Politerno > Статті > Україна і світ > Зеленський, Порошенко та “український Де Голь”. Як змінюється політична карта України

Зеленський, Порошенко та “український Де Голь”. Як змінюється політична карта України

  • 25 Квітня, 2022
  • 1083 Переглядів
  • 0
Зеленський та Залужний

Війна загнала політичну боротьбу в Україні у глибоке “підпілля”. Критика влади зараз прирівнюється до роботи на ворога, тому опоненти Зеленського прагнуть підбирати висловлювання.

А ті, у кого це не виходить, отримують швидку “відповідь” – відключення від ефіру телеканалів (як це сталося з телеканалами з “пулу Порошенка”), дискредитацію вустами спікерів влади та близьких до неї “ЛОМів” (як це сталося з Анатолієм Гриценком) або ж просто повістку у військкомат (як це сталося з Бориславом Березою).

Після того, як російські війська пішли від Києва, були прогнози, що політичне життя стане активнішим, але вони не виправдалися. Тому що війна на сході та півдні країни триває, а бойові дії набирають обертів.

Максимум “лібералізації”, яку очікують – це повернення Верховної Ради до роботи у звичайному (а не закритому) режимі. Та й то не факт.  

 

В іншому ніхто зміни не прогнозує. У тому числі і щодо інформаційної політики – опозицію “стреножать” через дозований доступ на національне телебачення, яке зосереджено на трансляції “єдиного телемарафону”, цензурованого владою.

“Поки що канали не почнуть працювати вільно, показувати, що вони хочуть, політика у звичному нам вигляді в Україні не повернеться”, – коментує ситуацію дин із впливових політиків у Верховній Раді. 

Очевидно, доки тривають активні бойові дії, ефір не буде іншим.

Що буде після закінчення війни, поки що незрозуміло. Звучать різні прогнози. Починаючи від того, що команда Зеленського намагатиметься зберегти повністю контрольований Банковою політичний та інформаційний простір на час “відновлення країни”. І до того, що все поступово повернеться на круги звичної для України політичної боротьби.

Ймовірно, майбутнє визначиться у боротьбі цих двох тенденцій, яка навряд чи вийде з “під килима” до закінчення війни. Проте певні контури майбутньої політичної боротьби вже вимальовуються.

Розберемо їх докладніше.

Зеленський

Нині у політичному плані позиції влади міцні.

Згідно з публічними соціологічними дослідженнями, що проводилися наприкінці березня, переважна кількість громадян довіряють Зеленському і готові підтримати його на виборах глави держави, якби ті проводилися в цей час. Рівень підтримки президентської партії “Слуга народу” (СН) перевищив 50% серед респондентів, що визначилися з вибором. Конкуренти безнадійно відстали.

Один із відомих соціологів, чия служба не проводила виміри, все ж підтверджує, що рейтинги влади зараз зашкалюють.

“Це, швидше за все, правда. Високий рівень довіри до керівництва країни і загалом до президента може потягнути за собою рейтинги”, – коментує він ситуацію на правах анонімності.

З такою підтримкою влада може дозволити собі обговорювати різні варіанти посилення своїх позицій.

Джерела у Слузі народу та опозиції підтверджують, що у команді президента обговорюють як варіант проведення після війни дострокових виборів до парламенту, а можливо, і президента. При цьому високопоставлене джерело в СН запевняє, що це не більше, ніж “теоретичні роздуми”.

Та й у будь-якому разі перспективи розвитку політичної ситуації в країні залежать від того, коли, чим і на яких умовах закінчиться війна. 

Опоненти Зеленського

Основні опоненти Зеленського, які з ним суперничали до початку війни, зараз переживають глибоку політичну кризу.

Петро Порошенко дедалі більше йде в політичну тінь. А спроби його депутатів якимось чином “розхитати зраду” навколо переговорів з Росією чи здібностей Зеленського як верховного головнокомандувача жорстко блокуються – спочатку його телеканалам рішенням РНБО наказали транслювати єдиний телемарафон. А потім взагалі відключили від цифрового ефіру.

За даними джерел у партії Петра Порошенка “Європейська солідарність” (ЄС), після широкомасштабного вторгнення Росії особистий рейтинг екс-президента просів набагато сильніше, ніж рейтинг його політсили. Якщо раніше вони були зіставні (і до війни ЄС навіть випереджала за популярністю “слуг народу”, маючи плюс-мінус 20%), то зараз ситуація змінилася. Рейтинг партії впав до 12%, але рейтинг Порошенка впав ще більше – до 6-7%. Приблизно такі цифри показало опитування компанії “Info Sapiens”, що проводилося наприкінці березня.

Джерела ЄС дають таке пояснення цим результатам.

“Раптом виявилося, що рейтинг партії зараз тримається не на Порошенка, виборець якого під час війни масово пішов до Зеленського, а на авторитеті та популярності окремих членів ЄС на Західній Україні. На кшталт Володимира В’ятровича. І це дуже неприємне для Петра Олексійовича становище, яке може потенційно порушити питання про його подальше лідерство в партії”, – каже співрозмовник у політсилі Порошенко. 

Відомий соціолог на правах анонімності заявив, що рівень підтримки Порошенка та його партії не перевищить й 10%.

Водночас політолог Вадим Карасьов вважає, що екс-президент ще має непогані позиції для ривка вперед.

“Сумніваюся, що “Євросолідарність” проіснує і день без Порошенка. Фінансування партії, її медійних структур – на ньому. Його добре пам’ятають на Заході, що видно з його інтерв’ю тамтешнім ЗМІ в дні війни. Коли війна закінчиться, у “Євросолідарності” можуть відмовити гальма у критиці дій Зеленського. А вони знайдуть до чого причепитися і що роздмухати. Думаю, у Петра Олексійовича не все втрачено”, – каже політолог Карасьов.

Для “Батьківщини” та її лідера Юлії Тимошенко соціологи з “Info Sapiens” малюють ще сумнішу електоральну картину. Рейтинг партії близько 5%, рівень підтримки самої Тимошенко – трохи більше ніж 2%. 

Карасьов вважає, що треба робити знижку на військові дії, що затьмарили політику. Тимошенко, мовляв, це зрозуміла та пішла у політичну тінь.

“Вона свідомо пішла. Якби вона як Порошенко хизувалась у бронежилеті, було б гірше. Мілітаристський піар не для неї. Вона зайнялася гуманітарними питаннями. Війна з Росією рано чи пізно перейде з гарячої стадії в холодну. Піде відновлення країни. Буде багато суперечок, як жити і розвиватися в таких умовах. Мені здається, відновити позиції їй буде не так уже й важко”, – припускає Карасьов. 

Що стосується другої за чисельністю фракції в Раді – ОПЗЖ, то діяльність і партії, і фракції призупинено на час воєнного стану рішенням РНБО і зараз готується її остаточна заборона через ухвалення відповідного закону.

Частина депутатів ОПЗЖ об’єдналися у групу “Платформа за життя та мир”.

До неї увійшли 25 нардепів . Головою групи став співголова ОПЗЖ Юрій Бойко. За його словами, до складу групи увійшли “проукраїнські народні обранці, які готові працювати для захисту України, допомоги людям та повоєнного відновлення нашої країни, для забезпечення національної безпеки та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах”.

Туди не увійшли ні Віктор Медведчук (нині заарештований за звинуваченням у держзраді), ні орієнтований на Медведчука другий співголова партії Вадим Рабінович. Більшість групи – це депутати, орієнтовані на Юрія Бойка.

Можливо, що на базі цієї групи найближчим часом буде створено нову партію на чолі з Юрієм Бойком. 

На південному сході також, ймовірно, спостерігатиметься зростання підтримки місцевих керівників

“Багато хто орієнтуватиметься наприклад, на Терехова (міський голова Харкова Ігор Терехов – ред.), або Кіма (глава Миколаївської ВОА Віталій Кім – ред.), або навіть радника голови ОП Олексія Арестовича. Це ті, хто розмовляє російською і захищає свою територію”, – вважає джерело у соціологічному середовищі.

Залужний та військові

Як бачимо, колишні опоненти Зеленського перебувають у серйозній кризі. Звичайно, повторимося, все залежить від того, коли і на яких умовах закінчиться війна.

Але поки що все виглядає так, що позиції президента України виглядають дуже сильними.

На цьому фоні показовою є поява публікацій у ЗМІ та чуток про політичні перспективи головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного. 

Минулого тижня на “Українській правді” (видання належить бізнесменові Томашу Фіалі, якого вважають близьким до західних кіл) вийшла стаття, в якій йшлося про нібито ревнощі, які відчуває Офіс президента до Залужного. За даними видання, на Банковій викликає занепокоєння зростання популярності головкому після чого, як пише УП, Залужний помітно знизив свою активність у медіа-полі. Також видання говорить про напружені відносини Залужного та Єрмака (чутки про це пішли ще у березні, але були спростовані обома) і невдоволення Офісу президента тим, що Залужний створив свій благодійний фонд.

Зазначимо, що низка експертів, які вважаються близькими до команди президента, вже відреагували на створення цього благодійного фонду негативно. 

Так, політолог Юрій Романенко, коментуючи реєстрацію фонду Залужного, назвав її “небезпечною помилкою” головкому.

“Переконаний, що особи, які підкинули командувачу цю ідею, втягнули його в дуже погану історію. Якби Залужний підтримав абстрактний фонд “Допомога ЗСУ” або конкретний фонд “Повернися живим”, це було б абсолютно нормально. Тут же він дав фонду своє ім’я за дуже очевидною причиною: зараз воно добре монетизується в публічній площині, але як тільки військовий починає публічно монетизувати своє ім’я, він стає політиком, хоче він цього чи ні, але це так. Свій політичний проект. Під час війни”, – написав експерт на своїй сторінці у Фейсбуці.

Він провів паралель між Залужним та Порошенком, який під час битви під Іловайськом створив для управління своїми бізнес-активами “сліпий траст”, що потім відгукнулося екс-президенту.

“Так ось, іменний фонд може стати “сліпим трастом” Залужного, як тільки з фронту підуть погані новини. І переслідувати його роками. Загалом це помилка. Її треба виправити. Найкраще – заморозити фонд до перемоги, а потім розбиратися. Зараз будь-яка активність фонду матиме політичний аспект”, – підсумував Романенко.

Офіційно, зазначимо, на Банковій заперечують будь-які тертя із головкомом. 

І, напевно, до закінчення війни або хоча б активної фази бойових дій вони навряд чи проявляться публічно. Зрештою військова загроза з боку Росії переважує будь-які можливі розбіжності навіть якщо вони є.

Але після завершення боїв можуть бути різні варіанти.

Є чимало сил, які не хочуть, щоби Зеленський став безальтернативним лідером в Україні. Починаючи від тоъ ж групи Порошенка, продовжуючи певними олігархами (які зараз взагалі намагаються не допускати навіть натяків на свою політичну гру) та закінчуючи Заходом (який нині демонструє підтримку президенту України). 

Дехто з експертів вважає, що представник української армії може стати політичною альтернативою чинній владі.  

Зазначається, що після війни може початися серйозний розбір польотів, і знайдуться недогляди в роботі влади (на кшталт озвученої колишнім командиром сил спеціального призначення Морської піхоти США полковником Ендрю Мілберном історії щодо можливих зловживань з наданою американцями зброєю). І підтримка суспільства від Зеленського може почати витікати. Але до кого? Фігури, пов’язані з війною і тим більше стійким опором, можуть бути привабливими. Військовий цілком може стати рейтинговим кандидатом у президенти. Історія знає багато прикладів: достатньо згадати генералів Де Голля та Ейзенхауера.

Але поки, повторимося, всі ці розклади лише теоретичні. До закінчення війни.


“” Читайте також: В Україні відбуваються дуже серйозні зміни, і не тільки за масштабом, а й за швидкістю.


 

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь