Україна – наскрізь корумпована країна. Рейтинги говорять самі за себе. Україна була визнана найбільш корумпованою країною в Європі, а президент Порошенко увійшов до десятки найкорумпованіших президентів світу.
Тому сам посил боротьби з корупцією в країні, якою править президент-корупціонер – це фейк. Корумпованому президенту підпорядкована Прокуратура – для того, щоб вибрати Генпрокурором кума без юридичної освіти, довелось змінити закон.
Президенту підпорядковані суди – підпорядкувавши їх собі, Порошенко назвав це реформою. Незважаючи на те, що у нас в країні парламентсько-президентська форма правління, президенту повністю підпорядкована Рада з неіснуючої коаліцією, де голосуються закони в форматі ситуативної коаліції з Оппоблоком або просто за великі гроші.
Йому підпорядкований Нацбанк з його мадам Гонтаревою, яка девальвувала гривню і розорила вкладників понад 90 українських банків на суму в 413 млрд. гривень, але збагатила себе, особисто президента Порошенко і його власний банк.
Йому підпорядкований НКРЕКП на чолі з Вовком, колишнім рошенівським менеджером з мільйонної зарплатою і небувалими здібностями, що дозволили йому підняти до європейських тарифи на газ для населення в країні, де пенсії і зарплати прирівнюються до соціальної допомоги в африканських селищах. І, нарешті, у корумпованого Президента Порошенко – свій власний прем’єр Гройсман. Чому власний? Тому що однопартієць.
Це була офіційна частина. Далі, те, що ми всі спостерігали і обговорювали. Війна – АТО, перемир’я – криваві, Договір про мир і співробітництво з Росією від 1997-го року не розірвано, в 2008 році він був продовжений ще на десять років. До сих пір триває торгівля озброєнням.
Наводжу цитату Миколи Маломужа: “Наприклад, фінансування певних проектів в тій же Верховній Раді, адже безпосередньо йде контрабанда між Росією і Україною. Ми маємо негласну інформацію про те, що навіть наші комплектуючі до російського озброєння надходять з України контрабандою через треті країни”.
Афера століття “Роттердам +”, коли президент Порошенко на пару з олігархом Ахметовим заробили шалені гроші на торгівлі вугіллям з терористичними анклавами ЛНР і ДНР, теж у всіх ще на слуху. Про офшори, щорічний відпочинок під час бойових дій нашого головнокомандуючого і депутатів Ради я вже не кажу.
Перейдемо до Ради. Продовжувати чи не треба? З цього свинарника можна відфільтрувати чоловік тридцять максимум, а інших спокійно пакувати. Повірте мені на слово – загальний термін потягне на кілька століть. Чого тільки вартий останній сюр з Розенблатом з президентської фракції і Поляковим з НФ, дружній президентської фракції, які намагалися за хабар в 310 тис. доларів легалізувати (!) Продаж бурштину якісь зарубіжній фірмі.
Тепер плавно перейдемо до ще однієї парламентської фракції і партії в цілому під назвою Радикальна партія Ляшка. Я ще пригадую, як лідер цієї партії Олег Ляшко, в позаминулому році, на одному з каналів клявся, що не голосуватиме за антинародний бюджет.
Це було близько одинадцятої вечора. Між кінцем ефіру і початком голосування пройшло близько двох годин, і ми всі побачили, як Ляшко і його партія дружно проголосували за антинародний бюджет. Сталося чудо? Ні, кілька сот тисяч доларів з антинародного бюджету на утримання партійного бізнесу. Гаманець самої Радикальної партії, Сергій Рибалка, не тільки перевіряється на предмет ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, не тільки має офшори, а й підприємства в Липецьку.
Неподалік від Рошен нашого президента Порошенко. Ми також всі пам’ятаємо Ігоря Мосійчука з його прейскурантом цін за депутатський запит, червонопикого Лозового з мощами та антикваріатом і, звісно самого Олега Валерійовича, у якого за роки політичної діяльності з’явилися близько мільйона доларів. Не кажучи вже про його особисте “обліко морале”. Втім, це його особиста справа. Його і його дружини.
Саме ця партія звинувачує Гужву у хабарі.
Я не полінувалася, подивилася сьогодні, що говорить член Радикальної партії Лінько на різних каналах. Він бреше. На той же, на NewsOne, до кінця дня Лінько довелося зізнатися в тому, що він особисто з Гужвою останні три місяці не зустрічався. Що він взагалі бачився з ним лише на ефірах. Лінько, правда, звинувачував особисто Гужву і “Страну.ua” в проросійській і про-кремлівській пропаганді. При цьому він не зміг пригадати жодної проросійської статті цього видання або самої Гужви. Лінько говорив також про державну політику, якої треба дотримуватися.
Хочу вас запитати, у нас є державна політика? В якому саме розділі? Про яку державну політику може йти мова, якщо Кучма, в червні 1995 року підписав з Єльциним базування в Севастополі штабу ЧФ з 25 тис. військовослужбовців, дозволивши росіянам підняти над своїми кораблями (400 одиниці) Андріївський прапор?
Що можна було очікувати від такої державної політики в подальшому? Янукович здав Крим. Як здали і Донбас. Могли б не здавати, але здали. Потім почалася війна, яку назвали АТО, потім підписали Мінськ 1 і Мінськ 2, тепер не знаємо, як вилізти з ж..и. У цьому полягає одна частина державної політики. Інша її частина складається з набору кредитів у МВФ, зубожіння населення, імітації реформ, боротьби з корупцією і безперервного злодійства.
Переходимо тепер до самого генпрокурора Луценко, якого президент Порошенко готує до наступних президентських виборів, як Путін готує Шойгу. Почнемо з його молодості. Журналіст Володимир Бойко розповів, що в 2002-2004 роках, коли він працював в тижневику “Грані-плюс”, головним редактором і власником якого був Юрій Віталійович, видання виживало за рахунок тих грошей, що Луценко “заробляв” шляхом шантажу своїх колег – народних депутатів.
Далі, якщо ви хочете про будинки, машини і приватні колекції книг і чого там ще, зверніться до публікацій Сергія Лещенка, там все докладно про сім’ю Луценка розказано. Сьогодні, вийшовши на прес-конференцію з нагоди отримання хабара в 10 тис.доларів, Луценко був явно не підготовлений, відео не було змонтоване або сфабриковано, в зв’язку з чим йому довелося нагрубити своєї помічниці.
Хочу запитати – це недавнє шоу з вертольотами, на яких звозили корупціонерів-податківців і яке обійшлося нам, платникам податків в кілька сот тисяч гривень – що це було? Барвистий фон для звіту Генпрокурора? Кажуть, що всі ці захмарні застави були призначені для того, щоб справи посипалися. У той же час, я пам’ятаю, як президент Порошенко кілька разів обіцяв, що корупціонерам не буде дозволено виходити під заставу.
Я знаю, що адвокатом Гужви стала Олена Лукаш, а депутат Вілкул готовий його взяти на поруки. Неприємні типи. Звідти, з часів Януковича. Злочинці, які повинні були б сидіти, але не сидять. А чому не сидять, Юрій Віталійович? Чому з Лукаш були зняті всі звинувачення? І чому зовсім недавно ми були всі свідками того, як кілька міністрів і депутатів від НФ прийшли брати на поруки свого спонсора Мартиненко? Так, якщо “цим” можна, чому “тим” не можна?
Все, що відбувається навколо нас з вами – це імітація. Така ж, як закон Савченко, який блискавично прийняли, який також блискавично увійшов в дію, за яким блискавично випустили весь криміналітет, що розгулює тепер по країні, але залишили сидіти добровольців, які пішли воювати, але які не повинні були вбивати ворога, тому що війни -то не було і немає, і тепер їм шиють організацію терористичних груп.
Ось так. Якщо Гужва – проросійський пропагандист, посадіть його за ворожу пропаганду під час війни. Правда, це треба буде довести. Причому тут хабар, розмір якої варіюється від 8.400 до 10.000 і сьогодні вже до 20.000 доларів? Але наша влада ніколи нікого не посадить за проросійський контент або пропаганду, за те, що хтось “п’ята колона” або “рука Москви”.
Тому що сама українська влада, практично вся, без винятку, є цією самою п’ятою колоною, доказом чого служить безкарність “папередніков” і вбивць Небесної Сотні, а також зрада добровольців, фронтовиків і сімей загиблих на фронті захисників. Так і хочеться сказати: не ганьбіться і нас не ганьбіть.
Гужва – це не прецедент в боротьбі з корупцією. Гужва – це ще одна гучна п’єса для механічного піаніно. Чим голосніше барабанити по клавішах, тим менше буде чути провальний візит президента Порошенко до американського лідера, довжиною в кілька хвилин. Та й то правда, з корупціонером, який увійшов в топ 10 найбільш корумпованих, розмовляти начебто нема про що.
Вся країна зітхає в глибокому і смердючому болоті корупції. “Нові” особи старої системи ніколи нову країну не побудують. Крадучи і збагачуючись, використовуючи владу, яка опинилася у них в руках, вони хочуть заткнути нам рот.
Чого тільки варта інформація про те, що президент і олігарх Порошенко шантажував свого колегу олігарха Коломойського тим, що хотів забрати 50% “плюсів”. Беня “плюси” не віддав, тому що його рейтинговий канал може йому ще стати в пригоді, він вважав за краще втратити “Приватбанк”, борги якого повісили нам з вами на шию.
Отже, влада хоче закрити нам рот, щоб ми перестали говорити погано про тих, хто ганьбить себе і нас. Про тих, у кого ніколи не було репутації і про тих, хто вже практично забрав цю репутацію у нас, українського народу …
