USD26.5768+0.0379EUR31.2011-0.1626
Politerno > Статті > “Ополченці” в законі. Навіщо Путіну особиста гвардія з бойовиків Донбасу

“Ополченці” в законі. Навіщо Путіну особиста гвардія з бойовиків Донбасу

  • Жовтень 10, 2017
  • 24 Переглядів
  • 0

Вчора Володимир Путін підписав указ, який дозволяє використовувати іноземців, які служать в російській армії в миротворчих і антитерористичних операціях за межами РФ

У документі говориться, що “військовослужбовці, які є іноземними громадянами, можуть брати участь в бойових діях, виконувати завдання в умовах надзвичайного або воєнного стану, збройного конфлікту, а також брати участь в діяльності з підтримання або відновлення міжнародного миру та безпеки або з припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Російської Федерації”.

Раніше в положенні про порядок проходження військової служби говорилося, що “виконання завдань в умовах воєнного стану” має відповідати загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. З правом, в тому числі і міжнародних, в Росії давно покінчено, тому не варто дивуватися, що дії іноземних легіонів в російській армії будуть ігнорувати такі “дурниці”, як норми і правила цивілізованого світу. Отже, про що цей указ?

Перше, що варто розуміти, так це те, що підписаний Путіним указ, – це про Україну. Основними претендентами на службу в іноземних легіонах будуть ті бойовики з українськими паспортами, які три роки вірою і правдою служили окупантам. Коли для маргіналів Донбасу, які взяли зброю в руки, стало очевидним, що ніякого приєднання до Росії за кримським сценарієм їм не світить, бойовий дух підупав, а перед Росією постало питання, а що ж їй робити з усім тим “матеріалом”, який вона приручила?

Звичайно ж, для Російської Федерації ніколи не становило проблеми “кинути” людей, які воюють за її інтереси. І вона, звичайно ж, кинула б і бойовиків Донбасу. Досить згадати, як два роки тому втекли до Криму сім’ї донецьких і луганських любителів “русского мира”. Їх насильно вивозили з півострова в далекі російські далі. Використовувати колаборантів Росія використовує, а ось піклуватися про їхні інтереси – ніколи. Не для того з колін вставали.

Але це все лірика. А в реальності проблема утилізації бойовиків перед російською державою стоїть дуже гостро. У пресі регулярно з’являються повідомлення, як російські прикордонники не пускають російських бойовиків назад в Ростов-на-Дону. А через російські військові компанії, бойовики які воювали на Донбасі, відправляються прямо в Сирію.

Для російської держави вони загроза. За словами самих найманців, за людей їх ніхто не вважає і шкодувати не збирається. Але у вітчизняних найманців є одна неприємна для путінського режиму особливість. Їм потрібно платити. У разі їх загибелі потрібно платити ще більше, щоб змусити замовкнути родичів. З іноземними громадянами все простіше. Ні тобі витрат, ні “вантажу-200”, ні ридаючих вдів і дітей.

Прошу зауважити, що підписаний Путіним указ, стосується саме контрактників, оплата “кривавої праці” яких обходиться значно дешевше, ніж послуги приватних військових компаній. Саме тому українські громадяни, забруднені “війною за ідеали Лугандоніі”, – перша цільова група цього указу. Якщо Росія їх не пригріє, їм просто нікуди діватися. Не те, щоб вони рвалися повоювати за “російську ідею” в Сирії або Чечні. Просто вони бояться розплати за ті злочини, які творили проти українського народу.

Другий важливий момент – це регіони, де будуть використані іноземці. Можна не сумніватися, що мова йде не тільки про зони конфлікту, де сам чорт не розбере хто, що порушив. Іноземці гарні в спецопераціях гібридного захоплення територій по кримському і донбаському сценарію. У разі нападу, наприклад, на країни Балтії, Казахстану або інші території пострадянського простору, іноземці, спіймані на збройному захоплення органів влади, дозволять Путіну ще раз розповісти світові: “Наших військ там немає”.

Третій момент, на який варто звернути увагу, – це чисельність російської армії. Те, що Росія цілком відкрито стала залучати іноземців, свідчить про те, що мобілізаційний ресурс для імперських інтервенцій вичерпаний. Російських громадян все складніше залучати до військових операцій в різних точках світу. Армія, яка налічує 1,2 млн військовослужбовців, існує тільки на папері.

Боєздатних частин, здатних виконувати поставлені завдання, в Росії все менше. За підрахунками експертів, число тих, хто в російській армії реально здатний воювати – не більше 250 тис. Росія потребує солдатів, але пошкребти по російським глибинках уже не може. Ось і виходить, що указ Путіна – це і діагноз стану російської армії і її історія хвороби.

І головне – ще один фронт – внутрішній, на якому послуги бойовиків, які пройшли Донбас, можуть дуже стати в нагоді. Паранойя Кремля постійно посилюється. Створення Росгвардіі – особистої гвардії Путіна, спецвійськ – все це говорить про те, що Путін більше не довіряє казкам про 86% підтримки. Любов безвідповідального патерналіста мінлива. Сьогодні він любить вождя, який в його уявленні і є Росія, а завтра раптом полюбить ковбасу і з легкістю відхреститься від “батька російської автократії”.

Доля Каддафі не дає Путіну спокою. Ось він і створює всілякі силові підрозділи, які можна використовувати проти власного народу. Ось тільки в міру деградації економіки Росії все менше залишається гарантій, що путінські соколи будуть розганяти – ні не лібералів та прихильників Навального – своїх що ні на що не здатних голодних “кримнашистів”. Тому першими російські паспорти під телекамери отримували співробітники українського “Беркуту” і українські військові, які зрадили присязі.

Залучаючи на службу легіонерів, режим намагається забезпечити себе за рахунок тих, хто не пов’язаний з Росією. Але в разі небезпеки для Путіна, “миротворча операція” буде проходити недалеко від Кремля, а брати участь в ній будуть ті, хто вже носить тавро військових злочинців.

Лариса Волошина

Поділитися: