Тернополяни можуть втілювати свої ідеї і розпоряджатися частиною міського бюджету. Та чи рівні сьогодні правила гри для всіх і чи є вони прозорими?
Тернопіль уже другий рік поспіль реалізовує Громадський бюджет, де мешканці пропонують свої ідеї, які втілюватимуться за рахунок 1% від бюджету Тернополя. Спортивні майданчики, фестивалі, наукові центри, ремонти – це ще не весь перелік різних напрямків проектів від громади.
А що ж у інших країнах та містах?
Інструмент подібного впливу на розподіл коштів не є новим. США, Франція, Німеччина, Польща не вперше успішно випробовують цей формат залучення громадян. Замість того, щоб критикувати, – візьми і зроби. Не потрібно просити допомоги у депутатів, відвідувати чисельні бюджетні установи і отримувати відмовки про відсутність коштів. Збери голоси однодумців та втілюй ідею, заручившись спільною відповідальністю жителів.
Жоден інструмент не є ідеальним та вимагає постійного вдосконалення. Один з найкращих прикладів – Київ, де мешканці не просто чекають на погодження проекту владою, а й можуть апелювати до авторитетних громадських діячів, яких самі й обирають у Громадську бюджетну комісію. Жодного паперового голосування, впливу на проекти, а авторів долучають на усіх етапах їх проектів.
Досвід Тернополя – перемоги й помилки
Як усім відомо, Тернопіль не вперше реалізовує Громадський бюджет. Положення та правила змінювались кожного разу. Проте, помітні негативні зміни у порівнянні з іншими містами.
Можна простежити, що в порівнянні з 2017 роком у 2018-му кількість поданих проектів зменшилася на 5, коли у таких містах як Чернівці та Хмельницький їхня кількість зросла на 18 та 2 відповідно. Також після потужного вдосконалення умов бюджету участі, які допомогла розробити громадськість, та збільшення бюджету помітний швидке зростання кількості поданих проектів відчув Київ – рекордні 809 замість минулорічних 497.
У Тернополі ж через недовіру тернополян до інструменту Громадського бюджету показники падають. Відсутність участі громадськості у контролі за відбором проектів наштовхує на думки про фальсифікацію результатів та нечесність механізму. Так у 2018 році до конкурсу були допущені лише 65 % проектів, що на 20 % менше ніж показник минулого року. Загалом, помітне зниження всіх показників було спричинено тим, що:
- не передбачена участь громадськості у контролі за відбором проектів відповідно до критеріїв, реалізацією проектів;
- використовується адміністративний ресурс;
- не має опису критеріїв відповідності проектів;
- номінаційний комітет керується суб’єктивним баченням під час допуску проектів до голосування;
- автори проектів не мають змоги апелювати щодо необґрунтованої відмови до допуску проекту до голосування;
- складалося враження, що виконавчі органи мало зацікавлені і не докладають зусиль до реалізації обраних проектів та інше.
Зрада/перемога?
Для того, аби Громадський бюджет не викликав сумнівів у населення та повернув довіру до цього інструменту, необхідно змінити Положення про Громадський бюджет Тернополя, врахувавши думку громадськості.
Вдосконалення положення разом з громадою допоможе побудувати ефективний механізм розподілення громадських коштів мешканцями міста, який не буде викликати підозр у своїй відкритості та чесності.
До слова, ви можете надсилати власні пропозиції, зауваження чи історії позитивного/негативного досвіду роботи з Громадським бюджетом, яким хочете поділитися, будемо вдячні за інформацію на пошту: [email protected]. Окрім цього, ви також можете долучитись до вдосконалення Положення Тернополя. Слідкуйте за новинами на сторінках: https://web.facebook.com/beactiveinternopil/ та https://web.facebook.com/gctecr.
Центр громадського контролю «ДІЙ!» в Тернополі
Довідка:
Читайте також: Демократія чи бюрократія: чому петиції недієві в Тернополі
