В Україні готується угода року. З молотка ось-ось піде один з кращих і найбільш цінних лотів великої приватизації – компанія “Центренерго”. Це провідний виробник електроенергії в Україні – він контролює 14% генеруючих потужностей країни і об’єднує три теплові електростанції – Вуглегірську, Зміївську і Трипільську.
Фонд держмайна виставив на продаж контрольний пакет “Центренерго” – 78,2% акцій майже за 6 млрд. грн., Що, власне, не гроші для об’єкта такого рівня. У 2013 році він оцінювався уп’ятеро дорожче – в 1 млрд. доларів.
Сам конкурс призначений на 13 грудня. Але термін подачі документів від потенційних претендентів закінчився ще 6 грудня.
У минулому році, плануючи приватизацію “Центренерго”, влада розраховувала на прихід системного іноземного інвестора. Серед претендентів називався, зокрема, французький енергетичний гігант Engie.
Але зараз вже остаточно зрозуміло, що міжнародного бізнесу в числі претендентів на “Центренерго” не буде. Про своє бажання взяти участь у приватизаційній гонці заявило п’ять компаній – частину з них пов’язують з українськими політиками, частину – з російським капіталом. І, як підозрює економіст Олексій Кущ, вони спробують збити ціну ще нижче. “Не здивуюся, якщо” Центренерго взагалі піде за копійки – 1,5-3 млрд. грн.”, – припустив Кущ.
Інші експерти підозрюють, що ніякого торгу взагалі не буде, і він спочатку не планувався – “Центренерго” просто передадуть в потрібні нинішній владі руки.
Тож кому і за скільки у підсумку дістанеться “Центренерго”.
Чому так дешево
Експертів насторожує заявлена вартість “Центренерго”. Фонд держмайна хоче отримати за майже 80% пакета акцій 5,98 млрд. грн. При цьому заявлено крок торгів у 60 млн. грн., на які стартова вартість може як підвищуватися, так і знижуватися. За словами Олексія Куща, ця сума – просто смішна.
“Можна оцінювати об’єкт за різними методиками – за вартістю активів, фінансових потоків і так далі. І в будь-якому випадку мінімальна сума буде 10 млрд. грн. Та й то з розрахунком на те, що в процесі торгів вона виросте”, – пояснив експерт.
На його думку, “Центренерго” цілком реально продати за 500 млн. доларів і дорожче, але тільки якщо продавати його не зараз, а після виборів.
“Такі об’єкти не можна продавати в кінці політичного циклу, адже тоді інвестори закладають в ціну, яку вони готові платити, можливі ризики, скажімо, реприватизацію після зміни влади. А на початку нового політичного циклу таких ризиків немає, і “Центренерго” в 2019-2020 роках можна було б продати в 2-3 рази дорожче, ніж зараз”, – говорить Кущ.
Але навіть 6 млрд. грн. хочуть платити невелика кількість потенційних покупців. Подейкують, що деякі компанії, які заявили про свою участь у конкурсі, орієнтуються на 4,5-5 млрд. грн. І тільки одна, найбільш ймовірний претендент на перемогу, за словами голови Інституту економічного розвитку Олександра Гончарова, “вже зуміла зібрати потрібну суму”.
Втім, експерти вважають, що незалежно від того, чи є гроші в учасників торгів, вони спробують по максимуму збити ціну.
“Думаю, буде спроба двох знижень у два рази кожне, тобто, в результаті ціна впаде до 3 млрд. Або навіть 1,5 млрд. грн. Новий закон про приватизацію дозволяє обвалювати ціни навіть на найбільш значущі для держави об’єкти”, – говорить Гончаров.
На його думку, майбутній власник зможе в максимально короткі терміни відбити вкладення. “Це золоте дно. Прибуток компанії в минулому році склав 2 млрд. грн. Вона забезпечує електроенергією найбільш платоспроможні регіони – Київську, Донецьку і Харківську області”, – зазначив експерт.
Продаж чи передача?
Згідно з даними, опублікованими в базі Smida Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (повідомлення там повинні розміщувати всі компанії, які планують придбання значного пакета акцій), за “Центренерго” буде змагатися п’ять претендентів – ТОВ “Укрдонінвест”, “Баланс-груп”, Forbes & Manhattan Ukraine, грузинська компанія Georgian International Energy Corporation і білоруський нафтобітумних завод.
Але, як написав на своїй сторінці в Facebook, в.о голови Фонду держмайна Віталій Трубаров, “компанії повинні внести гарантійний внесок, і тільки після цього можна говорити про кількість учасників конкурсу та їх імена”.
До 6 грудня всі формальності повинні були бути вже закінчені, але Фонд держмайна й надалі тримає інтригу і не розголошує офіційний список учасників. Відомо лише, що їх “не менше, ніж двоє”, тобто, за умовами конкурсу, він може відбутися.
Найбільш передбачуваним претендентом на “Центренерго” спочатку була компанія “Укрдонінвест”. Її контролює Віталій Кропачев, якого називають “вугільним смотрящим” (за масовану скупку енергоактивів і шахт), а також довіреною особою народного депутата і правої руки президента Ігоря Кононенка.
Самого ж Кононенко в пресі давно охрестили головним куратором “Центренерго”. Ще в минулому році Кропачев заявив, що спробує вдачу у приватизації “Центренерго”. Варто відзначити, що він давно і активно працює з компанією. Підконтрольна Кропачеву шахта “Краснолиманська” поставляє вугілля на теплові станції “Центренерго”. Кропачев також володіє акціями компанії, яких, за його власними оцінками, у нього “більше 1%”. За даними Smida, “Укрдонінвесту” належить 195 800 акцій “Центренерго (0,0530%).
Багато експертів раніше вже заявляли , що саме під Кропачева і Кононенка спочатку готувалася приватизація “Центренерго” за такими пільговими цінами.
А журналіст Євген Дубинський на своїй сторінці в Facebook звертає увагу на наступний нюанс: “Центренерго” складається з трьох ТЕС: Трипільської (Київська обл), Зміївської (Харківська обл), Вуглегірської (Донецька обл). У Донецькій і Харківській областях діє воєнний стан до 27 грудня 2018 року. Конкурс з продажу “Центренерго” запланований на 13 грудня.
“Тобто, ніяких іноземних інвесторів. Чистий міжсобойчик з заздалегідь визначеним переможцем – кононенківським смотрящим Кропачевим. Який за 6 млрд гривень отримає 15% від встановленої потужності всієї електроенергетики України. Якщо рахувати в цифрах 2017 року, то за 3 річних прибутки компанії”, – пише Дубинський.
Масовка та інші
З іншими покупцям ситуація не настільки очевидна. ТОВ “Баланс-груп” входить в орбіту впливу екс-нардепа Дмитра Крючкова, якого раніше пов’язували з братами Суркісами. А недавно з’явилися підозри, що Крючков обзавівся російськими покровителями. Справа в тому, що в Україні Дмитро Крючков вже кілька років як оголошений у розшук. У минулому році він зареєстрував в Москві компанію “Ексім Енергозбут”, яку експерти пов’язують з російським “ВТБ-банком”. Хоча зв’язок цей, швидше номінальний – компанія ВТБ Реєстр просто є власником реєстру акціонерів “Ексім Енергозбут”.
До слова, “Баланс-груп” є кредитором “Центренерго”, яка з 2004 року знаходиться в перманентному процесі банкрутства (хоча при цьому і продовжує залишатися прибутковою: чистий прибуток компанії в 2017 році склав близько 1,9 млрд. грн., за перше півріччя цього року – близько 440 млн. грн.). Визнаний судом борг “Центренерго” перед кредиторами складає близько 140 млн. грн. І близько половини цієї суми компанія винна Крючкову.
“Баланс-груп” – далеко не єдиний учасник торгів, за яким можуть стояти російські гроші.
Як підозрюють екперти, близька до російського капіталу і Forbes & Manhattan Ukraine. До складу директорів цієї компанії входить Михайло Спектор. Раніше він очолював енергетичну компанію VS Energy International Ukraine (обленерго в Київській, Херсонській, Одеській, Чернівецькій, Рівненській, Кіровоградській обл.), яку пов’язують з російськими бізнесменами Євгеном Гінером і Михайлом Воєводіним, а також депутатом Держдуми Олександром Бабаковим.
Нарешті, ще один дуже цікавий претендент – білоруський нафтобітумний завод. Їм володіють білоруські бізнесмени Олександр Шакутін і Микола Воробей. Останньому підконтрольна також компанія-нафтотрейдер “Інтерсервіс”.
Воробея також вже намагаються прив’язати до росіян.
“Хто ці білоруси і наскільки вони білоруси, а не росіяни, сказати складно. Цілком можливо, що люди, які побудували свій бізнес на реекспорті російської нафти думають, що так само добре у них вийде завозити в Україну російське вугілля і отримувати солодкий тариф Роттердам+” , – написав на своїй сторінці у Facebook фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
У той же час, джерела близькі до білоруської компанії запевнили, що в питаннях приватизації “Центренерго” вони ніяк не пов’язані з росіянами і діють в своїх інтересах, а також в інтересах Білорусі, як держави.
Купити “Центренерго” хоче також грузинська компанія Georgian International Energy Corporation. Її контролює брат екс-міністра оборони Грузії часів Саакашвілі Гели Бежуашвілі – Давид Бежуашвілі. У минулому році холдинг, в який входить Georgian International Energy Corporation – Georgian Industrial Group – виграв конкурс на поставку вугілля на “Центренерго” і повинен був відвантажити 700 тис. тонн. Але, у підсумку, “Центренерго” почала закуповувати вугілля в США, а результати тендеру за участю грузинської компанії скасували.
До слова, холдинг Georgian Industrial Group володіє вугледобувною компанією Грузії “Сакнахшірі” з запасами вугілля в 400 млн. тонн.
Схеми і інтриги
Експерти спочатку передбачали, що боротьба за “Центренерго” буде непростою. Але реальне загострення пристрастей перевершило всі очікування.
Уже після того, як було оголошено про старт прийому заявок від потенційних претендентів на “Центренерго”, спалахнув скандал.
Один з учасників конкурсу – компанія “Баланс-груп” заявила про незаконне виведення коштів з рахунків “Центренерго”. Всього за 9 місяців цього року було виведено понад 5 млрд. грн., а за останні три роки – 14 млрд. грн., – стверджують в компанії. У створенні схеми з обкрадання держпідприємства в “Баланс-груп” звинуватили керівництво “Центренерго”, Фонд держмайна і НКРЕ, а опосередковано – нардепа Ігоря Кононенка.
В останні два роки члени цієї “групи”, нібито “всіляко вдосконалили” схеми виведення грошей з “Центренерго” В результаті комітет кредиторів (куди входить і “Баланс-гпупп”) звернувся до правоохоронних органів із заявою про фальсифікацію даних фінансової звітності компанії з метою приховування масштабних розкрадань.
“У мережі з’явилася інформація про те, що з 2016 по 2018 з “Центренерго” через компанії-прокладки було виведено до 14 млрд грн. за схемами закупівлі вугілля. Автори листа, компанія “Баланс-груп”, прямо пов’язують організацію схеми з олігархом Ігорем Кононенком, який входить в найближче коло президента України Петра Порошенка. Що з цього приводу думають аудитори з Ernst & Young, які готували аудит поки що держкомпанії, одному Кононенкові відомо. Зрозуміло одне, якщо конкурс з приватизації “Центренерго”, призначений на 13 грудня, відбудеться, то як то кажуть, кінці у воду”, – написав на своїй сторінці у Facebook співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Гончаров вважає, що здорове зерно в звинуваченнях “Баланс-груп” є, адже, якщо в минулому році чистий прибуток компанії склав 2 млрд., то за перше півріччя цього року – менше 500 млн. При цьому тарифи на електроенергію за цей час зросли.
“Потрібно сильно постаратися, щоб так обвалити прибуток компанії”, – говорить Гончаров.
“І дивний збіг – нібито виведена сума майже збігається з заявленою вартістю об’єкта”, – додав керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
Ще один цікавий поворот в цій справі – з’явилися підозри про можливий зрив конкурсу. В останній момент – коли пул основних заявлених учасників вже визначився, про своє бажання взяти участь у боротьбі за “Центренерго” повідомила компанія “Укрнафтобуріння”, яка входить в орбіту впливу Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника і Павла Фукса.
Найцікавіше, що компанія поки лише збирається обговорити свою можливу участь у торгах з акціонерами, для чого призначила їх збори на 12 грудня, тобто, за день до конкурсу і через тиждень після офіційного закінчення прийому документів. І, як підозрюють експерти, справа зовсім не в “неорганізованості” топ-менеджменту “Укрнафтобуріння” – зриваючи всі терміни компанія, швидше за все, планує обзавестися офіційною відмовою в участі в торгах від Фонду держмайна і потім вимагати скасування самого конкурсу або його результатів (ймовірно, вже після президентських виборів).
“З одного боку це непрофільний для Коломойського бізнес, але, з іншого – чому б не насолити супротивникам (маються на увазі напружені відносини олігарха з президентом Порошенком і його людьми, зокрема, Ігорем Кононенком – прим.ред.)”, – іронізує Гончаров.
