Politerno > Статті > Абромавічус на вихід. Чому керівник “Укроборонпрому” йде з посади і хто прийде йому на заміну

Абромавічус на вихід. Чому керівник “Укроборонпрому” йде з посади і хто прийде йому на заміну

  • 27 Липня, 2020
  • 355 Переглядів
  • 0

У державному концерні “Укроборонпром” готуються кадрові перестановки. В першу чергу вони пов’язані з призначенням нового віце-прем’єра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського. У ведення останнього якраз і входять оборонні виробництва, а тому закономірно, що там почнуться певні зміни.

Правда, відразу після призначення Уруського в “Укроборонпромі” дали зрозуміти, що хотіли б від нього дещо дистанціюватися.

Заступник голови “Укроборонпрому” Мустафа Найєм написав пост, в якому заявив, що працювати в уряді концерн буде із заступником міністра економіки Світланою Панаіотіді. Що виглядало як явна фронда.

Втім, на практиці реалізувати такий підхід буде досить складно, так як президент Зеленський чітко позначив оборонно-промисловий комплекс як основну сферу діяльності нового віце-прем’єра.

І наслідки не забарилися.

Як стало відомо з повідомлень ряду ЗМІ, нинішній глава “Укроборонпрому” Айварас Абромавічус, у якого ще рік тому були грандіозні плани з реформування компанії, попросився у відставку. Точніше, він хоче скласти повноваження гендиректора і зайняти менш “неспокійне” крісло в наглядовій раді концерну.

На місце нового керівника зараз розглядається три кандидатури.

Сам Абромавічус просуває на нового гендиректора “Укроборонпрому” свого нинішнього заступника з маркетингу та збуту Михайла Морозова. Морозов – виходець з радянських спецслужб, у свій час керував компанією “Прогрес” (займається експортом в структурі “Укроборонпрому”), а також працював в групі компаній ISTIL бізнесмена Мохаммада Захура.

У минулому році Абромавічус запросив Морозова в “Укроборонпром” спеціально під розвиток експортного спрямування.

Тоді ж Абромавічус пообіцяв, що доходи від експорту виростуть до 2025 року вп’ятеро (до 2 млрд доларів). Але поки особливих успіхів в цьому напрямку немає. Доходи “Укрспецекспорту”, за підсумками першого кварталу цього року (більш свіжих даних немає) виросли, але незначно – з 343,7 млн. До 381 млн гривень. Хоча на тлі провальних результатів інших підприємств держконцерну (загальний дохід по “Укроборонпрому” впав з майже 1,7 млрд до 716,1 млн, тобто, на мільярд гривень) підсумки по експорту виглядають відносно непогано.

Ще один кандидат на посаду гендиректора концерну – нинішній херсонський губернатор Юрій Гусєв. У свій час він був заступником міністра оборони, пізніше балотувався в Раду від “Слуги народу”, але зняв свою кандидатуру. Як заявив тоді Давид Арахамія (вони з Гусєвим давно дружать), на Гусєва була “потужна інформаційна атака”. Так, його звинувачували в закупівлях палива для армії за завищеними цінами (нібито, переплата склала 180 млн гривень) і махінаціях з квартирами для військових.

Кандидатуру Гусєва відстоює Давид Арахамія, – говорять джерела. За їхніми ж даними, Гусєв не проти перейти з Херсонської ОДА в “Укроборонпром”.

Свого кандидата для “Укроборонпрому” має і призначений нещодавно віце-прем’єр-міністр Олег Уруський.

Відразу ж після призначення він заявив, що зосередиться на реформуванні ОПК. Головою “Укроборонпрому”, за словами нашого джерела, він хоче бачити Юрія Терещенка.

Терещенко – не чужа людина для “Укроборонпрому”. Він уже працював в дежконцерні на різних посадах, а після Майдану став на деякий час в.о керівника держконцерну (його призначили туди з подачі Олександра Турчинова).

Терещенка пов’язували з екснардепом Олександром Дубовим. Їх імена фігурували в гучному скандалі зі схемами і виведенням грошей з Київського бронетанкового заводу. Останній, нібито, перерахував 12 млн гривень фірмі-прокладці “Спец-Ком-Південь” і ще 17 млн ​​заплатив за чорні і кольорові метали, які взагалі не використовувалися у виробництві БТРів.

Хто з претендентів в результаті очолить “Укрооборонпром” поки незрозуміло. Але в будь-якому випадку йому дістанеться досить проблемна спадщина.

Уже очевидно, що з реформами в “Укроборонпромі” нічого не вийшло. Показники різко погіршилися, деякі підприємства працюють по 2-3 дні на тиждень, немає держзамовлень і нових експортних ринків. Навіть колись потужні підприємства зараз відчувають чималі складнощі. Скажімо, Конотопський вертолітний завод збирається просити грошей на зарплати.

У той же час, доходи “Спецтехноекспорту” впали з 884 млн гривень в першому кварталі 2019 року до 132,3 млн за аналогічний період 2020 року. Доходи “Укрінмашу” скоротилися вдвічі – з 47,4 млн до 23 млн. По “Прогресу” падіння взагалі рекордне – з 327 млн ​​до 8 млн.

“Ніхто не займається розвитком виробництва, йде тільки перерозподіл потоків всередині концерну, і постійно видаються якісь презентації, які не втілюються в життя. Держзамовлень немає, а за бюджетні гроші закуповуються імпортні вертольоти, катери і “Джавеліни”. Новий закон про держзакупівлі ще фактично не запрацював, а старий вже практично не працює, тому виникла вимушена пауза. Крім того, підприємства втрачають на курсових скачках”, – говорить екс-глава “Укрспецекспорту” Сергій Бондарчук.

При цьому у держави досі немає чіткої стратегії щодо розвитку оборонного комплексу.

“У цьому питанні турборежиму чомусь не вийшло. По багатьом напрямкам час вже втрачено, а деякі стратегічні підприємства на межі зупинки, їх просто поріжуть на металобрухт, якщо не вжити термінових заходів”, – вважає Бондарчук.

Читайте також: Нюанси закону про “зелену” енергетику: чи змінить він тарифи для людей і бізнесу

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь