвленістю одні дають виграти іншій. 

“Астріум” (отримав понад 380 млн) оформлений на Віталія Степченка. Але раніше його бенефіціаром був хорватський бізнесмен Желько Гранатир, а дружина Степченко Наталія його особистий помічник. Желько Гранатир свого часу був причетний до скандалу 2007 року у справі машин швидкої допомоги. Нібито фірма бізнесмена поставила за бюджетні гроші авто, які не підходять для перевезення окремих категорій пацієнтів, а потім, пустивши через компанії-одноденки, перепродала.

Також на ринку “Астріум” підозрювали у постачанні обладнання за завищеними цінами. До речі, саме «Астріум» поставила “Медичні закупівлі України” комп’ютерні томографи.

Київська “Алві Лайн” (отримала 95 млн) фігурувала у скандалах із постачання кисневих систем. Власник цієї компанії – Олег Соколов, статутний фонд – лише 31 тисяча гривень. Чистий прибуток у 2020 році перевищив 790 тисяч. Як розповіли нам джерела в медичних колах, Соколов давно входить до МОЗ та має своїх людей у ​​багатьох регіональних управліннях охорони здоров’я.

Минулого року ця компанія вигравала тендери Криворізької інфекційної лікарні №1, Клінічної лікарні швидкої допомоги Львова, Харківської міської лікарні №13, територіального медичного об’єднання МВС у Києві, Запорізькій, Миколаївській та інших областях.

“” Читайте також: Від улюбленців Зеленського до оточення Коломойського. 10 фаворитів “Великого будівництва”

Дороги проскочили

Ще один цікавий фігурант у списку одержувачів ковідних грошей – Укравтодор.

Йому з ковідного фонду виділили понад 26 млрд, 25,7 млрд з яких успішно освоєно.

Перше зауваження Держаудитслужби – порушення при проведенні торгів і як наслідок “не ті” або, точніше, якраз “ті” для Укравтодору переможці. По таким тендерам питань майже на 10 млрд. Але конкретики мало.

Під перевірку Держаудитслужби потрапило трохи більше половини грошей, які пройшли через держзакупівлі. 

Виявилося, що були випадки завищень вартості та обсягів робіт (на 7 млн ​​та 1,2 млн відповідно), неякісне покриття доріг (на 45,5 млн).

Як бачимо, суми є досить скромними на тлі мільярдного фінансування Укравтодору.

Хоча про масштаби корупції на дорогах у профільному середовищі ходять легенди. У 2020 році колишній радник голови ВП Ігор Уманський заявив, що гроші з ковідного фонду на повну силу освоюються дорожнім картелем, про який ми не раз згадували. За словами Уманського, за останні роки бюджет на будівництво доріг виріс утричі, при цьому до тендерних вимог вносилися зміни, які дозволили вигравати «потрібним» фірмам. “Картель”, отримавши замовлення, нерідко віддавав його підрядникам за 30-40% відкату, що у результаті лише у 2020 році дозволило підняти 36 млрд гривень (гроші на дороги виділялися не лише по лінії Укравтодору, а й за іншими програмами “Великого будівництва”).

При цьому, як не дивно, у аудиторів виникли питання лише за мільйонами.

Тут є пояснення. 

“Справа в тому, що державний аудит перевіряє в основному технічні моменти та відповідність законодавству. Як тільки щось не відповідає алгоритму, транзакція відправляється в папку «неефективних». Але це не означає, що йдеться лише про корупцію та крадіжку. Крім цього – банальна непрофесійність чиновників у діловодстві та низька виконавча дисципліна. Більше того, якраз корупційні договори могли не потрапити до списку неефективних, тому що там формально всі процедури було дотримано”, – пояснив Кущ.

Замовили аудит та приватизацію, нахімічили з ковідними доплатами

Щодо інших міністерств та відомств, які отримали свою частину ковідного пирога, то особливо відзначився Мінкульт.

16,4 млн із ковідного фонду міністерство направило на оплату одержувачам грантів за аудиторські послуги, що явно не належить до заходів боротьби з ковідом.

Ще 3,7 млрд. з нецільового використання пішли на Український культурний фонд. Той нібито виділяв без жодних на те підстав ковідні гроші юридичним та фізичним особам, а також не повернув до бюджету невитрачені кошти.

 Матеріали у цій справі направлені до Печерської окружної прокуратури та долучені до кримінальної справи.

Нецільовим використанням ковідних грошей відзначився і Фонд держмайна. Він направив 10 млн на оплату послуг радників із приватизації “Електроважмашу”, ОПЗ та ОГХК.

МВС доплачувало медикам відомчих лікарень ковідні гроші навіть за відсутності пацієнтів із коронавірусом (на 7,7 млн ​​гривень), а також тим, хто був на лікарняному чи навчанні.

За таким самим принципом нараховували доплати силовикам. Мінрегіон викрили у завищеннях виконавцями обсягів та сум з робіт із капітального ремонту приймальних відділень у госпітальних округах (на 47,7 млн) та порушеннях фінансової дисципліни.

Міністерство молоді та спорту, за даними Держаудитслужби, завищило потреби у фінансуванні та виділило підзвітним організаціям 23,7 млн ​​без жодних підстав. Гроші отримали, зокрема, федерації легкої атлетики, регбі та ін.

По Держуправлінню справами у Держаудитслужби найкоротший перелік претензій – знайдено порушень на 0,004 млн гривень через надмірно сплачений ПДВ та встановлено нестачу засобів індивідуального захисту. І нібито ці проблеми вже усунені під час попередніх ревізій.

Картинка для МВФ

Для звітності перед МВФ Держаудитслужба окремо подала спеціально заповнену матрицю у формі таблиць.

Поки не зрозуміло, наскільки Фонду сподобається те, як Україна розпорядилася грошима.

Та й загалом незрозуміло, чи зроблять з цього звіту висновки, і які саме? 

“Самого звіту аудиторів мало. Щоб довести порушення, потрібна державна експертиза та кримінальні справи. Держаудитслужба дає дуже високий відсоток нецільового використання коштів – 30 млрд. Але де саме там корупція, а де банальний непрофесіоналізм, і кого зрештою треба садити, а кого звільняти – треба розбиратися”, – каже Кущ.

Чи піде на це влада – питання відкрите. Тим більше, що ті ж шляховики прямим текстом кажуть, що частина відкатів йде до Києва, а через те, що учасників схеми занадто багато і люди бовтають зайве, по розподілу дорожніх бюджетів уже почався переділ. Список тих, хто у схемі, урізають, а відкати, навпаки, підвищують.

“” Читайте також: Санкції проти громадян України. Рік діяльності РНБО закінчився фейковим “тощо” від Данілова

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE