Ну ось і невідворотно, як вічність, настала осінь, яка в травмованих вітчизняної реальністю мізках сприймається, перш за все, як початок політичного сезону. І сезон таки обіцяє.
Всі заплановані на осінь значущі рішення влади є, м’яко кажучи, контраверсійними, тобто, поляризуючими політикум і суспільство. Мова про “реформи” – освітньої, медичної, пенсійної, земельної. Жодна з них не сприймається як перспективна, здатна будь-яким чином поліпшити існування українців.
Підвищення зарплат педагогам і пенсій пенсіонерам призведе до інфляційного зростання цін, при цьому якість ні освіти, ні пенсійного забезпечення не покращиться – реформи ж не про це, а про скорочення бюджетних витрат на папері. А те, що, наприклад, треба гнати з роботи половину викладачів за профнепридатність і з тієї ж причини закривати половину ВНЗ, реформа замовчує.
Ще гостріше стоїть питання медичної та особливо земельної реформ. У першому випадку гарантовані ексцеси з ненаданням або неналежним наданням допомоги з важкими наслідками. ЗМІ, зрозуміло, їх роздують, так як люблять смакувати всякі жахи. Стабільності в суспільстві це не додасть.
Продавлювання ж земельної реформи, на чому наполягають зовнішні кредитори та й влада має намір відверто нажитися, може привести до локальних протистоянь і конфліктів.
Законопроект, який готується АП щодо реінтеграції ОРДЛО теж викличе неоднозначну реакцію і в Верховній Раді, і навколо неї. Аж до висловлення невдоволення з боку Кремля, а ми пам’ятаємо, що своє невдоволення він виражає ескалацією військового протистояння на Донбасі.
З іншого боку, влада і особливо Президент наплодили стільки політичних і особистих ворогів, що кількість їх явно перевалює за критичну. У цьому сенсі ПОП талановитіший Януковича, яким були задоволені хоча б в найближчому оточенні, а Порошенко перевершив навіть його. І він ризикує нарватися на ту саму тиху змову, якої він, як всякий слабкий самодержець, відчайдушно боїться.
Перший запланований акт політичного театру – шоу “Повернення Одіссея”, чи то пак, Саакашвілі, яке, в залежності від успішності, стане або точкою кристалізації об’єднаної опозиції, або завершенням української частини політичної кар’єри Міхеїла Ніколозович. І якщо шоу по будь-якої причини не відбудуться, то це означає саме другий варіант.
Але ж можуть трапитися події, який ніхто не планує. А вони і є найбільш значущі.
Так що про що писати – буде. І будемо писати.
