Напередодні президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до Конституції країни щодо децентралізації влади. Думки про президентський документ розділилися: одні побачили небезпечні для децентралізації норми, інші знайшли переваги. InfoResist дізнався в експертів, які загрози приховані у президентському законопроєкті, до чого він може призвести та чи є в ньому плюси.
Законопроєкт збалансований, але є двозначні норми
Політолог Володимир Фесенко не вважає, що законопроєкт, ініційований Зеленським, може призвести до руйнування країни через передачу функцій виконавчої влади місцевим радам.
Він пояснив, що пропозиції президента збігаються з тим, що пропонував його попередник у 2015 році: замінити інститути місцевих держадміністрацій інститутами представників очільника держави. Вони називаються по французькому зразку префектами.
«Набір повноважень префектів значною мірою збігається саме з французькою моделлю. З тим, як це відбувається у Франції. При цьому функції виконавчої влади передаються виконкомам місцевих рад. Ті, хто каже, що це повна централізація, а інші кажуть, що це навпаки руйнування країни, тому що будуть надавати особливий статус всіх регіонах, які цього захочуть – я думаю, що це крайнощі, які не відповідають суті ситуації», – зазначив політолог.
Однак, наголосив Фесенко, у разі запровадження такого закону можуть виникнути ризики подій 2014 року, якщо не буде збережено контролю держави над місцевою владою.
«Багато фахівців як раз зазначали раніше, що так, децентралізація – процес у цілому позитивний. Але якщо не буде запобіжників, певних стримуючих факторів з боку центру, то тоді може бути перекіс у бік місцевої влади, і тоді країна почне розповзатись на окремі шматки. Це дуже небезпечно, особливо в умовах конфлікту з Росією, неоднорідності країни соціокультурної, етнокультурної. Тому треба було зберігати такі запобіжники. І суть префектів це бути таким запобіжником», – пояснює він.
На думку політолога, законопроєкт Зеленського достатньо збалансований, але питання викликають деякі окремі норми. Наприклад те, що парламент визначатиме правовий статус окремих суб’єктів влади.
«Ось це можна по-різному трактувати. На скільки я розумію, йдеться про те, що оскільки в Конституції не буде переліку областей, то саме Верховна Рада, яка зараз визначає статус району, ухвалюватиме рішення при створенні нових округів або областей. Але критики вказують, що теоретично цю норму можна використовувати для того, щоб наділити особливим статусом якийсь з регіонів. Тому тут треба конкретизувати цю норму, щоб не було ось такої двозначності», – вважає Фесенко.
Він додав, що наразі Рада вже визначає особливий статус регіонів, оскільки ще у 2014 році був ухвалений закон про особливості місцевого управління на Донбасі.
«Це ось приклад того, що щось подібне вже сталося і без Конституції. Але от щоб не було таких двозначностей в перспективі, мабуть, треба визначити, що Верховна Рада визначає статус округу та області своїм рішенням. Щоб не було ось цього занадто загального і абстрактного формулювання, яке можна трактувати двозначно», – підсумував політолог.
За допомогою закону можна заблокувати будь-який орган місцевої влади
Колишній народний депутат Леонід Ємець заявив, що у нього виникло дуже багато запитань до даного законопроєкту, зокрема щодо розгляду Конституційним судом президентського подання про місцеве самоврядування. Мова про те, що префект, який наділяється серйозними повноваженнями, може звернутися до глави держави, якщо вважатиме, що місцева рада діє всупереч Конституції.
«І ось президент після цього надсилає відповідне подання в Конституційний суд. Але. Що відбувається з актом і з самою радою, яка ухвалила цей акт: дія акта зупиняється, а рада і мер або голова тимчасово втрачають повноваження на момент розгляду цього питання в Конституційному суді. І на місце обраних місцевою громадою представників приходить людина центру. З центру надсилають так званого уповноваженого, який одноособово буде займатись питаннями, які раніше були у повноваженнях органів місцевого самоврядування», – пояснює екснардеп.
За його словами, в законі зазначено, що Конституційний суд розглядає це питання не довше семи днів, однак не прописано, що станеться, якщо справу розглядатимуть довше.
«Якщо за сім днів не розглянув, то незрозуміло які наслідки, але точно розглядати Конституційний суд далі не має повноважень. Тобто норма настільки по-дурному написана, що у мене виникають величезні питання: це непрофесійність тих, хто її підготував, чи це бажання створити ось цю невизначеність і хаос? Але я вам точно скажу, що в такому вигляді не можна буде працювати на користь децентралізації або громади. Дуже багато питань. І це я навів тільки декілька прикладів. Там буквально у кожному абзаці можна відкопати щось», – стверджує Ємець.
Він наголосив, що по суті таким чином можна заблокувати будь-який орган місцевого самоврядування.
«Уявіть ситуацію, можуть бути абсолютно об’єктивні причини того, що Конституційний суд не розгляне акт протягом семи днів. Тому що люди можуть, наприклад, хворіти. Це один колектив, знову-таки вірус, у результаті немає кворуму, засідання немає. Ніякого люфту Конституція не визначає. Або це може бути якийсь злий намір того ж префекта або президента і тоді можна спамити такими поданнями будь-яку раду. Навіть якщо Конституційний суд визнаватиме, що це рішення було конституційним, але президенту досить кожні сім днів вносити подання. Таким чином можна позбавити будь-яку раду повноважень», – зазначив екснардеп.
Ємець додав, що так можна позбавити повноважень всю Україну, тому те, що передбачає законопроєкт Зеленського, складно назвати децентралізацією.
Читайте також: Законопроєкт Зеленського про підпорядкування йому НАБУ і ДБР забракував КС
