Відставка посла США в Україні Бріджит Брінк має кілька версій, найпопулярніша — не знайшла спільної мови з командою Трампа. Питання в тому, щодо чого були розбіжності.
Чому Бріджит Брінк поїхала з України: версії
Видання Financial Times з посиланням на джерела повідомило кілька версій про причини завершення Брінк дипломатичної місії в Україні. Перша: її незгода з політикою адміністрації Трампа. Буцімто на неї чинився тиск із Вашингтону. Друга причина: критика президентом України Володимиром Зеленським за беззубу заяву після удару російської ракети по Кривому Рогу, внаслідок чого було багато загиблих, у тому числі дев’ять дітей. Але, вказує видання, не це стало головною причиною рішення покинути нашу країну, а “сумнів в її готовності підтримати стратегію щодо України”, яку реалізують у Вашингтоні.
У Держдепі конфлікт з амбасадоркою заперечують. За словами речниці зовнішньополітичного відомства США Теммі Брюс, Бріджит Брінк працювала протягом трьох років, а це — тривалий час у зоні бойових дій. Цю деталь серед причин відставки підтвердили і джерела CBS: пані посол служить далеко від своєї сім’ї, вона подавала заяву ще у січні, але глава Держдепу Марко Рубіо її відхилив. Та поряд із версіями про конфлікт і втому є ще одна – “незвичайне поєднанням особистих та політичних проблем, включаючи нещодавні звільнення в USAID“. У свою чергу Financial Times звернула увагу, що українські посадовці вважали Брінк надто критичною щодо них, особливо у питаннях викорінення корупції. Якщо зв’язати ліквідацію USAID та антикорупційні проекти в Україні, у тому числі підтримку американськими грантами активістів антикорупційного спрямування, складеться повна картина: стратегія США щодо України та української влади зокрема має розбіжності з політикою попередників-демократів, і Брінк у нову стратегію не вписується. Простіше кажучи, при її каденції плекали мережу отримувачів грантів, а після перекриття фінансового краника ситуація суттєво змінюється. І під нові реалії в Україну прибуде новий посол.
За інформацією джерел Reuters, на заміну Брінк розглядається кандидатура Кріса Сміта. Він має чималий дипломатичний досвід, серед іншого на посаді заступника помічника держсекретаря з питань Східної Європи та політики й регіональних справ у Бюро з європейських і євразійських справ. Працював і в посольстві США в Україні в 2022-2023 роках. Тобто фігура не з середовища трампістів. У його біографії є дуже цікавий факт: у 2018 році Сміт отримав відзнаку Воррена Крістофера за визначні досягнення в галузі громадянської безпеки в результаті його роботи над питаннями боротьби з корупцією, у сфері правосуддя та правоохоронної реформи в Україні. Тож із реаліями нашої корупції кандидат у посли знайомий добре. “Є дві війни: з росією та корупцією, і ми однаково підтримуємо Україну в обох”, — казав він у березні 2023 року під час зустрічі послів “Великої сімки” з директором НАБУ Семеном Кривоносом.
Щодо Сміта — поки це лише припущення, але слід зазначити, що незалежно від того, хто очолить американське посольство в Україні, тема боротьби з корупцією залишиться у полі зору заокеанських дипломатів. Проте підходи можуть змінитися. Попередниця Брінк Марі Йованович, яка очолювала місію в нашій державі протягом 2016-2019 років, також благоволила антикорупціонерам. Але її перебування в Україні завершилося скандалом. Він стався не у нас, а в Америці. Її з посади відкликав Трамп. Йованович звинуватили у “наданні недостовірної інформації українській владі” та у протидії політиці президента. Трамп закинув Йованович буцімто відмову вішати його портрет у посольстві. А в жовтні і листопаді 2019 року Йованович двічі свідчила проти Трампа в Конгресі під час слухань щодо імпічменту. У 2023 році дипломатка видала мемуари, де є і про її роботу в Україні. Вона з вдячністю відгукувалася про українців, але далеко не про всіх представників тодішньої української влади.
Тож й історія з відставкою Брінк може обернутися чимось подібним. Як відомо, конгресмен-демократ Ел Грін готує подання на імпічмент Трампа. Можливо і Брінк, якщо на неї дійсно тиснули з адміністрації США, даватиме покази. Але точно це не питання найближчого часу. Значно актуальніше питання — чи входить у стратегію політики Штатів стосовно України нагляд за нашою владою з боку громадянського суспільства. Інакше кажучи, які інструкції від Марка Рубіо щодо долі мережі активістів-антикорупціонерів отримає новий посол.
Якого посла в Україну може відправити Трамп
З одного боку, трампістам ніби й не варто відмовлятися від важелів тиску на українську владу через тісну співпрацю з НАБУ та всією антикорупційною вертикаллю включно з активістами. З іншого, адміністрація Трампа, ліквідувавши USAID, сама відмовилася від політики грантової підтримки своїх агентів впливу у громадському секторі. Тож або новий посол знайде, в який спосіб зацікавити представників цієї частини українського суспільства і вона продовжуватиме викривати корупцію у владі, або працюватиме з групами впливу та через різноманітних посередників і перемовників. Це одна із візитних карток зовнішньої політики Трампа. Її можна побачити на прикладі човникової дипломатії Стіва Віткоффа, який неодноразово літав до Москви, де зустрічався з путіним. При тому що Віткофф не займає урядову посаду.
Така ж історія була і за минулої каденції Трампа. Його адвокат Руді Джуліані зустрічався з окремими українськими посадовцями та екс-посадовцями як за межами України, так і в Києві. Куди приїздив у грудні 2019 року. Це відбулося на тлі слухань у Конгресі щодо імпічменту Трампа. Також посередницьку місію виконували наближені до Джуліані Лев Парнас та Ігор Фруман. Це відома історія про начебто збір компромату проти сина Джо Байдена Гантера.
Простіше кажучи, інформацію про корупційні дії української влади американська адміністрація може отримувати без фінансування антикорупційної мережі в Україні, а з різних джерел. У тому числі зацікавлених у політичній дестабілізації. Тож якщо на Печерський пагорбах радіють, що позбулися привітної до грантових активістів Брінк, то — дарма. Варіант, коли послом стане Сміт, виглядає ще й непогано, адже можливий інший — із призначенням надзвичайного і повноважного тягнутимуть, збираючи необхідну інформацію без участі посольства. Його співробітникам можуть не довіряти, оскільки вони працювали з Брінк і взагалі — призначенці часів Байдена. Щоб стати послом при Трампу потрібно довести свою лояльність до нього особисто. Так що новий посол може бути з кола трампістів, та ще й приїде до Києва з цілою текою компромату як раз під вибори. Такий сценарій теж цілком можливий.
