На столі у старости села Цигани Василя Петровича Копалко кілька десятків повісток у суд.
Усі їх чоловік має рознести своїм односельчанам, “запрошує” їх до судової зали агрохолдинг “Мрія”, який уже кілька місяців тероризує людей.
Про це повідомляє видання Тернополяни
– До цієї пори все було спокійно, три роки тому в грудні 2014-го у нас закінчилися договори з “Мрія центр” і навесні, в квітні-травні 2015-го люди заключили нові договори з ким хотіли – Борівською аграрною компанією і Агропродсервісом. Два роки хлопці землю обробляють, платять гроші, дають по тонні зерна, а тепер виходить, що з цими фірмами договори заключені незаконно, а колишня “Мрія центр” подає в суд, щоб розірвати ті договори і заключити знову, – розповідає староста.
В селі є близько 600 пайовиків, з них на більш як 200 подали в суд. Серед повісток є і “запрошення” в суд для самого сільського голови, який також має завірений договір із однією з компаній, їх роботою він задоволений, а поведінку “Мрії” вважає неправильною.
Окрім судів, агрохолдинг “підсилає” і своїх людей у село, аби ті пропонували мешканцям гроші за підписання нових договорів та відмову від нині діючих. Як зауважує староста, молоді люди більше розуміються у справах і не підписують, а старші, яких серед пайовиків багато, через необізнаність підписують.
Їздять машини, чужі машини, бо з чужими номерами, по вулицях і йдуть до людей, щоб підписали з ними договір. А в нас дійсні ще ці договори, ми підписали у 2015 на 7 років, до 2022-го. Люди кажуть, що пропонують гроші, – говорить Василь Петрович.
На разі у “Мрії” є підписані угоди з 43 мешканцями села. Інші ж люди діючі договори розривати не хочуть і за таких умов не мають бажання відновлювати співпрацю з безвідповідальним псевдогігантом сільського господарства.
– Два рази я уже робив збори пайовиків, на одному не було цієї фірми, “Мрія центр” колишньої, це було 7 травня. А от недавно робив 2 червня збори, був народний депутат Олег Барна, то вже вони (Мрія – ред.) були. І вони мотивують тим, що хочуть до себе назад людей, бо в них там ніби пройшла реорганізація і вже інша фірма, інший начальник. Два роки вони не хотіли договорів, бо їм не треба було, а тепер вже в них є нові начальники і вони вже спроможні і хочуть далі працювати, – зазначає староста.
