Майданна опозиція говорить про нові масові акції. Так, в партії екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі “Рух нових сил” (РНС) планують в Києві черговий марш протесту проти політики влади, про дату проведення якого повідомлять найближчим часом. Головний гаслом заходу знову стане імпічмент для президента Петра Порошенка, якого в РНС звинувачують в корупції і зловживанні повноваженнями.
За наявною інформацією, партія Саакашвілі буде головною рушійною силою маршу, а від інших опозиційних партій до нього приєднаються хіба що в індивідуальному порядку.
Акція на підтримку виборчої реформи, що запланована в столиці на 17 травня, повинна отримати ширшу підтримку з боку майданних партій і солідарних з ними громадських організацій та об’єднань.
Тим часом, в РНС вважають, що зміна закону про вибори мало цікавить суспільство, тому, мовляв, не варто чекати масовості.
Що в підсумки чекає київську вулицю після травневих свят.
“Наша пісня гарна і нова – починаймо її знову…”
РНС знову просуває ідею імпічменту президента Порошенко.
Взимку в партії хотіли шляхом збору підписів показати рівень довіри главі держави, називаючи це “народним імпічментом”. Юридичних наслідків результат все одно не мав би.
Паралельно член ради РНС, народний депутат Юрій Дерев’янко (позафракційний) зареєстрував проект закону № 7248 “Про президента України і порядок припинення його повноважень”, проте документ досі не потрапив до порядку денного роботи Ради.
Зараз же соратники Саакашвілі хочуть організувати народне тиск на парламентаріїв, щоб зібрати 226 їхніх підписів під поданням про початок процедури імпічменту, яке вже підготовлене депутатом Дерев’янко.
“Наше завдання – до 15 травня зібрати ці голоси. Закликаємо всіх приїжджати до громадських приймалень народних депутатів, говорити з їх друзями, рідними, дзвонити їм і звертатися вимогою підписатися під поданням”, – заявила один з членів ради РНС Ольга Галабала в ході пікету РНС біля Адміністрації президента, який відбувся 25 квітня.
Претензій до Порошенка у партії Саакашвілі мінімум 11 (вони перераховані в поданні Дерев’янко), серед яких – нібито отримання вигоди від скандальної схеми “Роттердам +” (формування ціни на кам’яне вугілля з урахуванням його вартості на біржі в Роттердамі (Нідерланди) і витрат на перевезення в місце призначення – прим. ред.), а також підозра в корупції у справі колишнього міністра екології Миколи Злочевського на підставі “плівки” біглого депутата Олександра Онищенка.
Одночасно в РНС планують новий марш протесту в центрі столиці, але дату поки не називають.
Один з лідерів РНС, колишній заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе спрогнозував, що захід проведуть до 20 травня.”Влітку вже складно зібрати людей на масову акцію”, – коментує він.
Участі інших партій з майданної опозиції чекати не варто. Союзні РНС політсили цуралися акцій МіхоМайдану, в основному через приховану конкуренцію з екс-президентом Грузії за лідерство, підозр у можливих провокаціях і розбіжностей з приводу способів протесту.
“Ми вже втомилися їх запрошувати (на марші – прим. ред.)” – говорить співрозмовник видання в РНС на правах анонімності, даючи зрозуміти, що партія розраховує тільки на свої сили.
“Це спроба нагадати про себе і розкрутити лідерів “Руху нових сил”, що залишились, на “гострих” гаслах, щоб збільшити їх шанси на потрапляння до нового складу парламенту”, – говорить політолог Руслан Бортник.
Питання спільних акцій, втім, не заважає союзникам обговорювати розклади на майбутні виборчі кампанії.
“У “Руху нових сил” немає кандидата в керівники країни, але є кандидатура на прем’єр-міністра (тобто Михайло Саакашвілі – прим. ред.) і програма реформ для майбутнього уряду. Це те, від чого ми особисто відштовхуємося на цих переговорах” , – говорить джерело в партії.
Подвійний удар акціями
Переговорний процес, який пожвавився після (і багато в чому через) висилки Міхо за кордон, дійсно триває.
“Спілкуємося постійно”, – підтверджує лідер громадської ініціативи “Хвиля”, народний депутат Віктор Чумак (позафракційний), який входить в коло учасників.
Шанс проявити солідарність для майданної опозиції скоро випаде. За деякими даними, на 15 травня в регіонах, а на 17-е – в Києві планується акція в підтримку нового закону про вибори “Ні! Виборам по закону Януковича”.
Цю тему опозиційні партії розкручують ще з великого мітингу 17 жовтня минулого року, який дав поштовх для масових протестів, які пізніше прозвали “МіхоМайданом”. Ідея полягає в заміні виборчої системи для кампаній в Раду. Зараз вибори проходять за закритими партійними списками плюс в мажоритарних округах, де балотуються також самовисуванці. А замість неї хочуть чисту пропорційну систему (тільки партії), але за відкритими списками. В такому випадку виборець голосує і за партію, і за конкретного кандидата в ній, формуючи список політсили з найбільш популярних, що і пройдуть в парламент.
Таку систему виборів в Раду передбачає проект виборчого кодексу (№3112-1), який вже пройшов перше читання. Результат голосування за нього стало сенсацією, а для верхівки “Блоку Петра Порошенко”, яка розраховує зберегти нинішню – змішану – виборчу систему, навіть шоком.
Втім, противники змін незабаром прийшли до тями.
“Вони спробували знову зіграти в свою гру “Давайте заволинимо”, – говорить один з організаторів акцій 15 і 17 травня, глава громадської організації Центр UA, колишній віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.
На його думку, цій меті служить величезна кількість поданих поправок (4400, за оцінками спікера Андрія Парубія), з якими потрібно розібратися профільному комітету з питань правової політики і правосуддя, а також постійний зрив роботи над ними.
Участь в акції 17 травня анонсували партії різної ідеології, в тому числі “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Демократичний альянс”, “Народний контроль”, “Громадянська позиція”, а також “Свобода” і “Національний корпус”, ряд громадських організацій, серед яких – рух “Хвиля”, “Автомайдан”.
На думку Рибачука, широка залученість дозволить провести заходи в рамках акції 15 травня у всіх обласних центрах і, можливо, кількох великих містах.
“Ефект також посилить, що ми сфокусувалися лише на вимозі змінити виборче законодавство”, – відзначає він.
Раніше на акціях протесту ще вимагали скасувати недоторканність народних депутатів і створити антикорупційний суд. Залишилося тільки, щоб прислухався парламент.
Лобісти змін говорять, що шанси на їх провал і прийняття приблизно рівні.
“У сесійній залі, як при голосуванні в першому читанні, може скластися ситуативна більшість з багатьох провладних депутатів, фракцій “Самопомочі”, “Батьківщини”, “Опозиційного блоку”, позафракційних депутатів, які вже голосували за законопроект, вважаючи його вигідним”, – спрогнозувала народний депутат Наталія Новак (“Блок Петра Порошенко”, БПП).
Тому, на її думку, противники постараються не допустити появи законопроекту в залі, консервуючи нинішню ситуацію мінімум до кінця цієї сесії (закінчується 20 липня).
“У неофіційних розмовах з депутатами Артур Герасимов (лідер фракції БПП – прим. ред.) зізнавався, що не слід допускати нового голосування за проект кодексу”, – стверджує депутат Новак.
“Можливо, наші акції виведуть трохи зі ступору (профільний – прим. ред.) парламентський комітет, і робота до другого читання прискориться. Чи зможемо змусити відразу їх прийняти закон, не впевнений, але точно, що ця акція не остання. Як тільки українці навчаться домагатися політичними акціями чогось істотного, це буде колосальний крок вперед”, – коментує Рибачук.
Однак цю думку поділяють не всі.
“Простим людям ця тема незрозуміла і нецікава”, – доводив один з лідерів РНС.
Партії Саакашвілі поки немає в списку майбутніх учасників акції. Разом з тим, травневі мітинги можуть послужити приводом для відновлення масових протестів восени, тим більше, що питання зміни виборчих правил до душі Заходу.
Так, ще рік тому голова представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі заявляв про необхідність в Україні прийняти новий закон про вибори в Раду і провести ротацію Центральної виборчої комісії.
“Захід дає зрозуміти, що це і інші вимоги, включаючи антикорупційний суд, залишаються, як і сценарій нової протестної осені. А влада діє на свій страх і ризик”, – резюмує політолог Руслан Бортник.
