Politerno > Статті > Україна і світ > На межі зриву. Як Рада приймала бюджет-2019

На межі зриву. Як Рада приймала бюджет-2019

  • Листопад 23, 2018
  • 172 Переглядів
  • 0

Депутати влаштували чергову “бюджетну ніч”. Вирішальне голосування відбулося о 6 ранку. Верховна Рада прийняла бюджет на 2019 рік з витратами в 1,112 трлн грн. Депутатам вдалося витримати дефіцит бюджету на важливому для МВФ рівні – 2,3% ВВП. Тепер Україна має всі шанси отримати фінансування фонду ще в цьому році.

Фінальне голосування відбулось рано вранці 23 листопада. Йому передували тривалі суперечки в парламенті про зміни до Бюджетного та особливо Податкового кодексів. Частина фракцій спочатку заявляла, що не підтримуватиме проект бюджету через його нереалістичність.

З яким фінансовим планом буде жити Україна в наступному – виборному – році?

Тільки цифри

Розгляд бюджету в цьому році вийшов рекордно швидким: початкову версію документа Мінфін представив в Раді 21 вересня, перше читання він пройшов 18 жовтня. Парламент поспішав прийняти рішення саме 22 листопада – в останнє повне пленарне засідання в цьому місяці. Наступного разу депутати зберуться 4 грудня. При більш пізньому голосуванні рада МВФ, якій важливо бачити остаточні параметри бюджету, могла не встигнути зібратися для ввирішення по Україні ще в цьому році.

Загальні тренди бюджету-2019 – соцстандарти, підвищення податків і високі витрати на силовиків.

Документ заснований на прогнозі зростання ВВП – 3%, інфляції – 7,4%, середньорічний курс долара – 29,4 грн/$. Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року зросте з 3 735 до 4 173 грн. У травні ціни на газ для населення збільшаться до 10 000 грн/тис. куб. м.

Держава витратить 1,112 трлн грн, заробить – 1,026 трлн грн. Депутатські правки в момент голосування були мінімальними – велика частина пропозицій депутатів стосувалася перерозподілу витрат з одних бюджетних програм на інші. У порівнянні з першою редакцією видаткова частина зросла з 1,094 трлн грн, дохідна – з 1,008 трлн. У минулому році після перебування в парламенті витрати бюджету збільшилися на 40,5 млрд грн.

Хто отримає більшу частину бюджетних грошей?

Третина витрат (417,4 млрд грн) піде на обслуговування і погашення держборгу, на другому місці – Мінсоцполітики, якому виділили 189,6 млрд грн. З них 166,5 млрд – фінансування Пенсійного фонду, ще 20 млрд грн Мінсоц отримав на монетизацію субсидій.

Володимир Гройсман та Степан Кубів (фото – LIGA.net)

Далі – силовики. Для Міноборони виділено 102,5 млрд грн, в тому числі 1,5 млрд – на утилізацію боєприпасів. Загальний бюджет МВС – 83,1 млрд грн. Фінансування Нацгвардії обійдеться в – 12,3 млрд грн, Нацполіціі – 29,6 млрд.

Серед “цивільних” міністерств найбільше отримали Міносвіти і Міністерство охорони здоров’я – 42,1 і 39,4 млрд грн відповідно. У кошторисі МОЗ 19,3 млрд грн виділили на Нацслужбу здоров’я, яка займається реформою первинного рівня медпослуг.

У витратах Міносвіти перед другим читанням з’явився Фонд допомоги молодим вченим президента Порошенка, якому виділили 1 млрд грн бюджетних грошей. Депутати активно обурювалися цим нововведенням, але пропозицій скасувати його в сесійній залі так і не прозвучало.

В останній момент Мінфін збільшив витрати Укравтодору на 4 млрд грн, депутати бюджетного комітету додали ще 3 млрд грн за рахунок розподілів з інших програм. Загальний бюджет відомства – 37,4 млрд грн.

Перед другим читанням додаткові гроші виділили парламенту, Кабміну та Держуправлінню справами – в сумі їх витрати виросли на 800 млн грн.

Також в ході бюджетного процесу додатково 2,8 млрд отримало МЕРТ – на докапіталізацію Укроборонпрому. За ініцатіви депутатів Народного фронту деякі витрати на військові цілі розширили за рахунок скорочення інших статей.

Податкова заковика

Щоб перекрити витрати і витримати низький бюджетний дефіцит уряд запропонував підвищити податки. Йшлося про цілий пул змін до Податкового кодексу, який був схвалений парламентом у першому читанні 8 листопада. У ньому були закладені такі зміни:

– зниження неоподатковуваної митом вартості міжнародних посилок з € 150 євро до € 100 євро, за розрахунками Мінфіну повинно додатково принести бюджету 300 млн грн;
– збільшення ставок екологічного податку з 0,41 до 10 грн/тонну – 1,3 млрд грн;
– підвищення акцизу на тютюн (індексація на 9% з липня);
– підвищення ставок рентної плати за користування лісовими ресурсами та надрами для видобутку залізної руди, нафти і газового конденсату. Підвищення цін на газ дасть 9 млрд грн додаткових надходжень від ренти. 2,9 млрд Мінфін планує отримати від податку на прибуток підприємств, 2,0 млрд грн – від прибутку НБУ.

“Прийняти податковий кодекс перед бюджетом критично важливо для того, щоб ми розуміли, як податки в кінцевому підсумку вплинуть на бюджет, – розповідала в кулуарах парламенту депутат від БПП Оксана Продан. – Можливо, нам доведеться міняти дохідну частину”.

Але вже на етапі розгляду Податкового кодексу у планів уряду прийняти бюджет ще 22 листопада виникли великі проблеми.

Ігор Кононенко, фото – LIGA.net

Податковий комітет Ради не встигав обробити всі правки депутатів, які, згідно з регламентом, ще можна було подавати в день, коли було призначено голосування по бюджету. До 18:00 комітет отримав 600 поправок – велика частина з них стосувалася теми оподаткування посилок, а також електронного адміністрування палива і етилового спирту, розповіла голова Комітету Ради з податкової і митної политки Ніна Южаніна. Роботу з ними комітет закінчив о 2 годині ночі 23 листопада.

Депутати скаржилися, що їх просять голосувати за речі, в яких вони не розібралися.

“Нам видали два томи паперів по 200 сторінок за дві хвилини до голосування”, – нарікав позафракційний депутат Юрій Левченко.

Податковий кодекс з різною комбінацією правок або в такому ж вигляді, що і в першому читанні, провалили вісім голосувань підряд. Близько 5 ранку після наради з главами фракцій спікер Андрій Парубій оголосив, що компроміс був знайдений. Кодекс прийняли, хоча і не з першої спроби. Вирішальні голоси дала група Відродження. У підсумковій комбінації було шість поправок – стільки ж, скільки фракцій у парламенті. На цьому складності не закінчилися.

Не голосувати за бюджет пообіцяли Батьківщина, Опозиційний блок, Радикальна партія, Самопоміч і група Відродження.

“Ми не будемо підтримувати цей бюджет, тому що він потрібен не для українців, а для МВФ, щоб ми уникнули дефолту, – зазначила Тетяна Острікова з фракції Самопоміч. – Ця влада докерувалися, такий бюджет – це ознака некомпетентності”.

Депутатські забаганки

Торік разом з коаліцією за бюджет проголосували традиційні сателіти влади – Радикальна партія, групи Відродження і Воля народу.

За інформацією LIGA.net, в цьому році за Податковий кодекс і бюджет готова була голосувати і Радикальна фракція Ляшка. Чого ж зараз хотіли депутати?

Радикальна партія. У минулому році, радикали до останнього пручалися від підтримки держбюджету. Щоб отримати голоси однопартійців Ляшка, довелося закласти в бюджет 600 млн грн на покупку пожежних машин у підприємства, афілійованого з членами Радикальної партії, розповідав народний депутат Сергій Лещенко.

У цьому році у радикалів також було багато зауважень до бюджету. Депутат Ігор Мосійчук в коментарі LIGA.net заявив, що фракція незадоволена масштабом збільшення соцстандартів. З іншого боку, в бюджет потрапила пролобійована радикалами норма про те, що до 2023 року наукові підприємства (в тому числі Академія аграрних наук, яка будучи одним з найбільших в країні землероспорядників, заробляє на оренді держучастків) зможуть не перераховувати прибуток до бюджету за умови, що направлять ці гроші на дослідження і розробки. У депутатському корпусі впевнені, що ця норма схожа з торішньою – щодо пожежних машин.

В результаті Радикальна партія не підтримала проект бюджету.

Відродження. За інформацією співрозмовників LIGA.net, один з лідерів групи Віталій Хомутинник просив у прем’єр-міністра Володимира Гройсмана виділити зернотрейдеру Кернел бюджетні кошти на закупівлю піввагонів. Натомість йому запропонували оновлений варіант держпідтримки сільгосппідприємств в розмірі 1-1,5% від обсягів виручки.

Воля народу. Група поставила умови голові податкового комітету Верховної Ради Ніні Южанініній прийняти 30 поправок до Податкового кодексу в інтересах Асоціації нафтотрейдерів, відзначають співрозмовники LIGA.net.

Мажоритарники. Після прийняття бюджету в першому читанні депутати-мажоритарники скаржилися, що в держбюджеті-2019 урізані кошти фонду регіонального розвитку.

Найбільші зауваження від депутатів стосуються недофінансування соціальної сфери. За версією представника фракції Воля народу Сергія Шахова зараз не вистачає близько 100 млрд грн.

У БПП з цим не згодні. “Бюджету вистачить настільки, наскільки швидко відбудуться реформи в країні, – говорить Ірина Луценко.

Читайте також: Аеропорт-привид і підвищення податків. Як переписали проект бюджету-2019 до другого читання

Поділитися: