За крісло головного податківця країни в оточенні президента розгортається велика війна. Ситуація навколо Державної фіскальної служби має всі шанси стати головною апаратною війною літа.
Про це йдеться в статті ЕП “Хто головний: Кононенко і Гройсман у війні за ДФС”.
Після гучного відсторонення досі чинного керівника цієї служби Романа Насірова тимчасово під свій контроль ДФС взяв прем’єр Володимир Гройсман. Але це викликало бурхливу реакцію в іншому бізнес-крилі оточення президента, яке не хоче віддавати такий ласий шматок в управління прем’єру.
За словами співрозмовників ЕП у фракціях коаліції та в уряді війна за ДФС стане ще одним полем міжусобиць президентського оточення між умовними групами Володимира Гройсмана та Ігоря Кононенка.
Стосунки груп впливу Гройсмана-Кононенка за останні півроку дуже загострились.
Востаннє у публічну площину цей конфлікт виходив під час епопеї довкола “Укрзалізниці”, коли за війною міністра Омеляна та глави УЗ Балчуна чітко проступали силуети якраз Гройсмана та Кононенка.
Тоді прем’єр просто забрав УЗ у Мінінфраструктури і перепідпорядкував Кабміну, тобто собі. Схожа напруга виникла і навколо ДФС.
Призначення попереднього керівника ДФС Романа Насірова було результатом тривалих політичних домовленостей.
Формально Насіров виграв конкурс Мінфіну і був запропонований прем’єру Яценюку особисто міністром фінансів Наталією Яресько. Однак непублічно це призначення було узгоджене ще до оголошення результатів конкурсу.
У ньому “врахували побажання” усіх ключових гравців політичного життя, включно із ситуативними союзниками президента в парламенті — групою “Відродження” Віталія Хомутинніка. І пропозиція міністра-“технократки” було просто технічним питанням.
Тож коли НАБУ затримало Насірова, то зачепило дуже чутливу для всіх політичних сил тему. Найшвидше у ситуації зорієнтувався прем’єр Гройсман. Насірова швидко відсторонили від посади, а “тимчасово” керувати ДФС доручили його заступнику Мирославу Продану.
Продан добре знайомий з прем’єром ще з часів, коли Гройсман був мером Вінниці, де Продан працював на різних керівних посадах в податковій.
Багато в чому цим пояснюється той факт, що в.о. глави ДФС став Продан, а не перший заступник Насірова Сергій Білан. Однак ця тактична перемога обернулась для Гройсмана стратегічною напругою.
За даними ЕП, зараз у президентському оточені триває дуже напружена робота “групи Кононенка”, яку дуже обурила “самодіяльність” прем’єра і яка бачить на місці очільника ДФС Білана, або когось “зрозумілого” їй.
Фактично Продан опинився у ситуації, коли він один керує усією ДФС, не маючи змоги домогтися призначення собі нових заступників.
Зараз такі кадрові питання ДФС вирішуються через Мінфін. Але міністр Олександр Данилюк не квапиться ставати на чиюсь сторону, балансуючи між Гройсманом та Адміністрацією президента, у яких різний погляд на розвиток подій.
Тож прем’єр хоче скористатися “казусом УЗ”, тобто так само перепідпорядкувати ДФС напряму Кабміну.
Співрозмовники ЕП в уряді пояснюють необхідність цього маневру так.
По-перше, за їх словами, це дозволить пришвидшити ухвалення рішень. Сьогодні бюрократичні процедури настільки довготривалі, що поки ДФС виведе певні нормативно-правові акти або ідеї на рівень прийняття, вони стають неактуальними.
По-друге, перепідпорядкування ДФС уряду дозволить нарешті призначити заступників керівника відомства.
Поки тривають міжусобиці між двома групами, “зависли” ініційовані Мінфіном законопроекти, які стосуються ДФС.
По-перше, проект закону про службу фінансових розслідувань, яка повинна замінити податкову міліцію, не пройшов Національну раду реформ і був повернутий Кабміну на доопрацювання.
“Сам по собі формат проходження урядових законопроектів через Нацраду реформ — досить креативний. Законом це не передбачено. Але цей етап дозволяє імітувати реформаторську діяльність”, — наголошує Острікова.
По-друге, перейшла в “режим тиші” і реформа митниці.
На початку квітня міністерство фінансів підготувало проект постанови, яка передбачала реорганізацію митниці. Тобто, в Мінфіні вирішили влаштувати такий собі “бліц-кріг” і переформатувати орган без парламенту, тобто без підготовки законопроекту, який би виносився на розгляд Ради. ЕП уже писала про це.
Цей крок викликав обурення з боку парламенту, громадськості та самого Продана.
Тоді прем’єр відправив проект постанови на “швидке доопрацювання”. Утім, зі швидкістю не склалося, проект постанови так само “завис”.
