У виборчій кампанії 2019 року в нас з’явився сумний клоун. Це Святослав Вакарчук. Він дуже хоче, але не може, і цей виникнувший дисонанс привів до того, що він упродовж останніх тижнів намагається підколоти Зеленського: “голосуй не по приколу”, “хочу знати” і т.д.
Вся ця пісно-сумовита хрень виникає з нездатності Вакарчука прийняти самостійне рішення. Він просто несамостійний. Але він заздрісний, він заздрить Зеленському, який з тієї ж когорти шоу-бізнесу вистрибнув у вищу лігу політики, і реально може стати президентом. Тим, ким Вакарчук, напевно, вже не зможе стати ніколи.
А тепер він ще й підіграє Порошенкові і не пішов у президенти тільки через жадібність Порошенка, який, судячи з уього, не захотів фінансувати кампанію Вакарчука. До мене такі чутки доходили. А сам співак пошкодував грошей на кампанію.
Згадаймо ажіотаж, 24 серпня 2018 года (тоді відбувся концерт Океану Ельзи на НСК Олімпійський) – скаже-не-скаже, “Славік, давай!”, на стадіоні всі чекають – а Славік мукає, не може сказати ні “так”, ні “ні”. По суті Вакарчук є збірним образом певної частини нашого освіченого прошарку середнього класу, якому постійно і хочеться все отримати, зайняти високу позицію і колеться – страшно, високі ризики, а раптом бізнес буде втрачено. Тому з надії нації Вакарчук перетворився в коментатора дій Зеленського, який стурбований тим, що Зеленський щось не говорить і тому Вакарчуку щось не ясно.
Якби Вакарчук сам був кандидатом в президенти, йому не довелося б ставити всі ці питання – він міг би безпосередньо мочити Зеленського і давати відповіді на питання. І, хто знає, можливо Зеленський не пройшов би у другий тур. Або в другому турі суперником Зеленського був би й сам Вакарчук – теж цілком реалістичний варіант. Але оскільки крок не був зроблений, залишилася тільки сумна клоунада.
Зеленський декласував не тільки Порошенка та стару політичну еліту, він декласував і Вакарчука. Тому що на тлі Зеленського, який зважився на відчайдушну гру, Вакарчук виглядає як сумний клоун. Він хороший музикант, але політика – це матерія, в якій немає понять “хороший музикант” або “хороший актор”. Вакарчуку потрібно зайнятися тим, що він вміє – співати пісні і перестати декласуватися далі.
Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього
Читайте також: Вакарчук розповів, чи підтримає когось з кандидатів у президенти