Politerno > Статті > Україна і світ > Дилема 31 березня 2024 року. Чи потрібні Зеленському президентські вибори у конституційний термін

Дилема 31 березня 2024 року. Чи потрібні Зеленському президентські вибори у конституційний термін

  • 3 Вересня, 2023
  • 1778 Переглядів
  • 0

Головна інтрига нового політичного сезону може залишатися загадкою до грудня. За Конституцією, чергові вибори президента проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента. Тобто 31 березня 2024 року. Також у Конституції записано, що призначення виборів президента у строки, передбачені Конституцією, належить до повноважень Верховної Ради. Згідно з Виборчим кодексом, Рада має це зробити не пізніше ніж за сто днів до дня виборів. Тобто не пізніше 22 грудня 2023 р.

Про те, що президентські вибори в конституційний термін можуть бути проведені навіть в умовах війни, вже двічі заявив Володимир Зеленський: в інтерв’ю Наталі Мосейчук (Раєвській), яке показали на телемарафоні 27 серпня, та в інтерв’ю португальському громадському телеканалу RTP, яке було оприлюднено 30 серпня.

Але “можуть бути проведені” ще не означає “неодмінно будуть проведені”. Щоб вибори були оголошені, необхідно виконати низку умов. Назвемо найважливіші: внести зміни до законодавства; знайти гроші; отримати схвалення західних партнерів; мати особисте бажання Зеленського проводити вибори.

Нині про жодну з цих умов не можна впевнено сказати, що вона обов’язково буде виконана. Можна лише зважити аргументи за та проти.

 

Чотири вимоги Зеленського

Конституція не забороняє проведення президентських виборів в умовах воєнного стану. Але така заборона є у статті 19 закону "Про правовий режим воєнного стану". У Виборчому кодексі записано, що у разі введення в Україні воєнного стану будь-який виборчий процес припиняється з дня набрання чинності відповідним указом президента. 16 травня секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі телемарафону підтвердив: "Жодних виборів, включно з президентськими та парламентськими, в Україні під час дії воєнного стану бути не може".

Щоб вибори стали можливими, обов'язково необхідно внести зміни до цих двох законів. Але Зеленський в інтерв'ю RTP заявив, що має чотири вимоги до будь-кого, хто пропонує змінити законодавство, щоб дозволити проведення голосування під час війни.

Перша вимога: у голосуванні мають брати участь військові, які нині борються на лінії фронту. Про це він сказав також і в інтерв'ю Мосейчук: "Вони захищають сьогодні цю демократію, і не дати їм цієї можливості через війну — це нечесно. Я був проти виборів тільки через це". За його словами, солдати повинні мати можливість проголосувати в окопах, і для цього має бути створена інфраструктура. "Як військові зможуть проголосувати? Покажіть мені інфраструктуру. Ніхто поки що не показав", — пояснив він Мосейчук.

Друга вимога: "Нам потрібні міжнародні спостерігачі, бо я хочу, щоб все робилося законно. Вибори мають бути демократичними, прозорими, як це було, коли мене обрали президентом". В інтерв'ю Мосейчук він висловився ще жорсткіше: "Спостерігачі повинні бути в окопах". За його словами, цю вимогу він озвучив американському сенатору-республіканцю Ліндсі Грему, який був у Києві 23 серпня. "Я йому сказав: ми з вами маємо відправити спостерігачів на передову, щоб у нас були вибори для нас і для всього світу легітимними".

Третя вимога: у голосуванні мають брати участь ті, хто знайшов притулок від війни у чужих землях. Про те саме він говорив в інтерв'ю Мосейчук: "Нам повинні допомогти у Європі, тому що українці сьогодні переважно у Європейському Союзі. Там треба відкривати дільниці, щоб люди прийшли. 7 мільйонів повинні проголосувати. У нас таких інфраструктурних спроможностей немає — там треба відкривати відповідні можливості".

Четверту вимогу Зеленського телеканал RTP виклав так: "Гарантувати безпеку голосування без загроз можливих російських бомбардувань". Це практично неможливо. Ніхто Україні таких гарантій не дасть. В інтерв'ю Мосейчук цієї вимоги не було, але зараз вона з'явилася.

Отже, протягом тижня Зеленський двічі виступив із інтерв'ю, у яких сформулював свої вимоги для проведення виборів. Вже сам цей факт чітко свідчить про те, що розпочалися великі торги з цього питання. Торги і в прямому розумінні — про фінансову ціну цих виборів для Заходу, і в переносному — про політичну ціну.

Де взяти $150 млн

В інтерв'ю RTP Зеленський наголосив, що не направить на вибори жодної копійки бюджету, який зараз виділяється на озброєння та ЗСУ. "Я думаю, що світова демократія підтримає нас", — сказав він.

В інтерв'ю Мосейчук він розповів, що обговорив цю проблему з Ліндсі Гремом. "Якщо, я сказав йому, ви готові дати мені 5 мільярдів, — тому що я не зможу просто забрати з бюджету 5 мільярдів, мені здається, саме така сума потрібна на проведення виборів у звичайний час, а у воєнний я не знаю, що це за сума, — якщо США разом з Європою дадуть нам фінансову підтримку… давайте тоді змінювати законодавство швидко".

Тобто питання насамперед у грошах. "Проводити вибори в кредит я не буду. Забирати гроші від зброї та давати їх на вибори також не буду", — підтвердив Зеленський.

Коли Зеленський говорив Грему про 5 мільярдів, він мав на увазі суму не в доларах, а в гривнях. П'ять років тому ЦВК просила на вибори в 2019 році 4,8 млрд грн, у тому числі 2,35 млрд на президентські вибори (1,5 млрд перший тур, 0,85 млрд другий) і 1,95 млрд на парламентські. Ще до розмови Зеленського з Гремом "Радіо Свобода" поділилося кошторисом, який Мінфін отримав від ЦВК на вибори у 2024 році: 5,42 млрд грн на вибори президента та 3,75 млрд на вибори нардепів.

За нинішнім курсом НБУ президентські вибори коштують менше ніж $150 млн. Тобто насправді це невелика за американськими мірками сума, і Вашингтон міг би її знайти для Києва, якби захотів. Питання, чи хоче Захід цих виборів.

Чи потрібні Заходу вибори в Україні

Про те, що Зеленський розповів Мосейчук про свою розмову з Гремом, оперативно повідомило агентство Reuters. І на це радісно відгукнувся сам Грем. "Мені дуже приємно чути, що президент Зеленський відчинив двері виборам в Україні в 2024 році. Я не можу придумати кращого символу для України, ніж проведення вільних і справедливих виборів під час війни. Вибори розглядатимуться не лише як акт непокори російському вторгненню, а й як прихильність демократії та свободі, — заявив сенатор. — Я закликав би всіх союзників України надати фінансову і технічну допомогу для підтримки цих зусиль".

Звісно, позиція сенатора Грема — це не позиція колективного Заходу. Але, з іншого боку, якби на проведенні президентських виборів у конституційний термін наполягав лише Грем, то Зеленський, напевно, не присвячував би цій темі два інтерв'ю поспіль.

Крім того, позицію сенатора-республіканця Грема поділяють багато його однопартійців в обох палатах Конгресу США. У вересні Конгрес має схвалити (або відхилити) запит президента Джо Байдена на $24 млрд для України. І тут усе залежатиме від позиції республіканців.

У США один із головних аргументів противників допомоги Україні полягає саме в тому, що в нашій країні зараз відсутня демократія (і тому процвітає корупція). Відмова Зеленського від проведення президентських виборів у конституційний термін, напевно, була б використана антиукраїнською пропагандою.

Але тут ось яка проблема. Оголошення виборів саме-одне не скасує підозр у відсутності демократії. Бо демократія вимагає не лише можливості проголосувати, а ще й чесної виборчої кампанії. І щойно Верховна Рада оголосить президентські вибори, увага західного суспільства сфокусується саме на виборчому процесі: рівних можливостях для кандидатів, свободі агітації, незалежності медіа та, зрештою, відсутності фальсифікацій у день голосування та під час підрахунку голосів.

Легітимність результатів виборів також залежатиме саме від дотримання стандартів чесного виборчого процесу. У цьому плані нічим не допоможуть заяви про те, що для легітимності виборів "спостерігачі повинні бути в окопах". Взагалі, нічим не допоможуть будь-які спроби Банкової вчити західних партнерів, якими критеріями ті мають керуватися для визнання виборів легітимними та демократичними. Особливо в умовах, коли ми критично залежимо від західної допомоги і навіть на вибори просимо гроші.

Хто платить, той замовляє музику. І якщо Захід таки дасть нам гроші на вибори — то, мабуть, він сам нам скаже, що ми маємо зробити, щоб вибори були визнані легітимними та демократичними.

Повторимо: зараз тривають торги. Не лише про $150 млн, які має дати Захід, а й про ту політичну ціну (у вигляді чесного виборчого процесу), яку має заплатити Банкова. Чи зможуть вони домовитися — саме в цьому є суть головної інтриги нового політичного сезону.

 

Чи потрібні вибори Зеленському

Але у будь-якому разі вирішальне слово буде за Зеленським. У нього є свої аргументи проти і за (крім тих, про які вже йшлося вище).

Важливий аргумент проти — думка народу. 29 серпня Український інститут майбутнього оприлюднив результати соціологічного дослідження, яке зафіксувало, що лише 15% респондентів виступають за проведення виборів президента 2024 року, навіть якщо війна не закінчиться. А 76% — проти президентських виборів під час війни. Вони вважають за необхідне провести вибори президента після перемоги України у війні.

Але народ можна переконати. Для цього можна розповідати, наприклад, що завдання виборів — продемонструвати всьому світу, включаючи західних партнерів, єдність українського народу та його готовність воювати до повної перемоги. Щоб цим спростувати всякі підозри в тому, що, мовляв, українці втомилися від війни і хочуть домовлятися з Путіним, а Зеленський не дає.

Також аргумент проти — труднощі забезпечення демократичних стандартів виборчої кампанії в умовах воєнного стану. Як не намагайся, обов'язково звучатимуть звинувачення у монополії одного кандидата. Але тут теж є рецепт: нехай західні партнери оголосять стандарти виборів під час війни. Тоді Банкова зможе усі претензії переадресовувати американським та європейським друзям, які самі встановили нам відхилення від стандартів мирного часу.

Звісно, Зеленський має вагомі аргументи на користь виборів. Насамперед це розрахунки політтехнологів, які кажуть, що потрібно користуватися моментом, поки рейтинг високий. І поки що потенційні конкуренти (не будемо їх перераховувати) не мають тих можливостей, які у них можуть з'явитися у мирний час.

Крім того, відмовитися від виборів — це дати ґрунт для звинувачень в узурпації влади. Тобто такі звинувачення будуть у будь-якому разі: проводиш вибори під час війни — отже, хочеш узурпувати владу на п'ять років, не проводиш вибори — отже, узурпуєш владу до кінця війни. І в обох випадках існує протиотрута: можна провести переговори з парламентськими партіями (крім уламків ОПЗЖ) та домовитися, яке рішення краще для України: провести вибори у конституційний термін чи відкласти їх на після перемоги.

Звісно, у порівнянні з війною це дрібна проблема. Але з точки зору мешканців Банкової питання, чи проводити вибори в конституційний термін, велике і дуже непросте. А нам лишилося тільки чекати, які аргументи переважать.

"" Читайте також: Скандал в Міноборони. Чому курткогейт зайшов далі, ніж, ймовірно, сподівалися його автори

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE