Американці чудово розуміють, що без США немає ніякого рішення української кризи, викликаного агресією Росії проти України. У той же час США пропонує Європі прямо протилежні цілі.
З одного боку, США вимагають збільшення оборонних бюджетів, які не менше ніж 2% від ВВП для країн-учасниць НАТО, в першу чергу Франції та Німеччини. Це призведе до появи потужного військового угруповання, у якого повинен з’явитися реальний бойовий противник.
Інакше вибагливий європейський виборець не зрозуміє сенсу підвищення військових розходів. Таким противником для європейців може бути тільки агресивна путінська Росія. Нікого більше немає. Відповідно, Росія автоматично стає ворогом Європи. Кремль це розуміє. Він не потягне гонку озброєння з Європою.
Але найголовніше, що зростання військових бюджетів і перебудова НАТО, на якій наполягає Трамп, унеможливлює домовленості Кремля і ЄС (Німеччини-Франції) не тільки за рахунок України, але і за рахунок США.
Для англо-саксонського світу (США-Великобританія-Канада) дуже важливе створення непереборних бар’єрів між ЄС і Росією. І українська криза дуже допомагає цій геополітичній стратегії. ЄС вимушено доводиться не скидати Україну в обійми путінської Росії, а брати під свою опіку.
З іншого боку, американський президент Трамп пропонує Європі визнати відповідальність за Україну, як частину Європи, а не зони впливу Росії і самостійно вирішити українську кризу. Але це, в свою чергу, вимагатиме від ЄС компромісів і угод з Кремлем. І Європа постарається вирішити російсько-український конфлікт не за рахунок ЄС або Росії, а за рахунок України.
Нашу країну будуть змушувати брати, невигідні для України, умови мирної угоди. Це добре було видно з практики мінських мирних переговорів і угод (Путін-Порошенко). Природньо, обурення України, з приводу чергової спроби, вирішити кризу за її рахунок і за її спиною буде ввічливо підтримано США.
У такій ситуації глибокої політичної кризи будь-який український політик, якщо за ним стоїть підтримка США, з радістю очолить рух з повалення режиму особистої влади президента Порошенко. І навпаки, зараз настали такі часи, коли не кожен український політик, за спиною якого стоїть Путін, наважиться взяти владу в свої руки.
“Кислотність” Путіна, його негативна репутація в світі досягла своєї вершини. Антиросійська хвиля з США докотилася і до Європи, що робить будь-які переговори і угоди з Путіним небезпечними для репутації і політичного майбутнього будь-якого європейського політика.
Таким чином, Трамп, знаючи неефективність мінських і нормандських переговорів підштовхує Кремль до первісного Женевського формату. Коли в переговорах беруть участь дві сторони – ЄС і США, з одного боку і учасники конфлікту, з іншого – Росія як агресор, і Україна як жертва нападу. І все.
Як тільки Москва погодиться з Женевським форматом переговорів по Україні, американський президент Трамп з радістю зустрінеться з Путіним і запропонує йому свої умови геополітичного майбутнього Росії у Великій Американської Грі.
США прекрасно знають, що “Україна” стала найслабшим місцем зовнішньої і внутрішньої політики путінської Росії.
І ситуація постійно погіршується, як для України, так і для Росії. А у Трампа є час, місце і натхнення. Тому Трамп не поспішає подружитися з Путіним.
Спочатку США спробують змусити Росію відіграти свої ролі в сирійському, афганському та корейською конфліктах, а потім вже приступати до вирішення української кризи в Європі і Росії.
