Politerno > Статті > Україна і світ > “Нормандський формат” мінус Путін: що обговорять Порошенко, Меркель та Макрон

“Нормандський формат” мінус Путін: що обговорять Порошенко, Меркель та Макрон

  • Травень 10, 2018
  • 198 Переглядів
  • 0

Президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон зустрінуться сьогодні в німецькому Ахені. В рамках зустрічі лідерів, президенту Франції вручать премію Карла Великого.

Раніше канцлер ФРН відзначала, що мова не йде про «нормандський формат», оскільки Володимира Путіна на цій зустрічі не буде.

Для чого потрібен «нормандський формат» без Росії

Опитані DW експерти називають зустріч просто – «Нормандія мінус Росія» або «неформальна зустріч союзників».

«Цей формат був покликаний узгодити спільну позицію перед тим, як сперечатися з Путіним, щоб не дати йому відокремити європейців від українців», – пояснює старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель.

Але з осені минулого року він отримав додаткове значення: обговорення внутрішньої ситуації в Україні, перш за все реформ.

Тієї ж думки дотримується і експерт Гессенського фонду дослідження світу і конфліктів (HSFK) Віра Рогова: «Зустріч без Росії – хороша можливість для Меркель та Макрона висловити критику свого візаві Порошенка без публічного ослаблення його переговорних позицій».

Вона підкреслює, що серед західних лідерів зростає розчарування через корупцію і повільний прогрес українських реформ.

За словами ж керівника української дослідницької програми Інституту Кеннана Михайла Мінакова, ця зустріч – спроба відновити комунікацію між лідерами «нормандської четвірки» після довгої перерви (останній раз зустріч на вищому рівні пройшла в жовтні 2016 року в Берліні. – ред.).

«Цю зустріч трьох лідерів треба розглядати як початок реанімації «нормандської четвірки» з дещо зміненим особовим складом (Емманюель Макрон замість Франсуа Олланда. – ред.)», – вважає політолог.

Про що говоритимуть Меркель, Порошенко і Макрон без Путіна

За словами експертів, Київ хоче заручитися підтримкою західних лідерів у своєму баченні миротворчої місії ООН в Донбасі. Втім, і Київ, і Берлін, і Париж розуміють, що без згоди Москви просування в цій справі не буде, адже РФ як постійний член Ради безпеки ООН може накласти вето на будь-яку ідею.

Так, Україна розробила свій проект резолюції, в якому сказано, що Росія не може брати участь у миротворчій місії, а «блакитні каски» повинні бути розміщені у всій зоні конфлікту, включаючи ділянку російсько українського кордону. Росія ж пропонує розмістити миротворців тільки на фактичній лінії розмежування сторін конфлікту на Донбасі.

Меркель, Порошенко і Макрон обговорюватимуть і як реагувати на порушення Росією норм міжнародного права на непідконтрольних Києву українських територіях, вважають експерти. Однак головний акцент буде зроблений на внутрішніх проблемах країни.

«На ситуацію з НАБУ (Національне антикорупційне бюро України. – ред.), антикорупційним судом і випадками зловживання владою в Україні», – перераховує Густав Грессель.

Він зазначає, що в Європі підтримку України часто критикують популісти, які стверджують, що Європа не повинна жертвувати «теплими відносинами з Росією» заради «корумпованою України». Недолік реформ ж – це «нові боєприпаси для їх пропагандистських кулеметів».

Мінські угоди мертві, а «нормандський формат» ще живий?

Після зустрічі лідери України, ФРН і Франції не планують робити заяв для преси.

«Оскільки не буде значних результатів, крім ретельного призову до Росії використовувати свій вплив для всеосяжного і стійкого припинення вогню, ніхто не хоче відповідати на запитання преси про смерть мінських угод. Лідери ФРН і Франції вклали в мінський процес занадто багато політичного капіталу. Тому вони не будуть публічно визнавати, що це була невдача. Поки не будуть», – вважає австрійський політолог Герхард Манготт (Gerhard Mangott).

Врегулювання конфлікту в Україні не входить в пріоритети зовнішньої політики Росії, вважають експерти, тому мінські або будь-які інші домовленості приречені на провал.

«З 2014 року на перший план (для РФ – ред.) вийшли інші теми, такі як Сирія. Тому якнайшвидше врегулювання конфлікту набагато важливіше для України, тоді як Росія піде на поступки, якщо будуть зовнішньополітичні вигоди в інших питаннях», – вважає Віра Рогова.

В даний час не діє і «нормандський формат». Призупинення було пов’язане в тому числі з виборами у Франції, Німеччині та Росії. За словами Михайла Мінакова, російський президент зацікавлений в його поновленні для відновлення комунікації із західними лідерами. Однак Володимир Путін може легко від нього відмовитися, якщо він буде і далі «буксувати».

«У разі нового старту цей формат може діяти ще півроку або 9 місяців, поки Порошенко не зануриться у виборчий процес. Тому у «нормандського формату» є перспектива, але і ризиків чимало. Зокрема, важкий старт, недовгий період роботи до президентських виборів в Україні, погіршення ситуації на Донбасі», – вважає він.

Альтернативи «нормандському формату»

Після інавгурації Дональда Трампа обговорювалася можлива зміна формату переговорів і залучення до них США. Зараз мова про це вже не йдеться, зазначає Густав Грессель: «Трамп не цікавиться Україною. Його новий радник з нацбезпеки Джон Болтон – і того менше. Для нього головною метою є вихід з угоди з Іраном і збільшення тиску на Тегеран, аж до зміни режиму».

Коли США виходять з гри, чинити тиск на Путіна складніше, вказує Грессель.

«Засоби Меркель і Макрона обмежені, тому для всіх трьох (лідерів України, ФРН і Франції. – ред.) важливо узгодити лінію оборони, адже легше в найближчому майбутньому не буде», – зазначає експерт.

А ось Михайло Мінаков вважає, що потрібно запустити більш масштабний переговорний процес – наприклад, постійну конференцію з питань миру і безпеки в регіоні. На його думку, наявних форматів – двосторонніх, «нормандського» або зустрічей Волкера і Суркова (спецпредставник США по Україні Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков. – ред.) – недостатньо. Міцний мир і безпека вимагають серйозної комунікації між усіма урядами Східної Європи. Проблеми ж суверенітету України повинні стати першочерговим завданням такої конференції, переконаний Мінаков.

Австрійський політолог Герхард Манготт підсумовує, що Росія буде «слоном у посудній лавці» але, щоб вирішити ситуацію, все одно доведеться говорити «безпосередньо з цим слоном».

Читайте також: “Джавеліни” не поїдуть на Донбас. Навіщо вони з’явилися в Україні насправді

Поділитися: