Скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення є порушенням міжнародних зобов’язань України і може призвести до скасування безвізового режиму з ЄС.
Про це йдеться в оприлюдненій 1 березня заяві міжнародної організації із боротьби з корупцією Transparency International.
“Це рішення значно послаблює антикорупційні зусилля країни, що автоматично закриває 65 розслідувань і має прямий вплив на 4 справи проти чиновників, які вже перебувають в суді”, – йдеться в повідомленні.
Секретаріат організації Transparency International вважає, що рішення Конституційного суду порушує міжнародні зобов’язання України.
“Таке рішення суду фактично дає держслужбовцям можливість легалізувати доходи, які ймовірно були отримані злочинним шляхом, і не боятися кримінального переслідування. Крім того, сенс електронного декларування посадових осіб, яке було успішно введено в процесі антикорупційної реформи, тепер зникне через відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Так само втратять сенс норми щодо умисного декларування неправдивої інформації, оскільки не буде необхідності приховувати доходи”, – зазначив виконавчий директор TI Україна Андрій Боровик.
“Якщо системні законодавчі проблеми в Україні не будуть вирішені і справи про незаконне збагачення залишаться без розгляду, значна кількість антикорупційних досягнень в державі стануть марними. Якщо рішення знайдено не буде, є всі шанси, що безвізовий режим з Європейським Союзом та фінансова допомога МВФ будуть заморожені”, – висловилася голова правління Transparency International Делія Феррейра Рубіо.
Нагадаємо, Конституційний суд України скасував статтю 368-2 нібито через некоректне формулювання. У ній під незаконним збагаченням малося на увазі “придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами, а так само передавання нею таких активів будь-якій іншій особі”.
Судді визнали, що в такій редакції стаття про незаконне збагачення не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (ч. 1-3 ст. 62 Конституції) і конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції).
Після цього президент Петро Порошенко підготував законопроект з іншим формулюванням.
Він пропонує прописати, що незаконне збагачення – це “придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав і за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем або прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди посадовою особою, а так само передавання нею таких активів у будь-який інший спосіб”.
У свою чергу активісти Центру протидії корупції заявили, що законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення гірший, ніж норма, запроваджена 2011 року за часів Віктора Януковича.
Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук прокоментував рішення КС про скасування статті Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення і заявив, що “у США також немає цієї статті”.
Прес-аташе посольства США в Україні Рей Кастілло заявив, що Сполучені Штати мають юридичні інструменти для боротьби з корупцією та незаконним збагаченням. Рей Кастілло наголосив, що Сполучені Штати визнають незаконне збагачення.
