Це дивно, чим вони там нагорі думають. Здається, нічим …
Якби Янукович крав поменше – без Межигір’я, страусів та іншої азіатчини, якби робив для країни хоч щось, хоч на мізинець, то жив би зараз в пошані і повазі, по багатому, і на другий термін б пішов … але ні – жадібність і дурість згубили …
Такими рядками почав свій пост у блозі 24 каналу відомий волонтер Юрій Касьянов.
У Порошенка взагалі був чудовий старт – війна йому була тільки в плюс – в країні небачений патріотичний підйом; увага всього світу прикута до України; божевільний кредит довіри дозволяв робити будь-які, найважчі і непопулярні реформи.
Треба було плюнути на все – на свій бізнес, на “корешів”, на вимоги МВФ, закотити рукава, і зробити з країни цукерку. Увійти в історію нарівні з Пілсудським, Ататюрком, Бен-Гурионом …
Але ж ні, коли трапився Іловайськ – він офшорками своїми займався; всю енергію розтратив на боротьбу з Яценюком, Корбаном, Коломойським … І докотився до кошмарних снів з Саакашвілі …
Сірі, дріб’язкові люди нагорі. І дрібні внизу. Настільки дрібні, що абсолютно не вірять в свої сили, і якщо на щось сподіваються, то тільки на зарубіжних реформаторів, зовнішнє управління, на МВФ, ФБР, на міжнародні санкції, західну допомогу, на “Абрамси” і “Джавеліни” …
Не сваріть Петра Олексійовича, якщо ви самі не хочете нічого міняти, якщо розраховуєте відсидітися осторонь, поки чужі дядьки за вас все зроблять. Якщо ви маленькі і сіренькі, слабенькі і дурненькі – сидіть тихо як миші, і радійте новим магазинам “Рошен”. Тому що саме Порошенко – ваш президент: маленьких, сіреньких, слабеньких і дурненьких.
Якщо ви інші – тоді дуйте на кордон зустрічати Саакашвілі, виходьте на Банкову. Не тому, що Саакашвілі – месія, а тому що справа принципу. Тест на сміливість.
Рубікон, безболісно перейшовши який, влада вже не дозволить вам навіть рота розкрити.
