Мені тут стала цікава одна підробиця з рішучого рішення РНБО, в якому від терористів вимагається повернути заводи їх власникам, на своїй сторінці у Фейсбук пише Вячеслав Ільченко.
Ну, те, що наших доблесних оборонців з РНБО полонені не цікавлять, написали всі.
А я хочу списочок написати, ось такий:
– Стахановський завод феросплавів
– Стахановський вагонобудівний завод
– Холдингова компанія «Топаз»
– Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат
– Луганський патронний завод
– Завод електронного машинобудування «Машзавод‑100» – Луганськ
– Завод «Юність» Краснодон-Луганськ
– Луганський фармзавод
– Луганський завод теплотехнічного обладнання
Це порізані та вивезені в Росію донецькі та луганські заводи. За роки окупації. Серед них є й унікальні, і стратегічні.
Їх повертати не треба? Благоволіть мені показати хоч якесь рішення РНБО, де значиться така вимога. Чи хоча б цей списочок офіційно затверджений.
Нема? А всі ці підприємства платили податки в українську казну і навіть були частиною нашої оборонки. Просто не належали одному визначному попутчику революції, а тому їх просто простили окупантам.
Так буває, порізали – то й порізали, нам теж вони не треба. Нам же треба щось по угольку, чи по металічним слябам. А всяке там нескрепне виробництво монокристалів, чи виробництво комплексів “Кольчуга” – це не для нас, хай Росія забирає.
Правда, панове можновладці?
