У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ в ЄС, а з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати для подальшого руху до членства. У червні 2023 року очікується усна оцінка Єврокомісії прогресу України в імплементації семи єврореформ.
Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій презентував незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС від експертів коаліції «Кандидат Check».
Зокрема, експерти оцінили прогрес у пунктах, що стосуються реформи Конституційного суду, а також реформи ВРП (Вищої ради правосуддя) та ВККС (Вищої кваліфікаційної комісії суддів).
За словами експертів, в плані реформи ВРП та ВККС все рухається досить непогано і є прогрес, принаймні з точки зору впровадження і міжнародних рекомендацій. Зокрема, допомагає й те, що цей процес почався ще в 2021 році з ухваленням відповідного законодавства, яке було компромісним, але загалом влаштовувало всіх учасників процесу.
Однак зовсім інша ситуація з Конституційним судом: експерти у новій оцінці поставили реформі КСУ 2 бали з 10, оскільки Україна у цьому питанні не просунулася вперед.
За словами співзасновника та голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, законодавче регулювання цього питання стає дедалі гіршим і невідповідним рекомендаціям Венеційської комісії.
17 грудня 2022 року Венеційська комісія ухвалила висновок, в якому сказала, що має бути сім членів комісії, яка відбирає суддів. При цьому, у міжнародних представників повинен бути переважний голос у випадку, якщо голоси розділяться три на три, щоб була можливість запобігти політизації процесу. ЄС також наголошував, що членів має бути сім і досі очікує змін до закону.
«На жаль, закон, який на сьогодні є чинним, він був прийнятий за три дні до пленарного засідання Венеційської комісії, де був затверджений цей висновок, і закон не враховує позицію Венеційської комісії», – сказав Жернаков.
«Тепер, що ми бачимо, то одна з речей, які не відповідають у чинному законі, це порядок голосування. Зараз є три члени міжнародні, три члени українські. І простою більшістю голосів приймаються рішення, що не відповідає висновку Венеційської комісії», – пояснив експерт.
Також він додав, що нещодавно було зареєстровано законопроект 9225, в якому також не передбачається сьомий член, зате змінюється правило голосування.
«І тепер для того, щоб кандидат пройшов далі, за критерієм компетентності йому треба отримати 5 голосів, а не 4. Тобто після усіх дискусій реєструється законопроект, який ще погіршує ситуацію», - сказав Жернаков, додавши, що це вказує на намагання деяких політичних сил встановити контроль над складом КСУ.
«Навіть якщо станеться диво, і нам відкриють переговори про вступ, за такою формулою ми ніколи цей вступ не побачимо, тому що в нас не буде верховенства права, в нас не буде реформ. Ми ніколи не побачимо членства в ЄС, якщо не буде верховенства права», - наголосив експерт.
Він також назвав ще одну проблему. За його словами, і ЄС, і Венеційська комісія надто поблажливо ставляться до України в питанні реформи КСУ.
«Переносять симпатію до нас, як країни, яка бореться, захищає себе й інших від російської навали, на питання реформ, роблячи знижки», - заявив Жернаков, додавши, що це розмиває ініціативи самих ЄС та Венеційської комісії.
При цьому, як зазначають експерти, з боку європейських партнерів з’явилося розуміння, що реформи, навіть у часи війни, не можуть послаблюватися.
Наприкінці січня Венеційська комісія відмовилась від призначення членів до Дорадчої групи експертів, яка має брати участь у відборі суддів Конституційного суду України, до виконання власних рекомендацій із виправлення відповідного закону.
Нагадаємо, суд зняв арешт з акцій однієї з найбільших газовидобувних компаній Ігоря Коломойського та партнерів, які раніше були передані АРМА.
