Politerno > Статті > Шмигаля на поводок. Як Рада допомогла Зеленському скористатися викриттям Уманського

Шмигаля на поводок. Як Рада допомогла Зеленському скористатися викриттям Уманського

  • 25 Квітня, 2020
  • 616 Переглядів
  • 0

“Чергове позачергове” засідання парламенту, яке відбулося 24 квітня, містило в порядку денному сім пунктів. Відразу підкреслимо, що постанови про призначення Міхеїла Саакашвілі віце-прем’єром в даному списку не було. Це питання відкладено на наступний тиждень, і поки що голосів за таке кадрове рішення бракує.

А серед тих питань, які парламент розглянув учора, найважливішими для Володимира Зеленського були два. Обидва вони пов’язані з дуже великими грошима.

Розблокування змін в регламенті

Перше, заради чого Зеленський скликав нардепів 24 квітня, це розблокування підписання закону “Про внесення змін до регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів в ході законодавчої процедури”, прийнятого в другому читанні і в цілому на попередньому позачерговому засіданні парламенту 16 квітня. Нардепи, близькі до Ігоря Коломойського, внесли чотири проекти постанов про скасування парламентом рішення про прийняття цього закону. Тим самим вони заблокували підписання закону спікером Дмитром Разумковим.

Нагадаємо, що проект цього закону, зареєстрований під №1043, був внесений “слугами народу” ще 29 серпня минулого року, в перший же день роботи нинішнього парламенту, і мав на меті полегшити прийняття законів в турборежимі. Проект був прийнятий в першому читанні 10 вересня виключно голосами “слуг народу”; всі інші фракції і групи відмовилися підтримувати цю ініціативу, оскільки вона різко звужує їх можливості впливати на законодавчий процес. Незабаром вже і в самій фракції “слуг народу” намітилися лінії розколу, і проект №1043 був відкладений у довгий ящик.

Згадали про нього через півроку. Точніше, після 30 березня, коли був прийнятий в першому читанні законопроект №2571-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності”. Цей закон називають “антиколомойським”, бо він повинен унеможливити повернення “Приватбанку” колишнім власникам – Коломойському і його партнерам. До другого читання законопроекту №2571-д до нього було внесено понад 16 тис. поправок, в основному – нардепами, близькими до Коломойського.

Щоб позбавити парламент від необхідності розглядати законодавчий спам у вигляді багатьох тисяч поправок, потрібно змінити регламент. “Слуги народу” не придумали нічого кращого, як скористатися своїм проектом №1043, вже прийнятим в першому читанні. Вони включили туди особливу процедуру розгляду законопроекту, до якого подано надмірно багато поправок. А саме: долю всіх поправок вирішує профільний комітет, після цього кожна фракція і група має право винести на розгляд парламенту не більше п’яти, а кожен позафракційний депутат – не більше однієї поправки (з числа відкинутих комітетом).

І ось 16 квітня проект №1043 був прийнятий остаточно голосами 242 нардепів. Його підтримали 204 “слуг народу”, 15 нардепів з ОПЗЖ, 13 членів групи “Довіра” і 10 позафракційних (в т.ч. спікер і його перший зам). Це вже не перший раз, коли на допомогу Зеленському приходять нардепи з ОПЗЖ, і чим він з ними розплачується – залишається загадкою. Але так чи інакше, справа зроблена. Зміни до регламенту внесено, і єдине, що міг зробити в такій ситуації Коломойський, це загальмувати їх вступ в силу.

Читайте по темі: Зеленський продав справи проти Майдану в обмін на голоси ОПЗЖ за “антипоправковий” закон – Бутусов

Для цього і знадобилися чотири проекти постанов про скасування прийняття законопроекту №1043. Як і очікувалося, 24 квітня всі ці проекти постанов провалилися. Таким чином, Разумков тепер спокійно може підписати прийнятий закон і направити його на підпис Зеленському.

Як тільки закон про внесення змін до регламенту буде опублікований і набуде чинності, можна буде швиденько застосувати його до антиколомойського законопроекту №2571-д. Регламентні нововведення дозволять забракувати всі (ну або майже всі) 16 тис. поправок на засіданні профільного комітету (з питань фінансів, податкової та митної політики). Потім залишиться скликати нове “чергове позачергове” засідання парламенту, щоб розглянути проект №2571-д за особливою процедурою і в один присід, не затягуючи на довгі місяці, прийняти його в другому читанні і в цілому.

Ухвалення антиколомойського закону – єдина вимога МВФ, яка на даний момент залишається невиконаною. Відсутність цього закону перешкоджає отриманню Україною зовнішніх кредитів на суму, як підрахував Зеленський, більше $ 10 млрд. Ці гроші повинні піти на поповнення дефіциту держбюджету і, до речі, вже враховані в законі про держбюджет-2020. Без них виконати бюджет просто неможливо. Тому засідання парламенту 24 квітня хоч і виглядало чисто технічним заходом, але виявилося вельми важливим.

Створення тимчасової слідчої комісії

Так само, з дуже великими грошима, пов’язане останнє питання порядку денного 24 квітня – “Про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених в ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України”.

Такий проект постанови парламенту ініціювали сім нардепів: Іван Крулько з “Батьківщини” разом з лідером цієї партії Юлією Тимошенко, глава партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко, представниці “євросолідарності” Ірина Геращенко та Ніна Южаніна, лідер фракції партії “Голос” Сергій Рахманін та співголова групи “За майбутнє” Тарас Батенко.

“На сьогоднішній день питанням, яке викликало надзвичайний суспільний резонанс, стала оприлюднена в ЗМІ інформація колишнього міністра фінансів України Ігоря Уманського щодо корупційних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що призвели до недоотримання доходів Державного бюджету України в особливо великих розмірах. За оприлюдненою інформацією, корупційні оборудки, які сьогодні здійснюються посадовими особами податкової та митної служби, позбавляють Державний бюджет України доходів у 120 млрд грн на рік.”, – відзначили нардепи в пояснювальній записці.

Вони запропонували створити тимчасову слідчу комісію у складі 13 членів, з яких сім (тобто більше половини) – “слуги народу”, а інші шість – по одному представнику від чотирьох інших фракцій і двох депутатських груп. Також автори проекту запропонували обрати головою комісії Івана Крулька, а його заступником – “слугу народу” Євгенія Петруняка.

За цю постанову проголосували 324 нардепа, в т.ч. 217 з 248 “слуг народу”, 29 з 44 членів фракції ОПЗЖ, 21 з 27 членів фракції “євросолідарності”, 16 з 24 членів фракції “Батьківщина”, 16 з 17 членів групи “Довіра”, 12 з 22 членів групи “За майбутнє “і 13 з 22 позафракційних (в т.ч. спікер, його перший заступник і заступник). Не підтримав цю постанову жоден член фракції партії “Голос”. Схоже, ця партія відчуває свою відповідальність за Мінфін і підлеглі йому фіскальні, податкові, митні органи в період з вересня 2019 року і донині – саме такий період записаний в постанові.

Термін діяльності комісії – шість місяців. Таким чином, не пізніше 24 жовтня вона повинна сформулювати свої висновки і виступити зі звітом на засіданні парламенту.

Тут виникає питання, навіщо ця комісія знадобилася Зеленському та його фракції. Адже у те, що викравача податківців і митників Ігоря Уманського звільняли без відома президента, мало віриться.

У той же час, підкреслимо, саме Зеленський наполіг на розгляді парламентом ініціативи про створення цієї комісії, а в числі її співавторів був Корнієнко.

Справа у тім, що піар, як то кажуть, дорожчий за гроші – не підтримати таку ініціативу Зеленський не міг, та й діяльність цієї комісії для головного і парламентських “слуг народу” не становить небезпеки. Її викривальний імпульс спрямований виключно на Кабінет міністрів, як попередній – Олексія Гончарука, котрий вже заступився за обидвох скандальних чиновників, так і нинішній – Дениса Шмигаля, а також на тодішнє і нинішнє керівництво Мінфіну, фіскальних, податкових і митних органів.

Якщо комісія нариє якийсь компромат на них, то Зеленський і фракція “Слуга народу” зможуть хизуватися своєю нібито “безкомпромісністю в боротьбі з корупцією”. Ну а якщо раптом в ході розслідування буде виявлено непривабливу роль самого Зеленського, то такі висновки будуть просто заблоковані і не допущені до озвучення від імені комісії.

Хоча в зв’язку з цим, дещо недоречно для Зеленського, може помітно вирости впливовість “Батьківщини”, адже саме її представник очолив тимчасову слідчу комісію парламенту. А відносини у лідера цієї фракції Юлії Тимошенко з президентом, м’яко кажучи, не достатньо теплі, щоб гарантувати  тишу навколо незручних тем.

Читайте також: Чи виконав Зеленський свої “стадіонні обіцянки”

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь