Ось уже і Арсеній Яценюк заговорив про дострокові парламентські вибори як про спосіб виходу з майбутнього осіннього протестного протистояння. Причому, заговорив з прозорим натяком, що, мовляв, це один з можливих сценаріїв, які розглядаються у США. А Яценюк непогано інформований, тому що дійсно в фаворі у офіційних штатівських кіл.
Якщо протистояння восени таки почнеться, то найбільш підготовленими до нього виглядають Юлія Тимошенко і «Батьківщина».
У ЮВТ є стабільне електоральне ядро, є реальна партійна структура, є чіткі обґрунтовані вимоги до влади. І – головне – у неї є підхід, що забезпечує запуск нової моделі влади, що базується на новій Конституції України. Тому що розгніваному народу простих перевиборів Ради може виявитися явно недостатньо. При цьому Тимошенко здатна до розумних компромісів, що робить її цементуючим елементом можливої конфігурації влади.
У решти з усім цим значно гірше: Петро Порошенко займається не ідеологією, а її імітацією, при цьому компромісом він вважає те, що підходить лише йому і нікому більше.
ОПЗЖ чим далі, тим більше переміщується в політичний відстій, як би не надувався Ілля Ківа іже з ним.
Про політичний труп «Голосу» всерйоз і говорити ніяково. Інші імітаційні партійні проекти на підході, але як вони поведуть себе в екстремальних умовах вуличних протестів (не дарма ж Володимир Зеленський перепідпорядкував собі Національну гвардію!) – велике питання. На відміну від перевірених на стійкість ЮВТ і інших.
Мій прогноз: якщо ВАЗ не ризикне продавлювати через Раду «формулу Штайнмайера», то вулиця, озлоблена тарифами, пошумить та й розійдеться. А ось якщо ризикне, то паровозом до позачергових парламентських виборів може піти все, що завгодно. Аж до скасування поста президента як такого.
