Бахматюк, Гонтарева і Писарук
У Києві активізувалися кримінальні справи, які ведуть безпосередньо до екс-глави НБУ Валерії Гонтаревої, а також до одного з найбільших українських агроолігархів Олега Бахматюка.
Вчора був затриманий глава правління “Райффайзен банку” Олександр Писарук, який до кінця 2015 року був першим заступником Гонтаревої – після чого пішов у відставку, і його місце зайняв нинішній глава регулятора Яків Смолій.
Операцію проводило Національне антикорупційне бюро. У цій справі затримано ще кілька людей, а Писаруку вручили підозру. Сьогодні відбудеться суд з обрання главі “Райффайзена” запобіжного заходу.
Що ставлять в провину банкіру – у матеріалі.
Затримання і підозра
Вчора ввечері ЗМІ повідомили про те, що десант НАБУ нагрянув в київський офіс “Райффайзен банку”. І проводить затримання Олександра Писарука.
Пізніше антикорбюро зробило офіційну заяву. Детективи підтвердили затримання голови правління банку і ще шістьох осіб.
Як з’ясувалося, Писаруку закидають класичну корупційну статтю 191 Кримінального кодексу – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Причому за частиною п’ятою – в особливо великих розмірах.
Йдеться про виділення Нацбанком стабілізаційного кредиту потопаючому VAB Банку аграрного олігарха Олега Бахматюка. Позика була, на думку НАБУ, розкрадена з відмашки чиновників, які його видавали.
Сума, яка в підсумку зникла з держбюджету – 1,2 мільярда гривень.
“НАБУ і САП 11 листопада затримали 7 осіб за підозрою в заволодінні 1 200 000 000 грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком України в 2014 році ПАТ “ВіЕйБі Банк”. Мова йде про колишніх і діючих посадових осіб Національного банку України, ПАТ “ВіЕйБі Банк” і приватних компаній, пов’язаних з кінцевими бенефіціарами “ВіЕйБі Банку”.
Попередньо дії затриманих кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України. Вирішується питання про повідомленні їм про підозри і обрання запобіжного заходу”, – заявили вчора в НАБУ.
Втім, за даними екс-нардепа і журналіста Сергія Лещенка, вночі Писаруку вручили підозру і відпустили до суду щодо запобіжного заходу, який відбудеться 12 листопада.
Він також уточнив деталі слідства. За даними Лещенка, посадові особи Нацбанку, які погодили кредит банку Бахматюка, не потурбувалися про відсутність застави – тобто видали державні гроші без забезпечення.
При цьому застава, яку вніс банк Бахматюка, виявилася фіктивною і не покривала кредиту, інформує журналіст.
Власне, саме це і ставлять в провину Писаруку і компанії – видача рефінансування під свідомо фіктивну заставу.
Пізніше нардеп Олександр Дубінський опублікував імена інших фігурантів справи, яких обшуковували і затримали разом з Писаруком.
“Вчора крім глави правління “Райффайзен Банк Аваль” Писарука були затримані/пройшли обшуки у:
- Алла Шульга, екс-співробітник НБУ
- Микола Каленський, діючий член ради НБУ, екс-співробітник НБУ
- Олег Чурій, діючий член правління НБУ
- Сергій Пономаренко, департамент відкритих ринків НБУ”, – написав він у Телеграм, уточнивши, що є ще двоє осіб, чиї прізвища він з’ясовує.
Читайте також: Європа готова закрити очі на широкомасштабний наступ Росії на Україну
Що відомо про падіння VAB Банку
Банк, який належав Бахматюку, вважався одним із системних в Україні – в ньому зберігалося близько 10 мільярдів гривень депозитів.
У 2014 році, коли гривня стала посилено падати, банк ввів ліміти на зняття готівки. Восени у нього ввели тимчасову адміністрацію, а в березні 2015 року – ліквідували, відкликавши ліцензію.
Гроші в потопаючий банк держава вливала, щоб виплатити компенсації по депозитах, які гарантуються державою. Так прокоментувала затримання Писарука екс-глава НБУ Валерія Гонтарева.
“Рефінансування VAB-банку видавалося під відтік депозитів фізосіб і тільки на видачу сум в межах гарантованої суми ФГВФО (Фондом гарантування вкладів фізосіб – ред.). Так що це просто чергова помста”, – заявила Гонтарева.
Вона також обурилася, що замість “пройдисвіта Бахматюка” затримують її колишнього першого зама.
“Знайдіть мої публічні виступи, включаючи останню промову в Раді 15 березня 2018 року, де я завжди говорила про пройдисвіта Бахматюк і його двох банків! Замість Бахматюка і менеджменту цих банків, НАБУ затримує Писарука, чесну людину і професіонала і справжнього реформатора, який очищав банківську систему”, – заявила екс-глава Нацбанку, яка зараз перебуває в Лондоні.
У той же час джерела в банківських колах повідомляють, що в 2014 році значна частина рефінансування йшла за відкати керівництву НБУ і оточенню президента Порошенка.
“Стандартний відкат по рефінансуванню банків був 10%. А далі все залежало від стану банку та якості застави. Могла і половина бути, якщо застава повністю фіктивна. Відкати потім ділилися між керівниками НБУ та керівниками держави”, – говорить джерело в банківській сфері.
За його словами, коли Валерія Гонтарева очолила Національний банк, то відразу почала впроваджувати систему колегіального прийняття важливих рішень. Фінансисти назвали її системою кругової поруки. У ній брало участь все правління НБУ, а документи готували в департаментах і управліннях за вказівкою згори.
Саме так в історії з наданням стабілізаційного кредиту VAB Банку міг опинитися Микола Каленський, який під час фінансування банку був начальником головного управління Національного банку по Києву. Щоб отримати позику, керівництво VAB Банку спочатку домовлявся з першою особою або її право рукою (тоді – Олександр Писарук), а документи починало подавати з самого низу. Тобто з київського теруправління. Саме туди подавалися всі документи по заставах, і повинні були ретельно вивчатися. Тобто якщо заставлене майно було реально не варте зазначених в паперах грошей – голові VAB Банку потрібно було домовлятися з Каленський.
Далі документація просувалася вгору по драбині і перед правлінням її повинен був підписати керівник генерального департаменту банківського нагляду в Нацбанку. Включалася відповідальність Алли Шульги.
Після неї готувався проект постанови Нацбанку про надання стабкредиту банку, і за нього голосувало правління НБУ. Тобто відповідальність на себе брали всі його члени. Вчорашнє затримання деяких з них може бути пов’язане з інформацією НАБУ щодо корупційної зацікавленості деяких членів правління. Вона може підтверджуватися як завгодно: від показань свідків (може навіть відвертих зливів) до результатів прослушки телефонів.
Розповідають, що свого часу інший перший заступник голови Нацбанку – Анатолій Шаповалов (відповідальний за надання нацбанківських кредитів) також погорів на телефонних розмовах. Відкрито по телефону обговорив з керівником одного з банків умови рефінансування, а розмову записала СБУ. Злі язики запевняють, що саме з цим була пов’язана його подальша відставка з Національного банку – швидко написав заяву про звільнення після того, як йому дали прослухати запис, на якому він обговорював свою особисту комісію.
Про відкати за надання рефінансування НБУ вже тоді ходили справжні легенди, а тут у правоохоронців з’явився доказ від першої особи. З відсотками і сумами.
Аналогічну функцію в Нацбанку виконував і Олександр Писарук. Кажуть, що він домовлявся з банками про надання стабкредитів і кредитів рефінансування НБУ.
Читайте також: Чому неможливе наслідування економічної політики Польщі
Хто такий Олег Бахматюк і що означає ця справа
Бахматюк – один з найбільших українських агропідприємців. Він володіє холдингом UkrLandFarming, який входить в першу п’ятірку сільгоспкомпаній з земельним банком в 500 тисяч гектарів.
Спеціалізція Бахматюка – вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку, сої. У його власності – комбікормовий завод “Весна 21”, який займає 6,5% на ринку комбікормів. Великої рогатої худоби у Бахматюка 68 тисяч голів.
В активі у сельхозолігарха – свинокомплекс “Дніпряне” (Дніпропетровська область), яєчний холдинг “Авангард”, чия частка у виробництві промислових яєць в Україні 29% (правда, в 2015 році було більше 56%).
У Бахматюка також п’ять насіннєвих заводів, 16 зерносховищ і 216 горизонтальних сховищ. У його власності також найбільший елеватор України – Степанівський. А також цукрові заводи “Райз” і Стебницьке гірничо-хімічне підприємство “Полімінерал”.
До конфлікту на південному сході України Бахматюк володів двома банками – VAB і “Фінансова ініцітатіва”. Обидва були визнані неплатоспроможними в 2015 році й заборгували державі понад десяти мільярдів гривень.
Аграрій знаходився в хороших відносинах з попередньою владною командою, маючи в БПП лояльного до себе депутата Вадима Денисенка. При цьому він критикував Валерію Гонтареву.
“Я впевнений, що історія дасть оцінку очільниці Нацбанку, яка завдала більшої шкоди економіці нашої держави, ніж Путін“, – заявляв Бахматюк в травні 2019 року, вже після перемоги Володимира Зеленського на виборах.
Читайте також: Не всім щастить, як Коломойському. Чому держава вимагає в Жеваго повернути гроші
Цікаво, що схожі претензії до Гонтаревої висуває власник іншого знищеного в ті часи банку “Фінанси і кредит” – Костянтин Жеваго. Якого в жовтні оголосили в розшук у схожій справі – вивід з банку двох з половиною мільярдів гривень.
Джерела в політичних колах дають два пояснення активізації справи по Бахматюку і його банку.
“По-перше, це жорстка вимога міжнародних фінансових організацій – повернення коштів, які вивели з банків їх власники. Мова в першу чергу йде про Коломойського і Приватбанк, але не тільки. Але Коломойського чіпати поки боязно, тому слідчі органи відпрацьовують поставлене МВФ завдання на менш впливових постатях – Жеваго і Бахматюку. При цьому акції компанії Жеваго Ferrexpo котируються на міжнародних біржах, там є іноземні акціонери, включаючи американських. І Жеваго зараз проводить серед них лобістську роботу, просуваючи тему про те, що нова українська влада і наближені до неї олігархи хочуть відібрати у нього бізнес, порушуючи кримінальні справи. У Бахматюка в цьому плані ситуація складніша. Важко зрозуміти, хто за нього тепер буде вписуватися. Але знаходиться зараз Бахматюк не в Україні”, – каже джерело.
Друга, на його думку, можлива причина – боротьба за ринок землі, що загострилася напередодні його відкриття. Українські агроолігархі категорично проти того, щоб до купівлі-продажу землі допустити іноземців.
У той же час, Захід і міжнародні фінансові організації наполягають на допуску іноземного капіталу до української землі. І, звичайно, зацікавлені в ослабленні позицій найбільших вітчизняних агробаронів.
Читайте також: Плюси і мінуси законопроекту щодо правил фінансування партій
