Біглий нардеп Онищенко розповів про прийняте рішення щодо екстрадиції, про заборону на друк його книги в Україні і ще дві плівки з голосом президента
Два роки тому політичні партнери – бізнесмен і депутат Олександр Онищенко та український президент Петро Порошенко, не просто розійшлися. Вони посварилися і оголосили один одному відкриту війну. Проти Онищенка завели кримінальну справу, він виїхав в еміграцію і перетворився з колишнього партнера і друга в одного з головних опонентів Порошенка.
Протягом двох років Онищенко опублікував десятки історій і записів аудіофайлів, що викривають корупцію в оточенні президента. Вишенькою на торті в цій війні стала книга “Петро П’ятий”, в якій Онищенко описав таємниці сучасної української політики і деталі внутрішньої кухні “за царя”.
Журналісти зустрілися з нардепом два роки по тому, щоб дізнатися, які у нього подальші плани.
– За нашою інформацією, іспанський суд вже прийняв рішення про вашу екстрадицію. Чому ви досі не в Києві?
– Ви зараз сумуєте чи радієте – не зрозумію?
– Цікавлюся.
– Суд прийняв рішення про екстрадицію, але останнє слово за іспанським урядом.
– Не розумію, що це означає?
– У судовому рішенні є застереження, що останнє слово за Кабінетом міністрів. Крім того, якщо іспанці приймуть рішення про видачу, цього не станеться, до моменту поки не буде прийняте рішення щодо надання мені політичного притулку. Це окремий процес. Паралельно адвокати будуть подавати скаргу до Конституційного суду Іспанії.
– Для вас це несподіване рішення? Чи ви передбачали такий варіант розвитку подій?
– Петро Олексійович особисто приїжджав по мені домовлятися.
– Звідки ви знаєте, що особисто?
– В один і той же час був суд по мені і по моїй матері. У нас одна справа, однакові епізоди. Суд по матері закінчився за пару днів. По мені процес щодо екстрадиції три місяці тривав. І рішення віддали на наступний день після того, як він поїхав після першого офіційного візиту.
– Де ви зараз живете?
– В Іспанії. Суд не обмежив мої пересування по світу. Але я обережний …
– Можуть заарештувати на кордоні?
– Де б не затримали, видати не можуть – поки не отримаю рішення, що мені в цьому статусі відмовлено. Зверніть увагу, поки ще нікого з українців, що живуть в Європі не видали. Каськів (Владислав Каськів . – прим.ред.) – не рахується. Той сам повернувся, заплатив і поїхав. Ніхто не вірить українській владі. Більше того, я дивлюся, що багатьох політиків, хто був в розшуку Інтерполу, там зараз вже немає.
– Чому багато українських бізнесменів так люблять Іспанію, для життя, інвестицій, відпочинку? Ось ви, Порошенко, Кононенко – всі сюди їдете.
– Ну чому всі? Коломойський он любить Женеву і Францію. А так Іспанія хороша країна для життя. Море, клімат, ціни. Багато хто купує тут нерухомість, щоб провести старість. Але не у випадку з Порошенком, тут інвестиція для нього виявиться програшною. Іспанці дуже уважні до “прибережних” інвесторів. Вони спершу заманюють людей з грошима, дозволяють їм купувати вілли і землі. Навіть не завжди задають питання, звідки гроші. А потім вони вставляють палиці в колеса, придумують кримінальні справи, задають питання, звинувачують у відмиванні грошей.
– Для чого? Щоб ділилися?
– Щоб платили штрафи або продавали майно вже за іншою ціною.
– Ви не в курсі, чи читав президент вашу книгу «Петро П’ятий»?
– Думаю, вона у нього настільна. Або “підстільна”. Під столом читає, ночами, замість Фейсбуку. Коли Райнін (Ігор Райнін, глава Адміністрації президента. – прим.ред.) і помічники спати йдуть. Читає і пишається собою – як він всіх хвацько обдурив.
– А чому під столом?
– А книга така, заборонена. Її нікому, навіть президенту, не можна купити в офіційних точках продажу. Ми не змогли ні ввести партію книг в Україні, ні легально надрукувати через українські видавництва.
– Чому не змогли?
– Друкарні та видавців залякали. Великих відразу попередили, що будуть проблеми.
– Що ви маєте на увазі?
– Співробітники СБУ відвідали всіх ключових видавців, і прямим текстом сказали, що видавництво книги спричинить для них незворотні наслідки. А оскільки великі видавництва підв’язані під держзамовлення і тендери на книги/підручники, вони злякалися. І не взялися. У книговидавництві така ж свобода слова, як і в українських ЗМІ – немає її. Тому перший російський тираж в Україні довелося друкувати на колінах в підпільному цеху. Дивно, але він розлетівся. Я не вклав ні долара в рекламу, а склад майже порожній. Тобто будь-який книговидавець, будь він сміливіший, заробив би на цьому проекті хороші гроші.
– А скільки книг ви продали?
– Тираж в дві тисячі примірників книг російською мовою вже розійшовся. Скільки там ще продало німецьке видавництво через себе – не готовий сказати, потрібно у них уточнювати.
– Як ви продаєте книгу?
– Через сайт. Безконтактна продаж. Склади по всій Україні. Робите замовлення на сайті, і кур’єр, який навіть не в курсі що він несе, доставляє вам книгу під будинок. Уявіть собі, щоб вже було з магазином, кіоском, лотком, продавцем, якби книги продавалися відкрито. Восени зроблю адресну розсилку по українським СІЗО і тюрмам – хоча б по одній книзі в кожну бібліотеку. Серед в’язнів, як мені розповідають, дуже люблять «Петро П’ятий». І президента теж дуже там люблять. Хочете фото покажу?
(Онищенко показує фото одного з відомих ув’язнених, який позує з книгою)
Восени спробую ввезти велику партію книг в країну на українській та англійській мовах. Знижу ціну і зароблю на президенті мільйон.
– Ви опублікували кілька плівок, що викривають корупцію президента і людей з його оточення.
– … Була справа
– … Ви описали десятки корупційних схем чинного режиму, в яких самі брали участь. Це ні до чого не привело. Нікого не посадили, не покарали, навіть не звільнили з посади. Чого ви досягли? Ви-то самі задоволені своїми викриттями?
– Це ви зараз знущаєтеся? Вам краще за мене відомо, як йде хід подій. Ніяк. І потім які можуть бути кримінальні справи за фактом виходу книги про людину, яка керує всіма правоохоронними органами в країні? Ви читали новину про нічне побачення Порошенка, глави НАБУ Ситника і депутата від БПП Грановського?
– Артем Ситник заявив, що обговорював з президентом майбутнє Антикорупційного суду.
– Ситник спалився, як зрадливий чоловік. Порошенко завжди використовував НАБУ, як псевдонезалежну структуру для створення видимості боротьби. Коли йому було вигідно, він складав руки і казав “це не я”. А це був він. Він і мене до останнього переконував, що намагається мені допомогти, тоді як намагався заманити мене в пастку, щоб посадити.
– У вас є цьому докази?
– Ну а ви самі не бачите ніякого корпоративного конфлікту в тому нічному побаченні? Ситник ловив-ловив суддю Чауса, улюбленого суддівського гнома президента. Банки з його городу з хабарами викопував. Всім показували, всі аплодували. А потім той самий Ситник дозволив Чаусу бігти в Молдову. І ніяких заперечень у нього не виникло, навіть в той момент, коли депутат Грановський разом з його спільницею Оксаною Томчук, колишнім адвокатом Корбана, яка переметнулася до Грановського, організовував втечу судді. Адвокатів йому шукали, вертоліт, під Києвом «банковика» ховали, ховали в Кишиневі. І до сих пір ховають. У мене навіть маршрут втечі є, з фігурантами. Я його у одного виконавця купив, якого президент потім на гроші кинув. Ситник все знав, і дозволив Грановському добре зробити свою роботу, допомогти президенту. Який суд вони могли обговорювати вночі? Вони відзначали те, як добре всіх обвели навколо пальця.
– Нацполіція відкрила справу за фактом ваших зізнань про дискредитаційну кампанію проти екс-прем’єра Арсенія Яценюка, яку ви фінансували на прохання президента. На якому етапі ця справа?
– На стартовому. Відкрили справу, щоб полякати Петю. Налякали, виторгували собі щось і забули. Нічого не буде.
– Виходить ви нічого не добилися. Книга, плівки, викриття, а по факту – тиша. Ніхто не покараний. Вам не образливо?
– Ні. Я і не розрахував на відплату так скоро і при таких обставинах. Книга дала головне – громадський резонанс. Я сам не очікував. Багато людей шоковані, здивовані. Засмучені. Більшість не усвідомлювала масштаб катастрофи. Багато хто по іншому подивилися на НАБУ, їх умовну незалежність. Багато хто поміняли ставлення до мене. Якби не вся ця викривальна історія, я б зараз сидів в образі “агента Кремля”, у вигнанні, у вироках нечесних суддів. Без будь-якої надії відновити ім’я, репутацію і справедливість в суді. А так у мене з’явилася надія на справедливість. Давайте трохи почекаємо. Терплячий закінчить справу, а квапливий впаде.
– А що за справу? У вас ще можуть бути справи?
– Завжди є якісь справи.
– Коли ви маєте намір опублікувати другу плівку з голосом президента, на якій, як ви говорили, обговорюється Юлія Тимошенко?
– Восени. І не другу, а відразу третю. Вам сподобається. Другу залишу для фінішу.
– Наскільки резонансна книга в Європі? Як європейці відреагували на ваші одкровення?
– Помірно. ЗМІ проявляють великий інтерес до книги. Приїжджають, задають питання, роблять з цього першополосні матеріали. Політики – не реагують.
– Чому?
– До Порошенка є чітке і зрозуміле ставлення. Він виконує всі інструкції, які йому доводять. Підтримує конфлікт з Росією, що Заходу вигідно. Росія вважається сильним гравцем на світовій арені, і завдання європейців і американців її послабити. Тобто Порошенко грає роль подразника, кричить, розпалює ненависть, продовжує війну. Перед ним поставлено завдання, щоб Заходу було легше тиснути на Росію.
– Якщо вірити одкровенням з вашої книги, президент краде, і Заходу про це відомо. Чому, в такому разі, йому дозволяють красти?
– Захід не визначився з іншим кандидатом, вони поки не розуміють, на кого робити ставку. А Порошенко витанцьовує відданість, аби його не чіпали. Приклад. В Іспанії на Порошенка були порушені кримінальні справи за фактом покупки іспанської нерухомості через офшорні компанії і підставні особи. Вони тут зі Свинарчуком та Кононенком скупили цілими шматками узбережжя. Мене теж опитували як свідка у корупції Порошенка. Після того, як він приїхав і підписав ряд певних контрактів, невигідних Україні – на покупку іспанської зброї за бюджетні гроші, все закінчилося. Справи проти Порошенка закрили на наступний день. Правда, наскільки я знаю, незабаром відкрили знову.
– Ви зараз депутат?
– Ще так, правда без “недоторканності”.
– Чи не хочете повернути її, недоторканність?
– Яким чином?
– Через суд.
– А сенс робити це в країні, де всі суддівські політичні справи контролює президент? Нещодавно від серцевого нападу помер головний суддя у справах НАБУ Олександр Бобровник, 37 років. Вам не здається це дивним?
– Кажуть, у нього були проблеми зі здоров’ям.
– Я думаю, суддю Бобровника гримнули. Він носій такої інформації, про яку краще нікому не знати. Бобровник вів найперші і найрезонансніші справи – кілька справ Мартиненка, справу Насірова, нашу “газову справу” з підробленими експертизами. Всі найсміливіші речі НАБУ “проводив” він. Нещасна людина.
– Чим ви зараз займаєтеся?
– Дитину виховую. Тренуюся, щоб не втрачати форму. Формую команду чемпіонів. Як і раніше хворію ідеєю-фікс виступити на Олімпіаді. У Токіо. У 2020-му році.
– Причому тут ви? Я думаю, в країні знайдуться інші охочі поїхати на Олімпіаду від України.
– Сформувати команду можна. Важко подолати перешкоди. Яка б команда не формувалася, вони повинні розуміти, що висота маршруту 160 см і навряд чи хтось на таке здатний з українських вершників крім нас. Ні з підготовки, ні за якістю коней.
– Минулого разу міністерство спорту і молодіжної політики позбавило вас акредитації. Чи не побоюєтеся, що він зробить це ще раз?
– Наступного разу не буде. “Спортивний” міністр Жданов це представник “Народного фронту” – партії з рейтингом мишки. Через рік від них нічого не залишиться. Я живу надією. Настане день, коли вони всі зникнуть.
Strana.ua
Пропонуємо увазі читачів серію перекладених статей-розділів з книги біглого олігарха і нардепа Олександра Онищенка:
Як Порошенко по Злочевському питання вирішував. Текст розмови президента з нардепом Онищенком
Операція “Труба”. Як “Народний фронт” “купив” перемогу на виборах
Мільйон для Ляшка. Як Радикальна партія стала ручною опозицією. Нові викриття Онищенка
