Politerno > Статті > Україна і світ > Як вивозили до Грузії соратників Саакашвілі – розповідь журналіста

Як вивозили до Грузії соратників Саакашвілі – розповідь журналіста

  • 20 Листопада, 2017
  • 1597 Переглядів
  • 0

Уже кілька днів триває скандал з викраденням грузинських журналістів і соратників Михайла Саакашвілі в Україні.

Екс-президент Грузії говорить, що їх схопили працівники Управління держохорони президента, деяких побили, а потім переправили на вертольотах в Одесу, а звідти на поромі відправили під охороною до Грузії.

За словами Саакашвілі керував заходом безпосередньо глава УДО, близький соратник президента Валерій Гелетей.

Сам Гелетей це заперечує, а СБУ розповсюдила лише скупу заяву про те, що з України вислали 7 громадян Грузії виходячи з міркувань національної безпеки.

Один з депортованих розповів свою історію викрадення.

“Операцією керував чи то Галатай, чи то Глашатай, чи то Гелетей”

– Якщо я невиразно кажу, вибачте, ніс болить. Розбили”, – сміється в трубку оператор грузинського телеканалу “Руставі 2” Тамаз Шавшішвілі, якого два дні тому невідомі в масках викрали в Києві.

Тамаз погано розмовляє російською, з типовими грузинськими обмовками і помилками. Але нитку розмови тримає рівно. Він продовжує.

– Кілька днів тому близько 11 години ранку з квартиру вломилися 15 осіб, з автоматами, в чорних масках і відразу почали бити мене ногами. Очі зав’язали скотчем. На руки надягли наручники. Коли вони припинили бити, підняли мене на ноги і сказали, щоб я притулився головою до стіни. Я попросив води, тому що рот був повний крові. Вони дали мені води і рушник, витерти обличчя. Його кинули там же, в квартирі.

Запитував, хто вони, чого хочуть – мовчали. Потім мене підхопили і повели по сходах, швидко-швидко. Потім поклали в багажник якогось міні-вена. Ви хто? – питав я у них. Не відповідали. 30 хвилин ми їхали. Потім мене пересадили в іншу машину. Я їхав і думав, де ж я порушив закон. Ще згадав, що недавно отримав лист від Міністерства інформаційної політики про те, що я акредитований журналіст, і можу спокійно працювати в Україні. До них у мене питань не було. І тут ось – така історія.

Що далі?

Мене довезли в аеропорт, я це зрозумів по звуках навколо. Потім ми чекали, вони знову мовчали, і знову не відповідали на питання. Потім ми кудись пішли, і мене поклали на підлогу вертольота. Пропелер, звуки польоту, години через дві ми сіли на землю. Я все думав, а вертоліт-то навіщо? Потім знову машина, їзда, сходи. Зав’язані очі. За відчуттям сходин під ногами я зрозумів, що мене ведуть на паром. Скотч з очей зняли 15 хвилин по тому, після того, як мене посадили на паром. Я запитав: хто ви і чого хочете? Мені знову не відповіли. Я сидів в каюті без вікон. Біля дверей стояв конвой з чотирьох чоловік. У масках. Я попросив зняти наручники, один палець так затиснуло, що він посинів. Руки заніміли.

Попросився в туалет. 6 годин в дорозі, і ось перший раз з’явилася можливість. В якийсь момент жінка в коридорі оголосила, що прийшов “Час обідати” і запросила всіх до ресторану. Мене не запросили, а через 40 хвилин принесли їжу. Гречка якась.

Через 3-4 години конвой зняв маски. Ще через час вивели подихати свіжим повітрям. І тут я побачив дивовижну картину. Хол був забитий спецназом. Людей 20-30 у військовому і чорному одязі без розпізнавальних знаків. Через добу конвоїри проговорилися, що везуть мене до Грузії. І там, вже в Грузії, вони пообіцяли віддати мені телефон і посвідчення.

Де мій паспорт, я не знаю. Цікаво, що прикордоннику, який перевіряв документи вже на грузинській стороні, показали мені копію мого паспорта, і його це влаштувало.

Потім ми причалили. Я вийшов на берег, спецназ залишився на поромі. Вони відпливли назад, мабуть, в Україну. На березі я побачив своїх друзів, один з них сказав, що операцією керував чи то Галатай, чи то Глашатай, чи то Гелетей, це якийсь мужик, кажуть, з охорони президента. Я його на поромі не бачив, але його там всі знають.

“Все це від безкарності”

Так виглядає історія грузинського журналіста, якого настільки дивним чином депортували на батьківщину.

“І таких історій дуже багато. Я знаю, що багатьох авторитетних людей часів 90 х за останні два місяці таким же, як і грузинів, способом вивезли за межі України, в тому числі, на територію європейських країн”, – розповідає адвокат Олексій Шевчук, який захищав молдавського бізнесмена Платона, якого так само дивним чином вивезли в Кишинів.

Як писали ЗМІ, опального банкіра Платона, громадянина України (за паспортом), екстрадували в Кишинів приватним літаком. Бізнесмен, готовий виступити зі свідченнями проти молдавського авторитета, друга українського президента – Плахотнюка, був елементом політичної угоди в обмін на притулок для біглого українського судді Миколи Чауса. За особливу справу взялися особливі люди.

“Його вивезли таємно, нахабно, приватним рейсом, без законних на те підстав. Ще до моменту, поки постанова про екстрадицію не була оскаржена”, – розповідає Шевчук.

Такі випадки повторюються через безкарність.

“Ніхто їх не карає. Правоохоронців не залучають до відповідальності в процесі проведення слідчих і процесуальних дій. Можуть вкрасти, розстріляти, а нині це стало модно, і на жаль, деякі нечистоплотні правоохоронці промишляють таким. Навіть кримінальні елементи цим не займаються, – каже Шевчук. – Раніше був якийсь страх. Зараз вони не бояться навіть кримінальної відповідальності, не кажучи вже про дисциплінарні стягнення”.

Будуть наслідки

За словами адвоката Ігоря Черезова, такі дії матимуть наслідки в довгостроковій перспективі.

“Видворяти за межі України можна тільки осіб, щодо яких прийнято рішення про депортацію. Воно повинно бути чимось підкріплено, зокрема, запитами про міжнародну правову допомогу, наприклад, про розшук злочинців”, – говорить він.

За словами адвкоката, бувають виключення.

“Що є грубим порушенням Конституції і призводить до значних ризиків реакції з боку Європейського суду з прав людини, – говорить Черезов. – Будь-яка процедура в тому числі і депортація, будь-які дії правоохоронців повинні підлягати оскарженню. У разі коли ми не розуміємо, який правоохоронний орган дотримувався або не дотримувався прав людини, це не стосується депортації, а більше схоже на самоуправство правоохоронців. Порушення стандартної процедури депортації може привести до спекуляцій в тому числі з боку депортованої особи. Посадили б його на літак регулярний і до побачення. Це взагалі без проблем. А так – чекайте позовів”.

Strana.ua

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE