Законопроект № 7440 про Вищий антикорупційний суд (ВАКС) авторства Адміністрації президента піддався злій критиці практично відразу після оприлюднення.
Лобісти створення ВАКС, в тому числі, у Верховній Раді вже говорять, що в такій редакції проект неприйнятний. Але самій влади поспіх з його прийняттям не потрібен, хоча вголос вона каже зворотнє.
Тож за якими сценаріями можуть розвиватися події.
Камінь на камені
Президент Петро Порошенко вніс в Раду законопроект про створення спеціалізованого антикорупційного суду як невідкладний 22 грудня.
“Об’єктивне законодавство щодо антикорупційного суду повинно бути якомога швидше проголосовано у Верховній Раді. Бажано, щоб процедура формування була завершена в 2018 році”, – написав у мікроблозі в Твіттері президент, підкресливши, що гроші на ВАКС в держбюджеті наступного року передбачено.
Ледве текст проекту став доступний, посипалися критичні зауваження перш за все, від так званого антикорупційного лобі – народних депутатів та інших політиків, а також громадських активістів, які послідовно підтримують новостворені органи по боротьбі з корупцією. Їх висновки в принципі сходяться з оцінкою експертів, які проаналізували документ по гарячих слідах.
Якщо в загальному, то закон в редакції АП дозволяє їй уповільнити створення нового антикорупційного суду і потім прямо впливати на його роботу.
Заступник голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Віктор Чумак (позафракційний) говорить про три ключових положеннях законопроекту, які, на його думку, перекручують ідею ВАКС.
Перший – це запропонований проектом порядок формування майбутнього суду. У документі говориться, що для перевірки кандидатів в судді АКС створять Громадську раду міжнародних експертів по боротьбі з корупцією (загальне число членів не більше семи чоловіків, що обираються на два роки без права повторного призначення).
Склад ради буде визначати Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), і з нею рада повинна погоджувати майбутніх служителів Феміди. Але ВККС вважається підконтрольною президенту.
“Венеціанська комісія (Європейська комісія “За демократію через право”, ВК – прим. ред.) прямо говорить: “crucial”, тобто вирішальна роль відводиться міжнародним організаціям і донорам, а не “advisory”- дорадча, як то кажуть в президентському законопроекті. ВККС потрібно прибрати, і нехай експерти, запропоновані США, ЄС і МВФ, повністю проводять відбір кандидатів. Право на остаточне затвердження кандидатур можна передати президенту навіть з можливістю ветувати їх на серйозній підставі”, – пропонує Чумак.
Як каже депутат, другий момент – завищені кваліфікаційні вимоги до кандидатів в судді ВАКС.
“Якщо слідувати всім критеріям, набереться відповідних чоловік п’ять на всю Україну”, – коментує Чумак.
Крім відповідності традиційному закону про суддів, кандидат повинен мати, наприклад, “значний досвід” роботи в міжнародних міжурядових організаціях і міжнародних судових інстанціях за кордоном, професійної діяльності в сфері права з питань боротьби з корупцією.
Ще один цікавий критерій – науковий ступінь з правознавства та стаж наукової роботи “за спеціальністю” протягом мінімум семи років.
Третя претензія депутата Чумака та інших критиків президентського проекту полягає в запропонованій підсудності справ майбутнього спеціалізованого суду. ВАКС “позбавлений” статті про декларування недостовірної інформації, зате буде працювати, наприклад, з справами за статтями, що стосуються боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також зброї та боєприпасів. Правда, тільки в тому випадку, якщо зазначені злочини скоювалися шляхом зловживання службовим становищем за цими статтями.
“ВАКС ризикує “потонути” в справах від самих різних правоохоронних органів, а не тільки антикорупційних”, – коментує депутат Чумак.
Його оцінка невтішна: законопроект АП з цими та іншими каменями спотикання приймати не можна.
Про це говорять і інші представники антикорупційного лобі. Так, відділення міжнародної організації Transparency International в Україні вже закликало президента Петра Порошенка перевнести законопроект про АКС з урахуванням всіх зауважень і рекомендацій ВК.
Читайте також: ОБСЄ не брала участі в розробці президентського законопроекту про Антикорупційний суд
Антизахідні настрої
На думку народного депутата Сергія Лещенка (“Блок Петра Порошенко”, БПП), який знаходиться в опозиції до керівництва своєї фракції, законопроект навмисно внесли в момент, коли західні політики вже пішли на різдвяні канікули.
“АП максимально затягла з внесенням законопроекту, щоб виграти час з його прийняттям і відповідно вступом в силу. Плюс вони уникли критики Заходу за рахунок свят, хоча, думаю, проект закону вже там вивчається”, – говорить Лещенко.
Теоретично Верховна Рада може приступити до роботи над документом 16 січня, коли повернеться до пленарних засідань.
“Це означає, що Порошенкові ще встигнуть висловити “фе” з приводу законопроекту всі, хто вимагає створення антикорупційного суду в Україні – насамперед США, ЄС, МВФ”, – говорить депутат Чумак.
Але Лещенко вважає, що до розгляду Рада приступить не раніше лютого.
“У січні тільки один пленарний тиждень. А поспішати Порошенкові нікуди. Процес підконтрольний, і щоб не загострювати політичну ситуацію, вони (влада – прим. ред.) будуть поступово рухатися до прийняття проекту в своїй редакції, щоб формально виконати вимогу того ж МВФ. Якщо буде спроба зробити наскоком, ми ж будемо протестувати”, – прогнозує Лещенко реакцію антикорупціонерів.
На його думку, тягнути зі створенням ВАКС в команді президента будуть з метою перенести запуск суду на середину 2019 року і таким чином, убезпечити від неприємних сюрпризів кампанію з переобрання Порошенка.
“При такому розкладі не буде арештів його “смотрящих”, начальників виборчих штабів, людей з його оточення”, – стверджує Лещенко.
Правда, політолог Кость Бондаренко вважає, що команда президента взагалі не зацікавлена законодавчо оформляти створення ВАКС, розуміючи, що він буде підконтрольний не їй, а західним партнерам України.
“Ми зіткнемося з італійським страйком з боку президентських агентів впливу і симуляцією бурхливої діяльності на користь закону”, – прогнозує експерт.
Але такий розвитку подій означає як мінімум відсутність грошей МВФ, вважає Чумак.
“А, можливо, і проблеми з безвізовим режимом з Євросоюзом”, – додає він.
На думку голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, сценарій цілком допустимий для правлячого режиму.
“МВФ грошей не дасть? Візьмемо на приватних ринках під втричі більші відсотки! Все одно віддавати не нам. ЄС безвіз забере? Не раніше, ніж через рік! А там, може, і пронесе”, – написав він напівжартома, напівсерйозно на своїй сторінці у Фейсбуці.
Ознаки того, що АП вибере цей шлях, уже видно. У всякому разі, блогери і коментатори, що традиційно відображають позицію оточення президента Порошенка, почали говорити про суверенність України і спроби втручання “ззовні” в законодавчий процес.
Залишається чекати, чи послідують за цим офіційні заяви та практична протидія тиску Заходу.
Читайте також: Страх Антикорупційного суду. На що готовий Порошенко, щоб не здати своїх
