Навіть після обрання нового ректора Західноукраїнського національного університету його колишній очільник Андрій Крисоватий продовжує контролювати процеси у закладі.
Один з найбагатших ректорів вищих навчальних закладів України – так називали Андрія Крисоватого журналісти під час його головування у ТНЕУ, а згодом і ЗУНУ. Десять років, або два терміни підряд цей доларний мільйонер без офіційного бізнесу, що закономірно для посадовця, очолював колись дуже престижний університет. Отже, втретє балотуватись не міг.
6 червня цього року у Західноукраїнському національному університеті обирали нового ректора. Ним стала доктор економічних наук, професорка, заслужена працівниця освіти, проректорка з науково-педагогічної роботи Оксана Десятнюк. За даними Politerno, Оксана Миронівна є дуже близькою для Андрія Ігоровича людиною. Ми б додали, надто близькою. Поспілкувавшись з колишніми та теперішніми працівниками університету ми дійшли висновку – ЗУНУ і втретє очолив Андрій Крисоватий, а персона Оксани Десятнюк у кріслі ректора не повинна нікого вводити в оману.
На початку вересня Андрія Крисоватого вчергове обрали головою вченої ради Західноукраїнського національного університету. Хто контролює цей колегіальний орган – той і контролює ЗУНУ, запевнили Politerno співрозмовники. Вченою радою ЗУНУ Андрій Крисоватий як керував за ректорства, так і керує поза ним.
Як стверджують наші джерела, у ЗУНУ відбулася «рокеровка», яка правил гри в університеті не змінить. Адже «призовий фонд» цієї гри дуже вагомий.
“Консультант” на мільйони
«У двадцятку найзаможніших очільників ВНЗ, згідно із оприлюдненою декларацією про доходи за 2016 рік, увійшов Андрій Крисоватий, ректор Тернопільського національного економічного університету з 2013 року, який вказав у своїй е-декларації земельну ділянку площею 1,2 тисячі кв. м і житловий будинок (365,5 кв. м) у Петрикові. Також чоловік є співвласником земельної ділянки і двох будинків у Паляниці Івано-Франківської області. Андрій Крисоватий спільно з членами сім’ї володіє ще й квартирою у Тернополі (59,4 кв. м) і гаражем (42,5 кв. м). А от дружина Андрія Ігоровича – власниця двох квартир у Києві – 54,5 і 131,8 кв. м, і їздить на автомобілі Toyota RAV4. До речі, у ректора є два автомобілі – Range Rover Sport 2013 року, Mazda 626 1989 року та причеп», – писали ЗМІ у 2017 році.
У 2017 році, видання УНІАН з посиланням на програму «Гроші» повідомляло, що експерти оцінюють нерухомість Андрія Крисоватого у 2 мільйони доларів.
Андрій Ігорович пояснював походження своїх статків тим, що навчився заробляти гроші, «консультуючи фірми, як можна здійснювати податкове планування».
«Ректор вміє робити дуже важливу річ – платити податки і навчати цьому інших. Така наука стане в пригоді кожному можновладцю», – йшлося у сюжеті «Грошей».
Демонструючи якісь документи без печаток та реквізитів, Андрій Крисоватий завзято розповідав журналістці про фірму «ІФ», яка й приносить йому шалені прибутки.
«Найбільші порушники податкового законодавства і найбільші користувачі різних схем мінімізації податків – це якраз великий бізнес. Є спеціальні аналітики, консультанти, які розробляють для великого бізнесу схеми, які б не були суто кримінальними, але допомогли б мінімізувати податки», – прокоментував діяльність Крисовтого головний експерт групи «Податкова реформа Реанімаційного пакету реформ» Володимир Дубровський.
Та чи «консультуванням єдиним» багатий Андрій Крисоватий?
Буковельські землевласники
Зліва – направо: Оксана та Андрій Крисоваті, донька Лілія, та сім’я сина Ігоря
Майновий стан Андрія Крисоватого з часу виходу згаданих матеріалі у ЗМІ значно покращився, чого лише варті доходи від різних видів діяльності Андрія Ігоровича за 2022-2023 рік у сумі 1,8 мільйона гривень.
Ні, статки ексректора ми перечисляти не станемо. Майна Крисоваті справді нажили багато – це будинки батьків та дітей, земельні ділянки, якими володіють усі члени родини, квартири та коштовні автомобілі. Оточення Андрія Ігоровича охоче ділиться інформацією про його життя. А тому нам відомо навіть про подарунки пана Андрія дітям, скажімо, один з останніх – BMW X6 для доньки Лілії. Як і про елітну квартиру для неї ж у центрі Києва на вул. Олеся Гончара, 35.
Про усе це ми взнали, але не здивувалися, адже володіємо інформацією про основний «вид діяльності» Андрія Крисоватого, про який розповімо у цьому розслідуванні у наступному розділі.
Та почати все ж мусимо з готельного бізнесу Андрія Ігоровича, адже, за нашими даними, він напряму пов’язаний із Західноукраїнський національним університетом, а якщо точніше, з його попередніми назвами.
Якщо читач помітив, то серед нерухомого майна Андрія Крисоватого згадувалися будинки у Паляниці Івано-Франківської області. ЗМІ згадували, що він володіє 50% цієї нерухомості. Насправді ці будинки – не зовсім будинки. Це відпочинковий комплекс «Синя гора», що складається з кількох котеджів та нового готелю «BLUE mountain» (навпроти котеджів «Синьої гори» поруч з «Грибовою хатою»), під яким Андрій Ігорович та його донька Лілія володіють двома земельними ділянками. Їм належать й кілька котеджів «Синьої гори».
Тисніть на фото, щоб збілшити:
За нашими даними, ці ділянки, як і кілька десятків інших у «тернопільському кварталі» Поляниці, колись належали ТНЕУ. Через хитру схему щодо «неспроможності» навчального закладу сплачувати податок на землю, ці ділянки були віддані сільській раді Поляниці, яка згодом «перенаправила» їх у «потрібні руки». У нас є підстави довіряти своїм джерелам щодо цих даних.
Зокрема, значна частина перекадастрованих ділянок опинилася у володінні членів сім’ї та близького оточення Андрія Крисоватого. Ділянка під готелем «BLUE mountain» не єдина в особистому земельному кейсі Лілії Крисоватої.
Що стосується безпосередньо «Синьої гори», то журналісти «Захід.нет» називають власником відпочинкового комплексу тернополянина Кулика Романа Романовича. Він, як і Андрій та Лілія Крисоваті, володієї кількома котеджами цього комплексу.
Ми ж бачимо, що цьому чоловікові належить кілька земельних ділянок, на яких розташована «Синя гора» та сусідні готелі.
Це лише три ділянки під “Синьою горою”
Ще кілька ділянок, на яких знаходиться комплекс «Синя гора», належать іншим тернополянинам, яких ми ввважаємо «фунтами» – підставними особами.
У тому, що Роман Кулик є власником, імовірно, колишніх ділянок ТНЕУ немає нічого дивного, адже цей чоловік значиться доцентом кафедри фінансового контролю та аудиту факультету фінансів та обліку ЗУНУ. Науковий ступінь: кандидат економічних наук.
Яз запевнила нас ректорка ВНЗ Оксана Десятнюк, Роман Кулик не працює в університеті – він на пенсії, а тому на певних заходах за участі Андрія Крисоватого його представляють, як голову Громадської організації «Освітні та соціальні інновації».
Романа Кулика називають «бізнес-партнером» Андрія Крисоватого та його «гаманцем». На Романа Романовича і навіть на його дружину оформлено безліч земельних ділянок як в Поляниці, так і в нашій області.
Поруч з двома ділянками дружини пан Роман з 2015 року орендує у Поляниці ділянку водного фонду, мабуть планується черговий готель:
Ось тут, в просілку Прохідний на вулиці Карпатській на виїзді з Поляниці Роман Кулик володіє кількома земельними ділянками, що межують з ділянкою дружини Андрія Крисоватого – Оксани. Поруч має дві суміжні ділянки підприємець Петро Клепач, на якого також записані ділянки під згаданим вище комплексом «Синя гора» і якого ми ввжаємо підставним власником ділянок.
Беремо на себе відповідальність зробити оціночне судження про те, що весь «тернопільський квартал» в урочищі Вишні колись був землею ТНЕУ. Згодом через згадану схему її перекадастрували та з часом частину ділянок відпродали кільком тернопільським підприємцям. Це логічно, адже за щось будувати готелі потрібно було?
Частина землі опинилася безпосередньо у власності Андрія Крисоватого та його людей. Іншого пояснення володіння кількома десятками земельних ділянок Романом Куликом, який все життя пропрацював в освіті, знайти складно. Ну а якщо узяти до уваги, що й дружина, дочка і сам Андрій Крисоватий теж володіють «золотою» землею у Буковелі – то інформація наших джерел починає грати більш яскравими фарбами.
Землі "Науки" - особиста годівниця
При Західноукраїнському національному університеті десятиліттями функціонує Науково-дослідне виробниче господарство «Наука», у розпорядженні якого знаходиться 1400 гектарів землі, які за документами використовуються для «навчально-дослідної діяльності та забезпечення дуальної освіти». Іншими словами, землі господарства повинні допомогти студентам, які здобувають освіту за спеціальностями «Агрономія», «Геодезія та землеустрій», «Облік і оподаткування» та «Екологія» на практиці зануритися в атмосферу сільського господарства. Очолює НДВГ «Наука» Войнарський Йосип Броніславович.
У 90-их роках зазначеною землею володів радгосп «Тернопільський», але шляхом підробки документів, як стверджували його працівники, вона перетворилася на землю науково-дослідного виробничого господарства тоді ще ТАНГу.
У 2015 році журналісти «20 хвилин» поцікавилися вже у ТНЕУ, як радгосп «Тернопільський» став НДВГ «Наука» та які наукові досліди, на яких площах та з якими прибутками ведуться на землях новими господарями. Вичерпної відповіді видання не отримало. Ось що зазначили в університеті:
«Майно та землі радгоспу «Тернопільський» передали в управління Міністерства освіти у відповідності з розпорядженням Кабінету Міністрів №78-р від 10.02.1995 р. Наказом Міністерства с/г і продовольства №75 від 28.03.1995 р. радгосп "Тернопільський" передано Міністерству освіти. Радгосп "Тернопільський" реорганізовано в навчально-дослідне виробниче господарство «Наука», яке ввійшло до складу ТАНГу як структурний підрозділ. Наказ Міністерства освіти №275 від 17.07.1997 р. Наказом ТАНГ №218 від 08.08.1997 р. створено Навчально-дослідне виробниче господарство «Наука», як структурний підрозділ ТАНГу. Майно і землі радгоспу «Тернопільський» передано ТАНГу в 1997 р.
Загальна площа землі при передачі становила 1419 га. Станом на 01.08.2015 р. загальна площа землі становить 1379 га. У 2014 р. вилучено 40 га землі під міський цвинтар. ТАНГ передано основні засоби, згідно з актом передачі. Станом на 01.08.2015 р. всі основні засоби є в наявності. НДВГ «Наука» проводить види діяльності згідно КВЕД. Господарство самостійно здійснює свою господарську діяльність за рахунок одержаних коштів. Вироблена продукція використовується в різних напрямках на: реалізацію, переробку, корм тваринам, посів та органічні добрива», – йшлося у відповіді за підписом ректора ТНЕУ Андрія Крисоватого.
Ані про кількість, ані про вартість виробленої продукції, як і про дохід, ректор не розповів. І не дивно.
До речі, влітку 2020 року було відкрито кримінальне провадження №42020210000000162 щодо втрати радгоспом 1400 гектарів землі. Згодом позивачі скаржилися на бездіяльність слідчого, але справа, як ми бачимо з судових реєстрів, заглохла.
«Вже стало традицією проведення зустрічей молоді із директором ТОВ «Компанія-Авангард» Юрієм Бойком й агрономом Віталієм Наумовим. Студенти продовжують цікавитися впровадженням сучасних технологічних процесів у сільськогосподарське виробництво. Зокрема, цінним для них є отримання знань щодо особливостей запровадження багатоцільового використання дронів для обстеження посівів культур з метою визначення забезпечення рослин основними елементами живлення, наявності і визначення ступеня поширення основних хворіб і шкідників на рослинах, а також застосування локального внесення пестицидів з метою економії ресурсів, раціонального їх використання і збереження довкілля», - розповідає сайт ЗУНУ про набування знань студентами навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури в межах дуального навчання у навчально-дослідному виробничому господарстві «Наука» і ТОВ «Компанія-Авангард».
Як стало відомо Politerno, «Компанія-Авангард» Юрія Бойка обробляє близько 1000 гектарів землі університетського господарства.
Ось документ з переліком земельних ділянок, які використовуються для «навчально-дослідної діяльності та забезпечення дуальної освіти». Про жодну іншу діяльність у ньому не йдеться.
Але ж не «дуальною освітою» єдиною займається НДВГ «Наука»! За даними наших співрозмовників, на землях господарства вирощується продукції на понад 10 мільйонів гривень на рік. Ми на власні очі пересвідчилися, що університетські поля активно обробляються.
«Золотисто-зеленими стрічками стеляться на полях навчально-дослідного виробничого господарства «Наука» Тернопільського національного економічного університету пшениця, овес, гречка, ріпак, кукурудза, соняшник. Ректор ТНЕУ Андрій Ігорович Крисоватий провів робочу нараду з працівниками виробничого господарства, присвячену питанням збирання врожаю... Пізніше ректор заїхав на поле, де вирощується ріпак», - писав сайт ТНЕУ у 2013 році.
Робоча нарада на полях НДВГ "Наука": Андрій Крисоватий та Йосип Войнарський
То що ж відбувається з врожаєм НДВГ «Наука», або доходами від його реалізації, запитає читач?
А це таємниця! Принаймні сам керівник ТОВ «Компанія-Авангард» Юрій Бойко не захотів розповісти Politerno, скільки продукції вирощується на землі НДВГ «Наука» та куди вона дівається.
«Не знаю, хто ви», «робіть запити», «я нічого не повинен вам розповідати» і навіть «а хто вам сказав, що я обробляю цю землю?», - так пан Юрій реагував на наше прохання розповісти про діяльність Авангарду на землях ЗУНУ.
За даними наших співрозмовників, тим, хто цікавиться врожаями університетських полів Андрій Крисоватий розповідає, що кошти від них йдуть на зарплати працівникам навчально-дослідного виробничого господарства «Наука». Ми ж не знайшли даних про підлеглих Йосипа Войнарського.
Сам керівник господарства у 2013 році під час згаданої робочої наради щось говорив про «якісний, а головне екологічно чистий продукт для студентських їдалень». 1000 гектарів полів? Це він їдальні усіх університетів західного регіону мав на увазі?
Сам керівник НДВГ «Наука», після нашого дзвінка Бойкові та ректорці університету Оксані Десятнюк, слухавки від невідомих абонентів не піднімав. Як і Андрій Крисоватий.
До речі, цікавою була розмова з самою Оксаною Миронівною, яка на даний час лише «ознайомлюється зі справами». Нова очільниця ЗУНУ про діяльність НДВГ «Наука» нічого не знає. Мільйони гривень заробляє навчально-дослідне господарство університету, але ректорка ще до цього місця не дійшла. Дивно, як мінімум. Не чула пані Оксана нічого й про землі в Поляниці. Хоча Романа Кулика знає. Його володінням у Буковелі здивувалася, а от на нашу тезу щодо впливу на процеси в університеті Андрія Крисоватого мало не образилася. Хоча й визнала, що її стихія – це наука. Господарка закладу, як ми зрозуміли, її обтяжує, але вона усвідомлює, що доведеться занурюватися й у неї.
Замість висновку
Отже, для Андрія Крисоватого економічний університет давно став власним бізнес проєктом. У цьому матеріалі ми розповіли лише про його «земельну складову».
А є ще вступна кампанія, яка кожного року, за даними джерел з оточення Андрія Ігоровича, може приносити йому сотні тисяч доларів. Під час воєнного стану ціна питання значно зросла, адже українські вищі навчальні заклади фіксують небувалий приріст студентів-контрактників. Порівнюючи з минулим роком кількість нових студентів платної форми навчання зросла майже на 40%, а якщо виокремити лише чоловіків – то на 82%. У Тернопільській області кількість студентів-чоловіків зросла з 1317 у 2021 році до 3510 у 2022 році.
У липні цього року на отриманні 53 тисяч гривень хабаря була затримана доцентка ЗУНУ Інна Гуцул. Педагогиня вимагала й отримала від двох абітурієнтів кошти за сприяння у вступі до «вишу». До слова, пані Інна є подругою невістки Андрія Крисоватого, яка теж працює в університеті.
Інна Гуцул посередині, праворуч Катерина Крисовата
Знайомі з розкладами в «царстві Крисоватого» люди стверджують, що Гуцул не могла діяти самостійно і що у ВНЗ працює злагоджений та давно запущений «хабарний механізм».
Але, повертаючись до питань земельних, констатуємо – якщо «буковельський» кейс для правоохоронців розплутати справді буде складно, то кримінальна справа щодо земель НДВГ «Наука» та ТОВ «Компанія-Авангард» напрошується давно. Можливо, правоохоронці нічого не чули про «аграрний бізнес» Андрія Крисоватого? Нас запевнили, що це не так, справи були. А сам ексректор у приватних розмовах, не соромлячись, хизується своїми зв’язками й тим, як все вирішується завдячуючи його впливовості та фінансам.
Що ж, маємо надію, що після цього матеріалу компетентні органи все ж дізнаються, у чиї кишені роками течуть кошти від врожаїв з близько тисячі гектарів університетської землі.
