Politerno > Статті > Україна і світ > Всіх силовиків – під контроль президента. Що означає прийнятий Радою закон про нацбезпеку

Всіх силовиків – під контроль президента. Що означає прийнятий Радою закон про нацбезпеку

  • 6 Квітня, 2018
  • 1714 Переглядів
  • 0

Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект про національну безпеку і оборону. За задумом цей проект дозволить оборонному секторі наблизитися до стандартів НАТО. На друге читання його хочуть направити в кінці травня, після доопрацювання та узгодження із зарубіжними партнерами.

Навіщо потрібен цей закон і чому навколо нього ламаються списи.

Що змінить цей проект

Ключових положень президентського проекту з нацбезпеки кілька.

По-перше, це кадрові новації – з 2019 року призначати Міністра оборони та його заступників будуть з числа цивільних осіб (тобто нинішній міністр Полторак, як людина військова, буде змушений піти у відставку).

З одного боку, цивільний міністр оборони – це міжнародна практика. З іншого боку, стандарти НАТО припускають, що саме Міноборони має зберегти тільки функції адміністративного управління. Але в президентському проекті за Міністерством оборони залишають військово-політичне керівництво, і цивільному міністру буде підкорятися головнокомандувач – тобто, людина, яка знаходиться на найвищій військовій посаді.

Зараз головнокомандувачем ЗСУ є начальник Генштабу, але ці посади розділять. Глава Генштабу піде в підпорядкування головнокомандувачу. Призначати на цю посаду і звільняти з неї буде президент.

Власне, розширення президентських повноважень, виписане в цьому проекті, це ще одна його принципова новація.

Президент – верховний головнокомандувач і керує сферою безпеки і оборони. Спектр його повноважень широкий – від указів і присвоювання звань – до введення воєнного стану. Також президент затверджує схвалену РНБО стратегію національної безпеки, військової безпеки і кібербезпеки.

Ще одне нововведення – це чітке перерахування 15 відомств і органів, що входять до складу сектора безпеки і оборони. У нього входять: Міноборони, ЗСУ, Держслужба спецтранспорту, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Міграційна служба, ДСНС, СБУ, Держохорона, Держспецзв’язок, апарат РНБО, розвідоргани.

Тобто, виходить, що і на МВС, а також на вхідні зараз в його сферу прикордонну, міграційну, “надзвичайну” служби і Національну гвардію також поширюється керівна воля президента.

Цікавий “меседж” для глави МВС Арсена Авакова, який недавно заявив, що Порошенко йому не начальник.

До президентського проекту свої претензії вже висловили глава Представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, посол США в Україні Марі Йованович, глава Представництва НАТО в Україні Олександр Винников і глава Консультативної місії ЄС в Україні Кястутис Ланчінскас.

Їх засудження викликала, зокрема, невизначеність щодо спецслужб. Так, в законі про СБУ написано, що Служба підконтрольна і президенту, і Верховній Раді. Але в статті 19 законопроекту зазначено, що СБУ підкоряться тільки президенту, а глава СБУ тільки звітує перед парламентом один раз на рік. ЄС і НАТО хочуть парламентського контролю над СБУ.

Також ЄС і НАТО не влаштовує новація про Ставку верховного головнокомандувача. Указ про створення Ставки з цілком таємним положенням про неї президент підписав у вересні 2017 року. Законопроект закріплює статус Ставки – РНБО зможе її створювати при деяких особливих умовах.

Національні інтереси збідніли

Примітно і те, що в порівнянні з нині чинним законом “Про основи національної безпеки України” 2003 року, істотно звузилося саме поняття захисту національних інтересів.

Раніше пріоритетом національних інтересів серед інших були розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу, зміцнення фізичного здоров’я нації, створення умов для збереження і зміцнення інститутів сім’ї, створення умов для повноцінного життя дитини, безпеки, благополуччя, розвитку дитини в благополучній атмосфері.

У новому законопроекті саме поняття національних інтересів зазнало значних змін, з нього були виключені всі вищезгадані моральні цінності.

Тепер фундаментальні національні інтереси – це державний суверенітет і територіальна цілісність, розвиток економіки, громадянського суспільства, зростання рівня і якості життя населення, інтеграція в ЄС і членство в НАТО.

Саме про відсутність у законопроекті основних цінностей: життя, здоров’я, безпеки, гідності та недоторканності людини, висловилась лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко.

“Немає жодного сумніву, що Україні потрібен глибокий, фундаментальний, всеохоплюючий закон про національну безпеку. Але основа цього закону має полягати у визначенні того, що ми вважаємо захистом національної безпеки”, – зауважила політик.

За словами Тимошенко, виглядає дивним, що у законопроекті про національну безпеку, внесеному президентом, головними основами і засадами визначено збереження національних інтересів та національних цінностей, але при цьому в документі відсутні такі основи національної безпеки як життя, здоров’я, безпека, гідність та недоторканність людини: “Саме з цього потрібно виходити, щоб всеохоплююче скласти цей закон”.

“Це знищить українську армію”

Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник (“Блок Петра Порошенко”) спрогнозував, що остаточне голосування за законопроект відбудеться в середині-кінці травня.

“Навряд чи раніше через травневі свята”, – коментує він.

Ще під час представлення проекту главою РНБО в сесійній залі у фракції “Самопоміч” заявили про свою незгоду з цим проектом.

Член фракції “Самопоміч” Тарас Пастух заявив, що спершу президент рік саботував прийняття закону, а в підсумку подав проект, яким розширює свої повноваження.

“Законопроект писався тими, чию діяльність він повинен регулювати. Уявіть собі на секунду, що закон про діяльність податкової писали б інспектори податкової. Ми, очевидно б, отримали закон, в якому легалізуються маски-шоу, необмежені права і нульовий контроль або декларативний за діяльністю цієї служби. Президентський законопроект написаний в РНБО, членами якого є ті, на кого цей закон повинен поширюватися. І внесений президентом України, у якого де-факто в руках сконцентрована вся влада. Риторичне питання: чи готові вони написати законопроект, в якому вся діяльність Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України тощо стане прозорою і підзвітною народу? Чи готові вони написати закон, в якому забезпечать прозоре витрачання грошей? Чи готові вони показати, за які заслуги продаються генеральські посади, як у тих, у кого ще 3-4 роки тому нічого не було, а сьогодні з’явилися статки, про які мріють бізнесмени, які мають по 20 і більше років стажу?” – заявив Тарас Пастух.

Пізніше слова свого однопартійця підтримала віце-спікер Оксана Сироід, яка заявила, що цей законопроект – це “шахрайство на 35 сторінках”. Вона заявила, що таким чином цементується радянська система управління. Сироїд, зокрема, сказала, що закон, будучи прийнятим, “знищить українські збройні сили остаточно”.

“Замість того, щоб впровадити систему контролю і командування, яка б дозволила нам змінити нарешті систему управління часів Радянського Союзу, вона цементується, занурюється в більший управлінський хаос. І це призведе до того, що у нас в збройних силах не буде солдатів, готових воювати”, – говорить Сироїд.

Іван Винник, в свою чергу, категорично не згоден з тезою віце-спікера Оксани Сироід про “цементування радянської системи управління збройними силами”.

“У “Радянській армії” не може бути цивільного міністра. Та й в інших аспектах відсилання до радянського періоду просто смішне. Наприклад, чи можна уявити, щоб радянський КДБ звітував перед Верховною Радою СРСР? Абсурд! А СБУ перед Верховною Радою буде це робити після прийняття закону. Змінюється статус українською спецслужби, якій дістанеться розслідування економічних злочинів, що стосуються всієї держави. Наприклад, якщо “Газпром” спробує запровадити агентів в “Нафтогаз”, це замах на інтереси держави і турбота СБУ”, – говорить Вінник.

 

Західні партнери хочуть додаткові гарантії

Опитані експерти вважають, що пропонуючи парламенту прийняти цей проект, влада сконцентрована на виконанні декількох завдань.

Перш за все – це відзвітувати перед Заходом, який наполягав на підготовці такого проекту.

Українська влада не приховує, що законопроект розроблявся “в тісній взаємодії” з експертами НАТО, США та Європейського Союзу. На початку березня глава Пентагону Джеймс Маттіс після зустрічі з міністром оборони Степаном Полтораком особливу увагу приділив цьому питанню, заявивши, що очікує прийняття Верховною Радою закону про нацбезпеку.

“Мотиви іноземців зрозумілі – західні партнери хочуть отримати додаткові гарантії контролю і прозорості в питанні поставок в Україну зброї. Фактично, США поставили перед Україною чіткі умови: хочете Джавеліни, хочете іншу летальну зброю, – міняйте спосіб контролю і управління збройними силами. Вони нікому тут не вірять, і саме на це вказують численні публікації в західній пресі щодо корупції у військовому секторі України”, – каже співрозмовник в президентській партії.

Друга причина появи цього проекту – це необхідність змінити “порядок денний”.

Експерт “Будинку демократії “Анатолій Октисюк вважає, що проект потрібен ще й як базис для подальшої піар-теми, на яку буде робити акцент нинішня влада у найближчий передвиборчий час – вступ України в ЄС і НАТО: “Крім посилення контролю над силовими органами на передодні виборчої кампанії, інша очевидна мета – закріпити в законі цілі на вступ в ЄС і НАТО. Потім від цього можна буде відштовхнутися для внесення в Конституцію”.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE