Країни “Великої сімки” та Світовий банк розкритикували рішення Конституційного Суду України, який скасував статтю 368-2 Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення.
“Нещодавнє скасування відповідальності за незаконне збагачення в Кримінальному кодексі – це поразка в боротьбі з корупцією в Україні. Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включаючи Вищий антикорупційний суд, який незабаром повинен бути створений і, як очікувалося, повинен був винести рішення в значній кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на здатність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади. Поточні розслідування і кримінальне переслідування за незаконне збагачення давали надію на притягнення до відповідальності тих, хто скористався своїм службовим становищем для особистого збагачення”, – йдеться в спільній заяві G7 і СБ.
Спільна заява G7 та Світового банку стосовно рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення pic.twitter.com/hHxBPRcACc
— G7AmbReformUA (@G7AmbReformUA) 4 березня 2019 р.
У заяві сказано, що незаконне збагачення – не новий злочин, і ще в 2010 році більш ніж 40 країн світу криміналізували його. За минулі роки все більше країн включають цей злочин у своє кримінальне законодавство.
“G7 і Світовий банк закликають українську владу активізувати свої зусилля для забезпечення ефективності антикорупційних правових інструментів і інститутів, включаючи відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР і ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань і кримінальних переслідувань, завершення яких було поставлено під загрозу цією постановою”, – заявили міжнародні партнери України.
Нагадаємо, Конституційний суд України скасував статтю 368-2 нібито через некоректне формулювання. У ній під незаконним збагаченням малося на увазі “придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами, а так само передавання нею таких активів будь-якій іншій особі”.
Судді визнали, що в такій редакції стаття про незаконне збагачення не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (ч. 1-3 ст. 62 Конституції) і конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції).
Після цього президент Петро Порошенко підготував законопроект з іншим формулюванням.
Він пропонує прописати, що незаконне збагачення – це “придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав і за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем або прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди посадовою особою, а так само передавання нею таких активів у будь-який інший спосіб”.
У свою чергу активісти Центру протидії корупції заявили, що законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення гірший, ніж норма, запроваджена 2011 року за часів Віктора Януковича.
Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук прокоментував рішення КС про скасування статті Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення і заявив, що “у США також немає цієї статті”.
Прес-аташе посольства США в Україні Рей Кастілло заявив, що Сполучені Штати мають юридичні інструменти для боротьби з корупцією та незаконним збагаченням. Рей Кастілло наголосив, що Сполучені Штати визнають незаконне збагачення.
В оприлюдненій 1 березня заяві міжнародної організації із боротьби з корупцією Transparency International йдеться, що скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення є порушенням міжнародних зобов’язань України і може призвести до скасування безвізового режиму з ЄС.
