У п’ятницю, 6 грудня, Венеціанська комісія прийняла рішення про внесення змін в правову базу України щодо Верховного суду й органів судового управління.
Про це повідомляє DT.UA.
Стверджується, що Закон № 193, зокрема, передбачає нові правила, що стосуються структури і ролі Вищої ради правосуддя (ВРП), а також складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС); удвічі скорочує кількість суддів Верховного суду і вводить суворі дисциплінарні заходи відносно суддів і членів ВРП і ВККС.
“Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що відмовилися від проєкту по підпорядкування голів Верховного суду та Державної судової адміністрації, які діяли в період з 2013 по 2019 роки, Закону про очищення уряду (люстрації). Також слід звернути увагу на те, що парламентська більшість, ймовірно, відкрита для подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був прийнятий дуже швидко, без достатнього врахування думок всіх відповідних зацікавлених сторін”, – йдеться в рішенні Венеціанської комісії.
Стабільність і незалежність судової системи нерозривно пов’язані.
Венеціанська комісія нагадує, що “реформа процесу добору суддів та нового складу Верховного суду України була “помітним поліпшенням у порівнянні з системою, що існувала раніше”. Усі судді Верховного суду були призначені нещодавно після всебічного процесу оцінки роботи та оцінки їх чесності”.
Експерти вважають, що ініціюючи ще одну реформу після виборів, яка призведе до серйозних змін у складі Верховного суду, “направляє повідомлення як суддям, так і громадськості, що від волі відповідної більшості в парламенті залежить, чи зможуть судді Верховного суду залишатися на посаді, чи ні”.
“Це очевидна загроза їх незалежності”, – заявляє Венеціанська комісія.
Реформування Верховного суду може бути зроблено після того, як буде зменшене його величезне навантаження, у тому числі шляхом реформи судів першої та другої інстанції, що має стати ключовим напрямом реформи.
Експерти вважають, що після розпуску ВККС 7 листопада 2019 року процедура призначення судів першої та другої інстанцій повністю припинилася.
“В цих судах необхідно терміново заповнити понад 2000 вакансій, деякі з яких взагалі не працюють через відсутність суддів”, – вважають у Венеціанській комісії.
Венеціанська комісія заявляє, що терміново мають бути призначені нові судді, які пройшли процедуру переоцінки.
Положення про скорочення числа суддів Верховного суду до 100, щодо яких не було надано належного обґрунтування, фактично рівнозначно повторній перевірці. Експерти Венеціанської комісії закликають України скасувати цю норму.
“Перевірка всіх суддів Верховного суду, коли є сумніви у чесності деяких з них, явно не пропорційна. Крім того, скорочення числа суддів в даний час призведе до ще більшого відставання у розгляді справ і поставить під загрозу функціонування Верховного суду. Мета скорочення кількості суддів може бути досягнута на більш пізньому етапі, коли поточна навантаження буде очищена, і фільтри доступу стануть ефективними для нових справ”, – відзначають експерти.
Скорочення числа суддів, ймовірно, може бути досягнуто шляхом природного скорочення (виходу на пенсію) чи добровільного переводу.
Венеціанська комісія каже, що дисциплінарну процедуру слід спростити: апеляція на дисциплінарні рішення Вищої ради суддів повинна подаватися безпосередньо у Верховний суд, а не в реформований Київський міський адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд.
“З іншого боку, деякі з термінів у дисциплінарному провадженні, скорочені Законом № 193, повинні бути відновлені”, – резюмують експерти Венеціанської комісії.
Нагадаємо, 16 жовтня Верховна рада ухвалила законопроєкт номер 1008, яким запроваджується так звана судова реформа президента Володимира Зеленського. Законопроєкт підтримали лише члени фракції “Слуга народу” та низка позафракційних депутатів. Інші фракції голосували “проти”.
Західні партнери уважно стежили за прийняттям законопроекту про судову реформу в Україні та ще на стадії обговорення закликали серйозно доопрацювати документ.
Посли Канади, Великобританії, Німеччини та ЄС вважають, що Законопроект про судову реформу може містити загрози для неї.
25 жовтня Верховний суд України попросив президента Володимира Зеленського накласти вето на прийнятий парламентом в цілому закон №1008 про внесення змін у деякі закони України про діяльності органів суддівського самоврядування.
4 листопада президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування, який критикували активісти, ЄС і Канада.
