Вони тримають нас за ідіотів, і поводяться з нами відповідно. Позавчора розправилися з Шустером, вчора укокошили Саакашвілі, сьогодні знову посадять Юлю, а завтра вийдуть до народу голяка, потрясаючи своєю гідністю, і нассуть нам прямо в очі.
Ну а що ж тут такого, якщо їм тепер все можна?! .. Як говорив Янукович, “хочу – підписую Асоціацію, хочу – не підписую, бо я – цар”.
Тепер стало очевидно, хто є хто. Незалежно від особистого ставлення до Саакашвілі, злісне відбирання у нього громадянства стало лакмусовим папірцем української політики. Відразу видно, хто ступив в це лайно, підтримавши чергового божевільного президента, а в кого ще залишилися, хоч трохи, здоровий глузд, і елементарний інстинкт самозбереження.
Тому що цей режим вже точно йде на дно, і той, хто вирішив залишитися на позолоченому “Титаніку” – тепер політичний труп. У прямому чи переносному сенсі – це вже нам вирішувати.
Але це буде завтра. А сьогодні Захід заплющує очі на витівки Порошенко, який хоч і сучий син, але свій сучий син. Петро Олексійович вміло грає на підвищення, використовуючи війну, кремлівську загрозу як спосіб шантажу, вимагання грошей на заході, і гарантій збереження свого режиму.
У цьому йому рефлекторно або усвідомлено підіграє Володимир Володимирович, якого цілком влаштовує такий Порошенко, тому що чим в Україні гірше – тим йому краще.
Завтра цей геополітичний цирк раптом закінчиться. Ось побачите. Тому що цар – несправжній, і Аннушка вже розіляла своє масло. А значить, комусь неодмінно відріжуть голову. І тепер це буде не Гонгадзе.
Юрій Касьянов, волонтер
