Янтарна епопея, замішаними в якій опинилися чинні нардепи від влади, майже місяць не сходить з перших шпальт ЗМІ. Але навіть така суспільна увага не завадила правоохоронцям вести кулуарні переговори як між собою, так і з фігурантами справи.
Наслідком цього вже стала спроба приховати цілий ряд скандальних подробиць історії. Головна з яких – наявність складу злочину з боку перших осіб Управління держохорони (УДО). Адже в “бурштиновой історії” переплелися не лише незаконний лобізм, провокація хабарів, розкрадання надр і шахрайські схеми. У янтарний справі було викрито ще одне корупційне діяння. Правда здійснювали його не тільки нардепи, котрих позбавили імунітету, а підлеглі і заступники голови УДО Валерія Гелетея.
Це історія пов’язана з незаконним виділенням охорони парламентаріям, яку УДО і НАБУ по-джентльменськи зам’яли. Тепер “лічники”, спійманих на гарячому на хабарах, мають намір перевести зі співучасників у свідки злочину. Де компанію їм повинен скласти ще один фігурант справи. “Страна” розбиралася з деталями цієї заплутаної історії.
Актори першого і другого плану в фільмі НАБУ
Нагадаємо, що основний акцент бурштинової справи фокусується на особистостях народних депутатів від коаліції – тимчасово покинувшого фракцію БПП Борислава Розенблата і “фронтовика” Максима Полякова. Їм з помпою було оголошено про підозру, а Розенблат вже встиг побувати на годинному допиті.
Ще ряд персонажів, які стали героями скандального фільму НАБУ, виступають хоча і важливими, але акторами другого плану. Це помічниця Полякова Тетяна Любонько, а також підозрювані з числа представників міжфракційного об’єднання “Депутатський контроль” – Костянтин Проскурко, Віктор Косянчук і Вадим Руденко.
У їх відношенні слідство активно напрацьовує доказову базу. До судів регулярно вносяться численні клопотання про обрання для цих осіб запобіжних заходів, арешту вилучених у них речей, цінностей та документів. Поряд з цим, долі ще трьох фігурантів справи, які спочатку засвітилися “в титрах” бурштинової кінострічки, не афішуються. І вже висловлюються припущення, що цей режим тиші – неспроста.
З титрів кінострічки зник “бурштиновий контрабандист”.
Так, журналісти проекту “Схеми” з’ясували, що “бурштиновий рішала” Роман Руденко, який також засвітився у фільмі НАБУ, до сих пір не має статусу підозрюваного в справі. Саме цей комерсант на оприлюдненому відео був запропонований Розенблатом агенту “Катерині” в якості куратора схеми з організації контрабандного постачання однієї тонни незаконно добутого бурштину за допомогою підроблених документів. На оперативному відео чоловік докладно описував, як має намір провернути цю операцію.
“Товар залишає територію України абсолютно вчорну. У разі, якщо його якимось чином затримують на митниці, то це просто товар і просто контрабандисти, які його перевозять… Ми з усіма домовляємося”, – говорив “рішала”.
Відомо, що Руденко був затриманий безпосередньо при наданні їм для огляду 100 кг сонячного каменю співробітниці НАБУ під прикриттям. Але ніякого логічного продовження за цим кроком слідства в його відношенні не було. Через добу після затримання Роман Руденко був відпущений на свободу, йому не оголошувалося про підозру. Про причини такої лояльності слідчих до бурштинового контрабандиста в САП вважали за краще не говорити.
В “бурштиновой історії” знайшовся слід бійців Гелетея
Мовчать, не дивлячись на отримані телефонні і письмові запити, і в ще одному силовому відомстві – управлінні державної охорони.
“Страна” кілька днів поспіль очікувала коментаря цієї структури з проханням пояснити роль в “янтарній справі” затриманих 19 червня охоронців нардепа Розенблата – Віктора Адобаша і Богуслава Ярощука. А також їх статус, адже за деякими даними чоловіки мали безпосереднє відношення до УДО.
При цьому охоронці засвітилися в відеоматеріалах слідства. Саме їм передавала “Катерина” гроші, нібито призначені Розенблату і Полякову за сприяння в організації “бурштинової схеми”.
На офіційному рівні відомо, що після того, як охоронців “упакували”, їм було оголошено про підозру. Принаймні, так заявили на спільному брифінгу 20 червня директор НАБУ Артем Ситник і спецпрокурор Назар Холодницький.
Але ні Ярощука, ні Адобаша в Солом’янському райсуді, де обиралися запобіжні заходи “бурштинівцям”, журналісти так і не побачили. Згідно цілеспрямованому зливу з НАБУ, вони нібито пішли на угоду зі слідством. А тому подання про їх арешт були відкликані. Чому передували скандальні події, про які – нижче.
Як “булатівець” став помічником нардепа
Отже, в розмові зі “Страною” Розенблат заявив, що на момент затримання Адобаш значився його офіційним помічником.
“Він перейшов до мене 13 червня, буквально за тиждень до всіх цих подій”, – зазначив нардеп.
Віктор Адобаш з кубком. Фото “Страна”.
Разом з цим він відмовився пояснити, в якому статусі Адобаш забезпечував його безпеку раніше. Лише уточнивши – у бодігарда за плечима дійсно був солідний досвід роботи в Управлінні держохорони.
Наші співрозмовники в силових структурах запевняють, що Розенблат – не договорює в цій історії.
За їхніми відомостями, Адобаш був координатором забезпечення безпеки нардепа, причому займався цим довгий час. Але – без відповідних законних підстав.
Про це ж йдеться і в матеріалах кримінального провадження. Тут наголошується, що до початку весни 2017 року охоронець уже був прикріплений до парламентарія. І лише пізніше був “переведений” в статус помічника.
У той же час, будучи “лічником” парламентарія бодігард офіційно проходив службу на посаді офіцера з особливих доручень елітного спецпідрозділу УДО України “Булат”, в основні завдання якого входить охорона президента і вищих посадових осіб країни.
Тобто займався свого роду “суміщенням” відразу двох профілів діяльності.
Віктор Адобаш (у чорній футболці по центру) був неодноразовим призером і переможцем турнірів з рукопашного бою. У держохороні він займався підготовкою бійців “Булата”. Фото: do.gov.ua
Однак, забезпечення безпеки нардепів співробітники “Булата” можуть здійснювати тільки з відповідного дозволу глави держави. Замість цього, взаємини нардепа Розенблата і Адобаша будувалися на “договорняку”.
За словами співрозмовників видання, ніякого офіційного документа, яким співробітник УДО був прикомандирований до депутата президентської фракції, не існувало. Що не заважало йому використовувати в ході охорони парламентарія спецзасоби, табельну зброю, і як показує “бурштиновий фільм” – виступати посередником при отриманні хабарів.
“Ковбасний” підробіток співробітників УДО
За інсайдерською інформацією, це з’ясували і в НАБУ. Причому ще в ході розробки фігурантів “бурштиновой історії”.
Але замість належної правової кваліфікації, у відомстві Артема Ситника вважали за краще повідомити про виявлений скандал не президенту, а керівництву держохорони.
Коли ці відомості потрапили на стіл до глави УДО Валерія Гелетея, він зажадав терміново звільнити Адобаша. Останній довгий час упирався. Свою відмову військовий мотивував тим, що був приставлений до Розенблата не з власної ініціативи. А в якості вказівки, отриманої, як раз, у самого голови Управління держохорони, його першого заступника Володимира Дахновського.
Такий вид незаконного забезпечення безпеки політиків і бізнесменів давно поставлений на потік в УДО. У нелегальної підробки навіть є характерна назва – “ковбаса”.
За даними в силових структурах, ці делікатні питань знаходяться в компетенції керівника “Булата” під контролем Дахновського. Називається також сума “відкату” верхівці УДО за надання незаконної охорони – 30% від суми послуг охоронців.
В кінцевому рахунку Адобаша переконали покинути ряди УДО, що і було зроблено 18 травня з формулюванням “за станом здоров’я”. Сталося це до скандально відомої епопеї в ресторані “Три вилки”.
Момент передачі $ 200 тис. Адобашу в ресторані 19 червня. Фото: radiosvoboda.org
Чи знав охоронець навесні, що більше півроку він і Розенблат виступають об’єктами здійснення негласних слідчих дій, невідомо. Але в тексті “підозри” парламентарія чітко вказано, що в момент того, як Адобаш був офіційним співробітником УДО, він виступав передавальною ланкою корупційних відносин між “Катериною” і нардепом.
24 лютого в “Трьох вилках” таким образон він отримав від агента НАБУ під прикриттям $ 10 тис.
У момент того, як Адобаш значився в “Булаті” УДО він незаконно охороняв Розенблата. І отримував гроші для народного депутата. Фото “Українська правда”
Паралельно між першими особами УДО і керівництвом НАБУ було укладено якусь джентльменську угоду.
На які поступки довелося піти відомству Гелетея в обмін на те, що Антикорупційне бюро не доведе до відома Петра Порошенка про витівки держохорони – також є таємницею.
Як і незрозуміло, скільки ще силових відомств виявилося посвяченими в деталі надсекретної операції під прикриттям, яку готували цілий рік і нібито залучили до неї допомогу ФБР.
У підсумку, в матеріалах справи відсутні дані про Адобаша, як чинного співробітника УДО, а сам він за тиждень до затримання був оформлений помічником Розенблата.
Його охоронна діяльність описується наслідком обтічно – нібито це були неоформлені належним чином послуги. При цьому охоронець нібито був в курсі корупційної затії свого “об’єкта”. І разом з напарником погодився брати участь в “бурштинової історії”.
В матеріалах справи охоронці кваліфікуються як посібники корупційних діянь Розенблата. Фото “Українська правда”.
Це ж саме стосується і особистості ще одного фігуранта “бурштинової халепи” Богуслава Ярощука – екс-бійця спецназу Ізраїлю, який повернувся в Україну після Євромайдану і воював в АТО в складі батальйону “Миротворець”.
Спецназівець Богуслав Ярощук також отримував гроші від “агента Катерини” для подальшої їх передачі Розенблата. Фото: radiosvoboda.org
Співрозмовники в УДО розповіли, що цей другий охоронець Розенблата, паралельно розглядався як кандидат від Адобаша для подальшого зарахування в ряди Управління держохорони. Та й взагалі був не випадковою людиною.
Відомо, що Ярощук і Адобаш були знайомі між собою – батько Богуслава свого часу був тренером “булатівця” з рукопашного бою. Обидва вони з Житомирської області, де й виграв вибори Розенблат.
Останній заявив, що не виходив на зв’язок зі своїми охоронцями з моменту їх затримання 19 червня.
Чи темнить в цьому випадку Борислав Соломонович – незрозуміло. Але з урахуванням ряду сумнівів, які викликав у юристів “бурштиновий фільм” НАБУ в частині законності методів отримання доказів, саме охоронці можуть стати головним козирем Бюро в справі.
Тому цілком реалістичний варіант, що з урахуванням їх співпраці зі слідством з підозрюваних їх перекваліфікують у свідків. Не виключено, що подібна роль готується і для відпущеного на свободу “контрабандиста” Романа Руденка.
Як би там не було, але розплутування “бурштинової справи” вже виявило цілий ряд дивацтв. Слідство не договорює ряд важливих деталей справи. І відомості про надсекретну операції в процесі її підготовки “злили” потрібним людям.
