Про скандал із закупками в Міноборони “яєць по 17 на вагу” і подальшими звільненнями та затриманнями чиновників чули багато людей. Однак не все так просто в доведенні чи спростуванні корупції.
Кого і за що затримали у цій справі розповідає “Українська правда”. Журналісти знайшли гострі кути та приховану інформацію в оприлюднених даних. Часто справи про корупцію мають глибші корені.
Серед тих, кого затримали на початку лютого — троє посадовців Міноборони. Це ексзаступник міністра В’ячеслав Шаповалов, ексдиректор департаменту закупівель Богдан Хмельницький та діючий посадовець міністерства Володимир Терещенко.
Дані про справу Володимира Терещенка “яєць по 17” не стосуються. В “УП” стверджують, що розслідування стосується подій 2016 року. Про його участь знали щонайменше з 2017-го. Йшлося про порушення експортних правил, а не розкрадання коштів. Працювати в Міноборони він прийшов вже з цією справою в багажі — на момент початку розслідування він був в.о. директора “Промоборонекспорт”, що є структурною частиною “Укроборонпрому”. В його віданні був експорт та імпорт військових товарів.
Терещенко уклав фіктивний договір на техогляд вже відремонтованих деталей авіатехніки, як розповів генпрокурор, але випустив важливу деталь — це були вертольоти морського флоту Мексики, контракт на ремонт яких був підписаний 2013-го. Трьома роками пізніше Терещенко найняв американців для огляду 4 двигунів і 2 редукторів тих же гелікоптерів за океаном — Україна заплатила за це 1,4 млн доларів. Спочатку слідчі розслідували протермінований дозвіл на експорт послуг “Промоборонекспорту”. З’ясувати, коли почала йти мова про корупцію, журналістам не вдалося. Терещенко перебуває під вартою і провину не визнав. Після вручення підозри звільнився з військової служби.
Богдан Хмельницький сам вийшов на контакт з журналістами наприкінці січня. Він хотів розповісти свою версію “Якщо завтра не зроблять з мене цапа-відбувайла”, та не встиг — затримала СБУ.
Хмельницький підписував той самий договір на постачання продуктів. В “УП” зазначають — “закрили” Хмельницького дуже швидко. Справу навіть не встигали внести в розклад суду. Прокурор подавав апеляцію на суму застави — вона виросла до 40 млн грн. Однак інкримінують Хмельницькому закупівлю бронежилетів у березні 2022. Треба було купити понад 15 тисяч, купували все, що знаходили — МОУ уклали контракт на 2850 комплектів з іспанською компанією, а броніки виявились неякісними та не мали сертифікатів. За словами Хмельницького, фірму знайшли в Мінекономіки, він погодив контракт з керівництвом Міноборони, а наявність перевіряли дипломати за кордоном. Навіть договір готував не він — захист аргументує тим, що за контролем якості стежить не департамент закупівель. Але Хмельницький — єдиний підозрюваний. Перші обшуки пройшли в серпні 2022.
В один день зі справою Хмельницького у ДБР також відкрили справу про закупівлі для армії — 11 контрактів на форму, броніки, взуття. Постачальники як українські, так і закордонні. Суму збитків назвали в 1 млрд 139 млн грн. ДБР вказує на того, хто давав вказівки Хмельницькому і просував договори — ексзаступник МОУ В’ячеслав Шаповалов. Його позиції видання ще не має.
Шаповалова звільнили в січні 2023 через корупційний скандал, до цього він курував саме закупівлі. Серед них були і продукти за завищеними цінами, однак у фабулі справи йдеться лише про неякісні речі (вимоги до амуніції навіть не прописали в документах). Тобто це підозра не в корупції, а "перешкоджанні ЗСУ". Це тягне на менш тяжке покарання і розслідування іншими структурами, окрім Національного антикорупційного бюро.
Через такі "перетягування" фігурантам раніше часто удавалося уникнути розгляду справ. В НАБУ також розслідували закупівлі харчів, і про викриття від ДБР їм було заздалегідь невідомо. "Якщо це правда, то ДБР могло "підкласти свиню" під розслідування НАБУ", — йдеться у матеріалі.
3 лютого Печерський рай суд Києва арештував 5 підозрюваних у нібито корупційних закупівлях харчів для Міноборони:
-
Підполковник Дмитро Ткач, заступник начальника однії з військових частин, який відповідає за логістику. ДБР вважає його організатором;
-
Юрій Дивак, начальник їдальні;
-
бойовий медик Людмила Гніденко, яка, за версією слідства, вела “чорну бухгалтерію” приватного постачальника харчів;
-
співробітники компанії-постачальника Ярослав Марунич і Микола Демиденко (останній – колишній військовий).
Події, за яких їх затримали, почались у серпні минулого року. Тоді Міноборони уклало договір на поставку продуктів із компанією "Ок Ленд Фуд". Серед іншого, цей контракт передбачав поставку їжі для 5-го окремого штурмового полку, де служать згадані військові.За версією слідства, з того часу і до затримання фігурантів у лютому 2023-го року військова частина неодноразово платила приватній компанії гроші за харчі, які насправді не поставлялись. Виручку нібито ділили 50 на 50: між військовими і підприємцями.
Основними матеріалами, на які прокурор посилався в суді, були свідчення свідків і огляд поштової скриньки "бухгалтерки" Гніденко. Інші докази нібито не могли бути озвучені, оскільки становлять таємницю.
Навіть з озвученого стало зрозуміло: про сумнозвісні яйця насправді не йдеться. Ба більше: не йдеться про завищені ціни в принципі.
Усіх затриманих, за словами адвокатів, слідство навіть не допитало. Єдиним серед них, хто вирішив виступати в суді, був начальник їдальні Юрій Дивак.
Нагадаємо, російська “дочка” французького “Ашану” постачала товари військовим РФ на окупованих територіях України під виглядом гуманітарної допомоги цивільним, а також допомагала військкоматам набирати мобілізованих.
