Чому гроші, конфісковані у президента-втікача Віктора Януковича, вдалося вилучити на користь України, але при цьому Інтерпол зняв його з розшуку?
Політолог і директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко розповів Politeka про заочний суд над Януковичем і конкуренцію між силовими структурами країни.
– Як ви вважаєте, заочний суд над Віктором Януковичем є постановочним шоу чи реальним наміром втілити в життя гасло “бандитам – тюрми”?
– У розвинених країнах, таких як, наприклад, Ізраїль, є потужна система повернення вкрадених колишнім високопоставленим чиновником грошей. Тому будь-який громадянин, який потрапляв під процедуру заочного засудження, не почувається в безпеці ніде в світі: ні вдома, ні на Північному Полюсі.
А що ж до України, то очевидно, що закон про заочне засудження не має жодної практичної значимості, а радше має характер піару. Це добре видно на прикладі, коли ми урочисто нібито відбираємо півтора мільярда доларів у найближчого оточення Януковича, але при цьому Інтерпол знімає його з розшуку.
– Інтерпол у цій ситуації об’єктивний, як вважаєте?
– Так, оскільки на нього тиснуть як мінімум сто країн. Деякі держави по 30 років переслідують своїх корупціонерів, і перша підозра таких країн до Інтерполу стосується упередженості. Але там дуже уважно стежать за цим, тому навіть припускати не доводиться, що “донецькі” зібралися і купили якихось чиновників Інтерполу. Такі трюки там не проходять і не проходили ні в африканських корупціонерів, ні в югославських, ні в колумбійських.
Я не хочу сказати, що Інтерпол — це запорука об’єктивності, але факт, що за кілька десятиліть свого існування вони навчилися уникати прямих звинувачень у корупції.
У ситуації зі “справою Януковича” вважаю, що треба говорити про слабкість нашої правоохоронної системи, яка не зуміла знайти серйозні аргументи для Інтерполу. А також я думаю, що Інтерпол відіграє свою політичну роль.
– Яку саме?
– Показати українцям, що СБУ, НАБУ та інші організації більше зайняті боротьбою за ринок корупційних послуг, ніж боротьбою з представниками колишнього режиму на чолі з Януковичем. Це великий плювок в обличчя України.
Тепер будь-яку пропозицію українських правоохоронних органів про внесення когось до червоного списку Інтерполу дуже скрупульозно перевірятиме той де Інтерпол.
– Тобто, судячи з ваших слів, Коефіцієнт Корисної Дії наших силових структур дорівнює…
– Не сгущайте фарби, давайте об’єктивно. ККД Генпрокуратури, приміром, слід оцінювати за кількістю затриманих діамантових прокурорів, а не за сумою повернутих грошей Януковича та товаришів. А ось для НАБУ… Тут хотілося б бачити якусь відповідність між кількістю повернених грошей корупціонерів від влади і їхніми зарплатами.
А СБУ, МВС, ГПУ? Важко на це розраховувати. Люди туди йдуть на службу лише для того, щоб ставати мільйонерами, а не для того, щоб повертати до бюджету вкрадені гроші. Тож тут не треба обманюватися. А ось нові організації (НАБУ, наприклад) можуть працювати ефективно.
– Можуть, але є одне “але”. За рік діяльності наші новостворені антикорупційні органи довели до суду одну або дві справи. Де ефективність?
– Згоден, що ефективності немає. Але ви ж розумієте, що їхнє завдання, на погляд проектантів, полягає в опонувані старим, глибоко корупційним структурам. Ми зараз спостерігаємо боротьбу між СБУ, МВС, ГПУ і НАБУ за те, хто покаже яскравішу картинку, здатну вразити українського телеглядача.
– Тобто, за вашою логікою, український телеглядач не бачить об’єктивну картину того, що відбувається в країні, бо в “ящик” можна вписати “потрібне” зображення?
– Річ у тім, що телеглядач не готовий до потрясіння. Поясню.
Ось вам, будь ласка, яскравий приклад. Рік тому в країні пройшов національний самодопит, коли більш ніж сто тисяч глибоко корумпованих чиновників приховали свої величезні особисті статки. І це, зауважте, не спонукало українського телеглядача до якихось висновків. Тож після показу е-декларацій вже ніщо не потрясе українців.
– І що, немає якогось електрошоку?
– Електрошоком може стати момент появи надії, що будь-яку корупційну справу доводитимуть до стадії, скажімо так, судової перспективи. Це може розбудити українців. А прокинуться – влада нехай ховається.
Наталія Ромашова
