Для того, щоб зрозуміти – що відбувається сьогодні з “тарифною політикою”, не потрібно бути Ейнштейном.
У свій час всілякі бандити, полубандити, “наближені” і просто “авторитетні” люди розсередилися на так званих “природних монополіях”.
Обленерго, облгази, теплокомуненерго, водоканали, каналізаційно-насосні станції та тд.
Більше того, по дорозі вони монополізували і теоретично конкурентні ринки – комунальні керуючі дирекції (Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпро та тд), полігони відходів та тд.
Купили або влізли туди вони дуже “задешево” – переважно за “хабари”.
І зараз, зконцентрувавши і осідлавши колосальні фінансові потоки, їхня задача спростилася до мінімуму – купувати відповідних державних або муніципальних чиновників, віддавши їм долю від своєї “ренти”.
А ще краще – не купувати, а привести туди свого скомпрометованого і залежного “реформатора”, бажано з іменем.
Директора, спортсмена або бандита в кашкеті.
Ось коріння знаменитої фрази: “Ми отримали те, що хотіли. Васька – президент, Жорик – мэр”.
Перефразую знамениту фразу киянки Голди Мейер:
“Ми хочемо жити нормально. Вони хочуть нас грабувати постійно. І це не залишає шансів на компроміс!”
Так, сподіваююсь, зрозуміло?!
