З “антиколомойським” законопроектом, який вимагає МВФ, Верховна Рада вступає в нову епопею.
По проекту вже подано рекордну кількість пропозицій і поправок.
Поки не закінчиться карантин, парламент не повернеться до повноцінної пленарної роботи. А в режимі позачергових засідань розглянути таку кількість зауважень дуже складно (скоріше навіть неможливо).
Експерти допускають, що при таких обставинах взагалі справа не дійде до голосування.
Втім, є ще два варіанти. Перший – піти на порушення регламенту і відхилити ще на комітеті поправки, або об’єднати їх, щоб прискорити розгляд. Так, це може привести в майбутньому до скасування закону через Конституційний суд, але це буде потім. А зараз закон буде прийнятий, а кредит отриманий.
Другий варіант – домовитися із зацікавленою стороною – Ігорем Коломойським, запропонувавши йому щедрі “відкупні”, щоб близькі до нього депутати зняли свої поправки.
За яким сценарієм піде влада – у матеріалі.
Рахунок на тисячі
На момент написання цієї статті число поправок сягнуло за 16 тисяч.
На питання про зміст поправок і їх авторство навіть члени комітету розводять плечима. “Редагувань колег я ще не бачила”, – каже членкиня фінансового комітету Ольга Белькова (“Батьківщина”).
При цьому вона уточнює, що сама запропонувала внести 31 зміну в текст законопроекту, які вона підготувала разом з представниками Національного банку, банкірами та експертами. Частина з них пов’язана з оголошеним в країні карантином і загальною ситуацією.
Пізніше нардеп Антон Поляков, якого вигнали з рядів пропрезидентської фракції “Слуги народу”, заявив, що він особисто вніс понад 6000 правок.
Також великий пакет поправок – авторства члена фракції СН Ольги Василевської-Смаглюк, яка до обрання в Раду працювала на телеканалі Коломойського “1 + 1”.
Рада прийняла законопроект № 2571-д у першому читанні на позачерговому засіданні 30 березня. Через те, що документ зробить, крім іншого, неможливим повернення націоналізованих банків колишнім власникам, в тому числі “Приватбанку”, його неофіційно називають “антиколомойским” в честь попереднього власника фінустанови Ігоря Коломойського, який оскаржує націоналізацію через суд.
Введення заборони – одна з двох ключових умов підписання нової угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Друга – це запуск вільного обігу сільськогосподарських земель, за що парламент проголосував у той же день.
Олігарх пише сценарії
Величезна кількість поправок на руку, перш за все, самому олігарху, інтригувати проти прийняття проекту. “В принципі не сумніваюся, що автори пов’язані з Коломойським, який хоче таким чином заблокувати остаточне голосування за законопроект”, – коментує ситуацію народний депутат восьмого скликання.
Це як одним пострілом вбити навіть не двох, а кількох зайців. До земельного законопроекту було внесено 4018 поправок, на які парламент витратив два місяці. А тут поправок вже в чотири рази більше. “Коломойському потрібен час на торги з владою та переманювання на свій бік критичної кількості депутатів у фракції СН – перш за все мажоритарників, які менше залежать від керівництва фракції”, – зазначає політолог Анатолій Октисюк.
Хоча, можливо, основний розрахунок робиться на фактичний параліч законодавчого процесу. “При такій кількості поправок йти по повній процедурі, значить, ніколи не прийняти проект. Незрозуміла навіть процедура: чи то чекати відновлення повноцінної сесійної роботи – а це навіть не в квітні, чи скликати позачергові засідання в карантин – а скільки ж їх тоді буде потрібно і яка буде явка депутатів?”, – розмірковує екс-депутат.
Втім, він допускає, що в профільному для законопроекту фінансовому комітеті спробують згрупувати поправки за категоріями і закликати парламент відхилити якусь частину за принципом ad hoс, щоб прискорити розгляд. “Правда, це сумнівне з точки зору регламенту Ради рішення, хоча і негрубе його порушення, на яке можна піти заради важливого документу”, – говорить експерт.
Продавлюючи законопроект, влада ризикує розпочати справжню війну з Коломойським, вважає політолог Окстисюк. Але, на його думку, Офіс президента (ОП) боїться цього сценарію. “Зеленський розуміє, які ресурси у Коломойського. Якщо “Плюси” (телеканал Коломойського – ред.) почнуть працювати проти Зе, вони швидко “вб’ють” і його, і “Слуги народу рейтинг”, – вважає Октисюк.
На цьому тлі серед депутатів пішли розмови, що влада все ж намагається домовитися з Коломойським. Нібито, умовою угоди є призначення першим віце-прем’єром і міністром енергетики Олега Дубини. Колишнього главу правління НАК “Нафтогаз України” у свій час називали старшим економічним радником команди Зеленського. За чутками, Дубина зблизився з Коломойським останнім часом.
Однак енергетичний експерт Валентин Землянський вважає таке призначення малоймовірним. “Я сумніваюся, що він погодиться на таку пропозицію в нинішній ситуації. У Міненерго залишилися тільки розробка енергетичної стратегії та управління держшахтами. Все інше виведено з його підпорядкування. Що ж тут привабливого?”, – коментує можливість такого сценарію експерт.
Як буде влада виходити з ситуації із законопроектом, поки неясно. Зобов’язання перед МВФ і Заходом в цілому змушують команду президента йти напролом. Але порушувати регламент небезпечно. Опоненти – той самий Коломойський – спробують на цьому зіграти. До того ж, як показав досвід розгляду земельного закону, таким методам пручається спікер Дмитро Разумков.
“Ситуація для Зеленського патова. Я навіть не виключаю, що законопроект вирішать поховати, ніж втягуватися в епопею з розглядом. Якщо почнуть тягнути з запуском процедури під якимось приводом, значить, приймати передумали”, – резюмує екс-депутат.
Читайте також: Чому Зеленський “здав” Уманського і чому антикризову програму мінфіну провалили
