[excange-informer informer="3"]
Politerno > Україна і світ > Діяльність прокуратури паралізована через відсутність ДБР – у відомстві пропонують вирішення

Діяльність прокуратури паралізована через відсутність ДБР – у відомстві пропонують вирішення

  • Листопад 20, 2017
  • 250 Переглядів
  • 1

Робота органів прокуратури паралізована через відсутність Держбюро розслідувань як органу, якому повинні бути передані функції слідства з 20 листопада 2017 року, і непродовження Верховною Радою можливості прокуратури відкривати кримінальні провадження.

Як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, про це заявив начальник департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк,

“Паралізована робота щодо неможливості слідчим прокуратури відкривати кримінальні провадження, а орган не створено, і немає єдиної позиції, як в цій ситуації діяти, і хто повинен їх розслідувати”, – сказав він.

За словами Горбатюка, на даний час фактично припинено розслідування проваджень щодо колишніх вищих посадових осіб, і розслідування справ про вбивства на Майдані під час Революції Гідності в 2014 році.

“У цих розслідуваннях слідчі прокуратури втрачають повноваження, а кому їх розслідувати? У поліцію не передаси … Нікому розслідувати”, – підкреслив він.

На думку Горбатюка, ця проблема є прямою відповідальністю Верховної Ради.

“Якщо ви не створили (ДБР – ред.), то прийміть Перехідні положення (Кримінального процесуального кодексу – ред.), які дозволять продовжити розслідування”, – пояснив Горбатюк.

“Зараз, відповідно до Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу (які вступили в дію з 20 листопада 2017 року – ред.), слідчі прокуратури втрачають повноваження, ці повноваження переходять до слідчих ДБР, яких немає. Відповідно всі нові кримінальні провадження, всі злочини, які вчиняються після 20-го листопада підслідні ДБР, а це – злочини, вчинені правоохоронними органами, вищими посадовими особами … відкривати і розслідувати формально нікому”, – додав він.

Горбатюк допустив, що, можливо, будуть ситуативно знайдені виходи з цієї ситуації, наприклад, передаватимуть справи в поліцію або слідчі підрозділи СБУ, але це призведе до перевантаження цих органів.

Він також пояснив, що слідчим прокуратури законодавець надав можливість завершувати кримінальні провадження, розпочаті слідчими прокуратури.

“Мова йде про розпочаті (кримінальні провадження – ред.) слідчими прокуратури. А розпочаті слідчими поліції, СБУ, податкової? У них теж втрачаються повноваження з розслідування”, – підсумував начальник департаменту.

Як відомо, ДБР мало почати функціонувати з 20 листопада 2017 року і, відповідно, розпочати досудове слідство справ, які зараз розслідуються органами прокуратури.

Водночас, досі Державне бюро розслідувань не розпочало своєї діяльності, а з 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втрачають повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних бюро.

Ситуацію мав виправити законопроект 7278, який би продовжив повноваження ГПУ у цих справах до 1 січня 2019 року. Однак, проект досі не був включений у порядок денний засідання Верховної Ради.

Читайте також: ГПУ використовує піар для блокування початку роботи ДБР

Сьогодні, 20 листопада, стало відомо, що Генпрокуратура запропонувала до формування ДБР передавати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування.

Про це повідомляє прес-служба ГПУ, коментуючи те, що слідчі прокуратури втратили право розслідувати нові кримінальні провадження, відкриті після 20 листопада 2017 року.

 Генпрокуратура констатує, що ДБР не розпочало роботу, а прокуратура втратила повноваження з розслідування злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань.

“Вирішенням проблеми може стати використання керівниками прокуратур повноважень з доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування в порядку ч.5 ст. 36 КПК (у зв’язку із неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування ДБР через те, що воно не розпочало свою роботу), а процесуальними керівниками – права особистого проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій (п.4 ч. 1 ст. 36 КПК України)”, – сказано в повідомленні.

20 листопада 2012 року набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. У його прикінцевих та перехідних положеннях зафіксовано гранично допустимі строки здійснення слідчими прокуратури повноважень:

– з “розслідування” злочинів, підслідних ДБР, – до “дня введення в дію ч.4 ст.216 КПК” (до дня початку діяльності ДБР, але не пізніше 5 років з дня набрання чинності цим Кодексом (що наступить раніше), користуючись при цьому повноваженнями слідчих, визначеними КПК (строк сплив 20.11.2017);

– з “дорозслідування” злочинів, підслідних ДБР, розпочатих до введення в дію ч. 4 ст.216 КПК, – до “закінчення досудового розслідування, але не довше двох років, користуючись при цьому повноваженнями слідчих, визначеними КПК”;

– з “дорозслідування” злочинів, підслідних НАБУ, – до “закінчення досудового розслідування, але не довше двох років, користуючись при цьому повноваженнями слідчих, визначених КПК” (строк сплив 20.11.2017).

Наразі у слідчих прокуратури залишається право дорозслідувати розпочаті ними кримінальні провадження з підслідністю ДБР, але не довше двох років.

Одночасно слідчі прокуратури не мають права розслідувати нові кримінальні провадження, тобто ті, відомості щодо яких внесені до ЄРДР після 20 листопада 2017 року.

Право розслідувати кримінальні провадження з ознаками підслідності НАБУ слідчі органів прокуратури втрачають за будь-яких умов.

Як повідомлялось, 16 листопада директором Державного бюро розслідування конкурсна комісія обрала Романа Трубу.

Першим заступником голови ДБР було обрано прокурора Ольгу Варченко, а заступником директора – заступника екс-прокурора Києва Олександра Буряка.

Читайте також: Незалежному органу – залежне керівництво. Хто і чому очолив ДБР

або Як прокурорські клани, Порошенко і Турчинов поділили між собою “українське ФБР”

 

Поділитися: