В АП активно шукають варіанти, як залишитися при владі після президентських виборів. Один зі сценаріїв – підготовка лояльного і слухняного наступника Петра Порошенка
Пам’ятаєте найперше твердження про те, що Порошенко – майбутній президент України? Ця інформація припала на саму середину протистояння на Майдані, коли основними дійовими особами політичного протесту були Олег Тягнибок, Віталій Кличко та Арсеній Яценюк. Хитросплетіння політичного пасьянсу аналізувало видання UA1
На той час Порошенко фрагментарно засвітився на Банковій, виводячи звідти протестуючих, і роз’яснював позицію Майдану іноземним дипломатам. Особливо не проявляв активність, на сцені не маячив, і нікому б на думку не спало словосполучення “президент Порошенко”.
Проте, в січні 2014-го Євген Копатько, політолог, який обслуговував інтереси “Партії регіонів”, а тепер благополучно живе в Москві, на одній із прес-конференцій заявив: “Ви ще здивуєтеся, хто буде наступним президентом України”.
На всі розпитування журналістів він тільки відмахувався, але потім все ж натякнув: “Зараз я нічого не можу вам сказати. Можу тільки порадити звернути увагу на Петра Порошенка”.
На той момент політики і політологи всіх мастей тільки плечима знизували – що за маячня? До чого тут взагалі Порошенко?
А потім був лютневий розстріл на Інститутській, перемога Революції Гідності та, як завершення всього, – інавгурація Петра Порошенка 7 червня 2014 року.
Зараз ситуація повторюється: витоки інформації з нарад в Адміністрації президента все частіше дають привід говорити про можливе словосполучення “президент Юрій Луценко”.
Це здається абсурдом тільки на перший погляд, оскільки надто вже багато про це говорять в кулуарах парламенту. Точно так само, як і перед призначенням Луценка генпрокурором. Та й досвід Порошенка показує, що немає нічого неможливого.
Зручний кандидат
Вперше чутки про те, що Банкова може висунути Луценка як одного з кандидатів на пост президента, з’явилися влітку 2016 року, в розпал прогнозів про дострокові президентські вибори.
Першим в публічну площину це припущення виніс нардеп Сергій Лещенко, написавши: “Якщо Порошенко зрозуміє нульові шанси на свою перемогу, Луценко з його тотальною лояльністю буде запропонований як спадкоємець на пост президента. Іншого способу збереження влади у цього клану немає”.
Луценко абсолютно лояльний до Порошенка, вміє домовлятися і за потреби спритно маніпулює інформацією.
Практично одночасно з ним цю версію підтвердив політолог Кирило Сазонов, поділившись чутками, які до нього дійшли: “У БПП обговорюють варіант заміни Порошенка в разі падіння його рейтингу, на Луценка. Як наступного кандидата в президенти. У будь-якій потужній фінансово-промисловій групі, а українські партії – це, як правило, одночасно і ФПГ, завжди безперервно обговорюють запасні варіанти на випадок зміни лідера”.
Тоді це вважали кумедною безглуздістю і забули. Хоча раніше точно так само сприйняли чутки про те, що для Луценка готують крісло генерального прокурора. Про це також говорила вся Верховна Рада. Але більше в тому ключі, що який з нього генпрокурор? У нього навіть немає юридичної освіти, просто країну відволікають від важливіших подій і вигадують сміхотворні новини.
Над цими смішними новинами сміялися рівно до 12 травня 2016 року, коли вперше в історії країни Генпрокуратуру з подачі Петра Порошенка очолив Юрій Луценко, який не має юридичної освіти.
Всього за кілька годин парламент змінив законодавство, проголосував за його кандидатуру, і новий генпрокурор прийняв присягу. У підсумку всім нам вже рік як не смішно спостерігати за роботою генпрокурора Луценка.
Схожа ситуація складається зараз: витоки інформації з АП підтверджують, що на Банковій серйозно стурбовані майбутніми президентськими виборами. І вже зараз розписують сценарії, що гарантують утримання влади в своїх руках.
Серед них внесення до Конституції змін, які б залишили президенту лише представницькі функції, а реальну владу зосередили в руках прем’єра, яким і стане Порошенко. А також висунення свого кандидата з найближчого оточення президента. Роль такого кандидата відводять саме Юрію Луценку.
Він абсолютно лояльний до Порошенка і його найближчого оточення, вміє домовлятися і за потреби спритно маніпулює інформацією.
Порошенко нікому не віддасть можливості балотуватися. Хіба лише з міркувань підтримати чиюсь кандидатуру, щоб потім її зняти.
Понад те, підтримкою цього кандидата Порошенко вбиває відразу двох зайців.
По-перше, забезпечує собі лояльного наступника.
По-друге, здійснює маневр у Генпрокуратурі.
“Дивіться, що цікаво: на час передвиборної кампанії Луценко піде у відпустку, а його місце займе заступник, наприклад, Юрій Столярчук, – ділиться своїми висновками з нардеп Віталій Купрій. – І Столярчук буде виконувати все, що йому скажуть, а тіньовим генпрокурором, фактично, стане Шокін. Тоді можливою стане спроба фальсифікації перемоги Порошенка”.
Поки ці ідеальні плани псує лише одне – нинішній президент на всі 100% не довіряє нікому зі свого оточення. І розуміє, що у Луценка є власні президентські амбіції. Тому серйозного просування генпрокурора як кандидата від Банкової може й не бути, вважає Купрій.
“Петро Порошенко нікому не віддасть можливості балотуватися. Хіба лише з міркувань підтримати чиюсь кандидатуру, щоб потім її зняти, пограти на виборах на користь якихось махінацій”.
Якщо все ж АП зупиниться на цьому варіанті, і Банковій вдасться протягнути Луценка в президенти, то нічого хорошого його президентство не обіцяє.
Жартівник напідпитку
Любитель міцних спиртних напоїв (здебільшого, коньяку) й поціновувач грубого гумору – таким знають Юрія Луценка люди з його оточення і частина наближених до нього журналістів.
Наприклад, багато хто пам’ятає феєричне затримання німецькою поліцією вкрай нетверезого глави МВС Луценка в аеропорту Франкфурта-на-Майні в травні 2009-го.
Тоді Юрія Віталійовича з сином не пустили в літак через те, що вони були п’яні. Недовго думаючи, обидва Луценки побилися з поліцейськими і півдня провели в поліцейській дільниці. Від огляду на рівень алкоголю в крові міністра Луценка врятував лише дипломатичний паспорт.
Ну, а про грубі жарти нинішнього генпрокурора говорять вже давно. Злі язики саме з ним пов’язують розміщення банерів “Біжи, кролик, біжи” напередодні відставки Арсенія Яценюка.
Нинішньому президенту не до іміджу президента наступного. Головна мета – залишитися при владі.
А Юлія Тимошенко, яка не раз ставала жертвою його жартів, досі не дуже любить згадувати розіграш періоду її прем’єрства. Тоді, відлітаючи в одне з відряджень, вона зручно влаштувалася в кріслі, але літак все не злітав. Виявилося, виліт затримано за розпорядженням міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Було це на піку протистояння Тимошенко і Ющенка, які писали один одному гнівні відкриті листи, звинувачуючи у всіх тяжких. І побачивши, що до літака під’їхав ескорт, а на борт піднімається Луценко, прем’єрка приготувалася до найгіршого.
Міністр виструнчився, підійшов до блідої тремтячої Тимошенко і крижаним тоном заявив: “Юліє Володимирівно. Я тут через вас. Я прийшов для того, щоб…”.
Кажуть, в ті секунди в передінфарктному стані вона підраховувала, скільки їй впаяють загалом.
“Прийшов щоб… побажати вам приємного польоту!”. Міністр вихопив з-за спини букет, вручив його Тимошенко і голосно зареготав.
Це лише кілька прикладів, що характеризують людину, яка з подачі Порошенка може очолити країну. А те, що він зовсім не проти спробувати себе в цій ролі, визнають і чиновники, і депутати.
Перше, що сказав нардеп Ігор Луценко після звіту генпрокурора у Верховній Раді: “Це мова кандидата в президенти, правильна з точки зору політтехнологій. Але це не звіт генпрокурора”.
У розмові нардеп підтвердив, що прізвище генпрокурора може спливти в списках учасників президентських перегонів: “У Юрія Віталійовича є амбіції стати президентом, – каже він. – І так, як він поставив себе на посаді генпрокурора – це політичний компонент його діяльності і допомагає будувати йому свою політичну кар’єру, наприклад, всі ці речі, пов’язані зі Сталіним і Берією, підозра Януковичу в прямому ефірі”.
Водночас нардеп наголошує, що всіма цими ефектними діями Луценко лише намагається закамуфлювати прорахунки в довіреному йому відомстві.
“Наприклад, у моїй справі результатів немає, – констатує депутат. – Він своїм потенціалом політика прикриває неефективну роботу структури Генпрокуратури”.
Грунтуючись на цих висновках, неважко спрогнозувати підсумки діяльності Луценка на посту глави держави, нехай навіть з урізаними до мінімуму повноваженнями. Брутальний жартівник напідпитку – не найкращий представник країни на міжнародній арені.
Але нинішньому президенту не до іміджу президента наступного. Головна мета – залишитися при владі, незалежно від назви майбутньої посади. І заради цієї мети Порошенко готовий на все. В тому числі, й на Луценка-президента.
