Влада зібралася “зшивати Україну” в буквальному сенсі слова – шляхом укрупнення сільськогосподарських наділів, які свого часу поділили і роздали людям.
На недавньому Кабміні 21 квітня був схвалений законопроєкт про внесення змін до чинного земельного законодавства.
У ньому чимало скандальних нововведень. Наприклад, пропонується дозволити власникам паїв піднімати питання про приєднання сусідніх ділянок, навіть якщо у тих є власники. Причому, якщо не вдасться домовитися з останніми по-хорошому, тобто, наприклад, викупити у них землю, можна сміливо йти до суду і вимагати “консолідації”.
Як говориться в пояснювальній записці, все це робиться для блага фермерів, мовляв, при середньому розмірі паю в 4 гектари їм невигідно вкладатися в техніку і аграрні технології, та й щоб знизити собівартість сільгосппродукції, потрібно більше землі.
Але ж дехто свого часу її отримав і не обробляє, тому таку ділянку не гріх і приєднати до “працюючого” паю – така логіка авторів законопроекту.
На практиці закон в разі його прийняття може відкрити справжній ящик Пандори, – говорить голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
“По-суті, буде запущений процес відбирання землі у людей, в тому числі, через ручні суди. Проєкт виписаний так, що, навіть якщо людині запропонують домовитися і поступитися своєю ділянкою “по-доброму”, не факт, що вона отримає адекватну суму за її продаж або ж адекватний обмін (а такий механізм в проєкті теж є)”, – говорить Кравець.
Крім іншого, проєкт пропонує скасувати чинну норму, яка передбачає ведення фермерського господарства на 2 гектарах від держави. Це ті самі два гектари, на приватизацію яких, згідно із законом, мають право всі українці – як сільські, так і міські жителі.
Формально це ще не заборона отримувати безкоштовні 2 гектара. Норма про виділення землі громадянам є в Земельному кодексі і, як і раніше, діє. Інша справа, що часто лише декларативно, тому що вільних земель в Україні залишилося вкрай мало.
Але з урахуванням нового проєкту виходить свого роду пастка – ви можете отримати 2 гектари, але право вести на них фермерське господарство законом не підтверджено. А якщо не буде господарства, то, виходить, і землю у вас можна забрати і приєднати до паю іншого, більш ефективного власника. Хоча, як заявив представник Кабміну в Раді, права громадян, навпаки, розширюються.
“Фізособи повинні мати можливість вести особисте сільське господарство не тільки на земельних ділянках цільового призначення, а й на всіх сільськогосподарських землях, а також на несільськогосподарських землях”, – заявив Мокан.
Як в Україні будуть укрупнювати землі, навіщо це робиться і що буде з двома гектарами для кожного українця – у матеріалі.
Читайте також: Закон про вивезення чорнозему і лазівка для іноземців. Як Рада вирішила переписати правила продажу землі
Паї заберуть назад
Відзначимо, що на даний момент в парламенті вже є кілька законопроєктів по землі. В тому числі, скандальний проєкт з тисячами правок, який фактично дозволяє знімати верхній шар грунту і вивозити його без жодного контролю. Тобто, при бажанні можна навіть експортувати український чорнозем.
При цьому продовжують з’являтися все нові і нові земельні проєкти. Хоча, здавалося б, навіщо “розпорошувати” цю тему, якщо можна прийняти комплексний закон.
Юристи звернули увагу на таку особливість української земельної законотворчості вже давно.
“Думаю, це робиться навмисно, щоб видавати суспільству “гірку правду” дрібними порціями. Якби всі скандальні новації вивантажили в один проєкт, шанси протягнути його через парламент були б нульовими, а невеликими, і, на перший погляд, технічними і “неважливими” проєктами можна домогтися більшого”, – говорить Кравець.
Одним з таких “технічних” проєктів можна назвати законопроєкт щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, який фактично дає відмашку на великий переділ землі.
На перший погляд, він виключно для аграріїв, точніше, для невеликих і середніх фермерських господарств, для розвитку яких, нібито, потрібно включити зелене світло.
Як говориться в пояснювальній записці, на хвилі приватизації паї отримало 6,9 млн селян, а площа цих угідь – майже 28 млн гектар. Середньостатистичний пай в Україні – близько 4 га.
Тобто, масиви землі роздерли “на заплатки” (сталася парцеляція або дроблення ділянок), але нічого доброго з цього не вийшло, – констатують автори законопроекту.
Але ніякого поштовху для соціально-економічного відродження села розпаювання не дало.
“Наслідком парцеляції сільськогосподарського землеволодіння стає нездатність власників компенсувати витрати, пов’язані з використанням сучасних аграрних технологій, купівлею засобів хімізації, нової сільськогосподарської техніки та ін.”, – наголошується в пояснювальній записці.
Тобто, щоб вести повноцінне фермерське господарство одного паю мало, і потрібно укрупнювати угіддя “до економічно обґрунтованого рівня”. Причому, про які площі йдеться – не уточнюється.
“У кожного цей рівень свій, все залежить від бізнес-моделі. Більшість і на 4 гектарах успішно справляються і заробляють, а деякі і на сотнях гектарів розоряються”, – пише співвласник сільськогосподарського підприємства “Іва” (Одеська область) Артем Табалов.
Але в уряді вирішили допомогти фермерам і прописали, як можна приєднати до паю ще пару-трійку сусідніх ділянок, навіть якщо у них вже є власники. Детально ми розберемо нову схему трохи пізніше.
Втім, крім підтримки фермерських господарств, переслідується й інша, більш глобальна мета.
“Парцеляція (дроблення – ред. ) земель істотно перешкоджає залученню інвестицій в сільське господарство, оскільки колишні поля тепер розділені між десятками окремих власників, кожен з яких сам вирішує як розпорядиться належною йому ділянкою. Також достатньо розпорошеними виявилися і землі державного власності. Парцеляцією земель розірвано єдині екологічні комплекси, юридично відокремлені сільськогосподарські угіддя від водних і лісових, а також від інфраструктурних об’єктів. Нераціональні розміри землеволодінь, черезполосиця, вкраплення дрібних ділянок інших власників у сформовані масиви землі аграрних господарств стримують оптимізацію землекористування”, – відзначають автори законопроєкту.
Про те, що в Україні земля “нарізана шматочками” і тому мало цікава для скупки іноземцям розповідав і глава Земельного союзу України Андрій Кошиль.
Але інша справа, якщо всі ці розрізнені паї “зшити”.
“Фактично, це підготовка земельних угідь до продажу. Спочатку потрібно сформувати привабливі для грошових покупців “лоти”, а після цього можна й іноземців запускати”, – говорить Ростислав Кравець.
Як забрати землю. Інструкція
Повернемося до самої схеми консолідації земель. Що вона передбачає?
1. Власник земельної ділянки має право вимагати обміну сусідньої ділянки на рівноцінний, в тому числі, через суд. Тобто, ви можете підняти питання про приєднання до свого паю сусідньої землі, навіть якщо у неї вже є власник. Власнику в такому випадку повинен бути запропонований «рівноцінний обмін» або викуп. Якщо він не погодиться, можна звертатися до суду. Суд ухвалить рішення на вашу користь лише після “гарантій компенсації збитків” колишньому власнику, для цього суми збитків потрібно завчасно перерахувати на депозитний рахунок суду.
При цьому, за словами Кравця, в проєкті не прописано, що таке “рівноцінний обмін” і за яку ціну претендент на вашу землю може її викупити.
“Тобто, замість родючої ділянки вам можуть підсунути неліквід або викупити землю за нормативно-грошовою оцінкою, яка набагато нижча від ринкової? Намічається просто колосальна афера з відбиранням за копійки землі у мільйонів українців. Чисто гіпотетично: якщо ваш сусід по ділянці теж вирішить діяти тими ж методами і захоче приєднати до свого паю ваш, то кому в підсумку віддадуть землю? Суди можуть тривати роками”, – говорить Кравець.
Варто зазначити, що закон про консолідацію земель є і зараз, але він не передбачає примусового приєднання ділянок і судових позовів з цього приводу. Все – тільки на рівні домовленостей між власниками.
2. Будуть розроблятися проєкти землеустрою щодо консолідації земель. Тобто, процес “збору” паїв буде не хаотичним, а за планом. Першими під приєднання підуть ділянки, які “псують” загальний масив, скажімо, заходять на інші паї клинами, є накладення кордонів, немає доступу до дороги і комунікацій. В рамках проєктів можуть бути запропоновані викуп, обмін ділянок, а також зміни до діючих договорів оренди. Фактично власників і орендарів можуть просто поставити перед фактом, що землю “викуповують” або “змінюють”. Але так як не прописано механізму і критеріїв оцінки збитку (сказано лише, що розрахунок збитків повинен додаватися до проєкту землеустрою), далеко не факт, що компенсація буде рівноцінною, і землю просто не заберуть за копійки.
3. З чинного закону “Про фермерське господарство” хочуть прибрати норму, за якою фермери мають право будувати житло на тій частині землі, яка забезпечує доступ до виробничих об’єктів. Зараз фермерські будинки з угіддями, навіть якщо вони розташовані за містом можуть претендувати на окремий статус – “фермерська садиба” та присвоєння поштової адреси.
“Тобто, виходить, що з прийняттям нового закону будувати будинки на “виробничій” землі фермери вже не зможуть. Це полегшить процес приєднання ділянки до сусідньої, якщо буде потрібно. Адже набагато простіше “консолідувати” пай, ніж землю з будинком”, – говорить Кравець.
4. З цього ж закону “Про фермерське господарство” пропонується прибрати статтю 15, в якій перераховані обов’язки фермера, однією з яких є заборона порушувати права власників суміжних земельних ділянок. Таким чином, з прийняттям нового закону знімаються не тільки моральні, а й законодавчі зобов’язання по відношенню до сусідів.
5. Із закону “Про особисте селянське господарство” пропонується прибрати більшу частину статті 5. Ця стаття прописує кілька важливих норм.
По-перше, про те, що для ведення особистого сільського господарства можна використовувати земельні ділянки розміром не більше двох гектарів, передані фізичним особам у власність або оренду. Тобто, це ті самі 2 гектара, на які, згідно із законом, мають право всі українці. Також хочуть прибрати пункт, згідно з яким ділянка може бути збільшена за рахунок приєднання отриманої у спадщину землі – самим власником або членами його сім’ї. А при виході з фермерського господарства кожен засновник може вимагати свою частину землі.
“Це можна витлумачити так, що отримані 2 гектара можна буде передавати у спадок, та й, об’єднавши раз свою ділянку з іншими, вже не можна буде все скасувати, хіба що можна попросити компенсацію грошима”, – говорить Кравець.
При цьому залишили частину статті 5, в якій зазначено, що громадяни, які вже реалізували своє право на безкоштовні 2 гектара можуть претендувати на розширення ділянки під ведення сільського господарства в рамках Земельного кодексу.
Як зазначив партнер юридичної компанії KM Partner Максим Олексіюк, консолідація землі, на перший погляд, непогана ідея. Так як свого часу паї отримали громадяни, які мають вельми віддалене відношення до сільського господарства. Тоді як в більшості європейських країн, на які орієнтується Україна, право на землю мають в першу чергу ті, хто її обробляє.
“Наприклад, в Норвегії людина повинна жити на цій території, в Польщі – не далі, ніж в сусідньому районі. В Румунії потрібно мати сільгоспосвіту, щоб претендувати на землю. У нас же після роздачі паїв з’явилася цілий прошарок так званих рантьє, які заробляють на оренді землі”, – говорить Олексіюк.
Плюс розпаювання привело до того, що землі просто “порізали”, через що виникла проблема черезполосиці. “Об’єктивно, якщо поле в 100 гектар, а ваша ділянка в три гектари десь по його центру, як його можна обробляти”, – говорить Олексіюк.
Але, за його словами, проблему консолідації не так просто вирішити, не порушуючи при цьому право власності.
“Новим проєктом можуть створити відразу двоповерхову корупційну схему. По-перше, право складати проєкти по консолідації надається Держгеокадастру, який буде вирішувати кому і яке місце на полі відвести. При цьому не прописано, що таке “рівноцінний обмін”, який хочуть запропонувати тим, у кого землю заберуть. Мається на увазі площа, вартість або якісні характеристики – незрозуміло. “Другий корупційний поверх” – суди. Не маючи практичного досвіду в питаннях земельної консолідації, вони, швидше за все, будуть орієнтуватися саме на проєкти Держгеокадастру. Але тільки якщо інший учасник судового процесу не простимулює суд змінити своє рішення”, – говорить Олексіюк.
Що буде з безкоштовними двома гектарами
Пропозиції по 2 гектарам стосуються не тільки фермерів. Багато українців вже встигли застовпити за собою безкоштовну землю, причому, нерідко безкоштовною вона була тільки на папері, так як доводилося платити чималі подяки чиновнику, який розподіляє ділянки.
Фактично право на приватизацію до 2 гектарів землі під ведення особистого сільського господарства в українців залишається і зараз – воно прописано в Земельному кодексі.
“Інша справа, що в більшості випадків воно є суто декларативним, оскільки вільних земель залишилося не так багато, та й апетити чиновників напередодні запуску ринку землі підросли. Але як і раніше до нас за юридичним супроводом звертається багато людей, які хочуть отримати свої два гектари”, – говорить Кравець.
“Зрада про “скасування права на безкоштовні 2 гектара землі” скасовується. Тому що є Земельний кодекс України і діюча стаття 121 зокрема”, – написав Мокан в Telegram.
За його словами, мова йде не про звуження прав громадян, а про їх розширення.
“Ці зміни обумовлені тим, що фізособи повинні мати можливість вести особисте сільське господарство не тільки на земельних ділянках цільового призначення, а й на всіх сільськогосподарських землях, а також на несільськогосподарських землях”, – пояснив Мокан.
Але, судячи із запропонованих до закону “Про ведення особистого сільського господарства” правок, статус такої ділянки буде дуже хитким. Так як хочуть прибрати пункт, що на отриманих в рамках виділення землі фізособам двох гектарах можна вести фермерське господарство. Виходить, що немає прямої заборони, але немає і дозволу створити фермерське господарство на базі такої землі.
Тобто, формально ваші два гектари будуть просто звичайним підсобним господарством. Зрозуміло, що якщо вони є сусідами з фермерським паєм, то фермер цілком може підняти питання про приєднання цієї “неефективної” землі (особливо якщо вона не обробляється) до свого наділу. В рамках риторики про підтримку фермерства суд, швидше за все, стане на його бік.
Таким чином, навіть якщо ви отримаєте “безкоштовні два гектари” не факт, що через якийсь час у вас їх не заберуть.
“До консолідації земель згадка про двагектари для особистого сільського господарства не має ніякого відношення. Таке враження, що цю норму вирішили протягнути “за компанію” з іншими змінами до земельного законодавства. Так, безпосередньо норму про приватизацію 2 гектарів землі ця правка не скасовує. Але її можуть скасувати в скандальному законопроекті №2194, який знаходиться у ВР і який засипали тисячами правок. А із законопроєкту про консолідацію просто “вичищають” всі згадки про безкоштовні два гектари. Тим більше, що за фактом їх вже практично не залишилося. В останні півроку їх масово роздавали на хвилі підготовки до відкриття ринку землі”, – підсумував Олексіюк.
“Вигнати “міських”, переділити землю”
Деякі фермери вважають проєкт правильним.
“У нас міські розібрали за хабарі пів-поля, а для мого господарства землі немає. Хотів розширити свої угіддя, але мені запропонували хіба що на віддаленому полі, а поряд з моїм паєм, нібито, все розібрано. Але там земля просто гуляє. Люди взяли, щоб було, раптом вийде потім вигідно продати. Якщо такий проект приймуть, я першим в суд піду”, – говорить фермер з Вінницької області.
Але багато селян побоюються нововведень. Кажуть: не факт, що фермерам, навіть якщо вони захочуть відсудити землю “у заїжджих”, вдасться це зробити.
“Ті, хто отримав землю за хабарі, можуть і в суді заплатити. Тому в результаті не ви його землю до своєї приєднаєте, а він забере ваш пай”, – кажуть фермери.
За словами Артема Табалова, в земельних питаннях дуже багато нюансів, а з урахуванням особливостей нашої судової системи “рубати з плеча” і запускати конвеєр судових позовів по землі навряд чи варто.
Тобто, селян будь-які нововведення по землі лякають. Вони бояться, що буде переділ землі і паї у них просто заберуть за копійки. Тим більше, що рейдерські захоплення землі в українських селах відбуваються і зараз, без відмашки на “примусову консолідацію”.
Великим господарствам з одного боку вигідно укрупнення. Адже в цьому випадку вони мають справу з меншим числом орендодавців. З іншого – якщо буде масова зміна власників, доведеться переукладати договори оренди. А на тлі боротьби за угіддя, можуть змінитися і земельні банки великих агрохолдингів. Але це на першому етапі.
“У майбутньому, коли ринок землі сформується, наявність у продажу великих ділянок, замість розірваних на “клаптики” полів, звичайно ж приваблива для потенційних покупців”, – кажуть в одному з великих агрохолдингів.
“Судячи з цих законодавчих ініціатив, все йде до того, щоб підготувати повноцінні “лоти” до моменту заходу на ринок великих покупців. А вже після того, як вони скуплять укрупнені масиви землі, нічого не завадить “збирати” землі і далі, приєднуючи до них сусідні паї. Таким чином йде видавлювання дрібних власників з земель. Спочатку фермер забере мої два гектари, які дісталися в спадок від бабусі, а потім великий агрохолдинг таким же чином забере землю у фермера. Це відкриває шлях до акумуляції земель у величезні масиви під монокультури, скажімо, соняшник або зерно”, – підсумував економіст Олексій Кущ.
Читайте також: “Хоче переговорів з Росією”. Як екс-держсекретар США Керрі відсуває Блінкена і що це означає для України
