Ініціатива Кабміну запровадити нові податки потребує ґрунтовного вивчення та прорахунків, адже може завести бізнес ще більше в тінь. Так вважають фінансові аналітики, які прокоментували ідею урядовців запровадити додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів, 1,5% – від вартості дорогоцінних металів, 30% – від вартості ювелірних виробів, 10% – від вартості рухомого майна. Також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю.
«Причина такої ініціативи цілком зрозуміла – компенсація бюджетного дефіциту. Є висока затримка з американського боку, тому уряд розробляє і узгоджує з МВФ свою позицію при підготовці до березневої зустрічі щодо виділення чергового траншу. Після заяви військових про необхідність мобілізації 500 тисяч військових, порахували, що необхідно 320 млрд грн на нових солдатів та 400 млрд грн на техніку та озброєння. 720 млрд грн – це дуже болюча сума для бюджету. Навіть якщо кількість мобілізованих зменшать, все рівно це будуть дуже великі цифри, таких коштів немає. Тому уряд шукає можливі додаткові надходження», – каже економіст, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Найлогічнішим він вважає запровадження податків на категорію лакшері.
«Пересічні люди зараз рідко купують якісь ювелірні прикраси, це радше буде податок для заможних. Водночас запровадження додаткового податку на купівлю дорогоцінних металів потенційно блокуватиме інвестиції в дорогоцінні метали, адже якщо врахувати спред у 10% і сплату комісій, а тепер ще й додатковий податок, то офіційне інвестування в дорогоцінні метали може стати невигідним», – каже екперт.
А ось запровадження додаткового податку при купівлі авто він пов’язує з намірами уряду зменшити тиск на золото-валютні резерви та покращити сальдо торгового балансу.
«За 2 роки війни українці масово купували авто, попит збільшується. Але це не критичний імпорт. Тому логічно зменшити тиск на гривню, зменшення відтоку валюти з країни зменшить обсяги інтервенцій НБУ. Водночас цей податок може призвести і до різкого її відтоку, якщо ділки вирішать зараз завезти річний запас автомобілів, щоб після запровадження податку і росту цін ще отримати додаткову маржу», – зауважує Андрій Шевчишин.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин звертає увагу на те, що швидкого ефекту від даної ініціативи не буде.
«Будь-які нові податки вимагатимуть зміни до Податкового кодексу. Відповідно до Конституції та вимог Податкового кодексу, зміни будуть запроваджені лише через пів року після того, як будуть прийняті. Ці доходи також не передбачені чинним держбюджетом, отже доведеться ще змінювати і держбюджет», – каже Олег Пендзин .
На його думку, урядовці зараз просто закинули в інформаційний простір дану ідею, щоб подивитися на реакцію суспільства.
«Я би був з цими речами дуже обережним. Це щось схоже до ініціативи із запровадженням платного бронювання, яка б мала принести додаткових 250-300 млрд грн. Це все є? Ні. Це на рівні розмов. Уряд собі може планувати і хотіти собі, що завгодно. Але податки змінюватиме парламент. А як вирішує Верховна Рада, вже всі побачили на прикладі голосування за Закон про мобілізацію. Щось відбулося? Ні», – констатує економіст.
Він також звертає увагу на суттєвих ризиках даної ініціативи.
«Очікується збільшення доходів бюджету. Але що заставить підприємця платити нові податки, а не піти в тінь? Тому треба враховувати і ризики», – переконаний Олег Пендзин.
З ним погоджується і Андрій Шевчишин.
«Зрозуміло, що нові податки частково можуть загнати бізнес у тінь. Щось буде іти офіційно, щось – ні, особливо що стосується діяльності ФОПів. Тому цю ініціативу необхідно які слід порахувати і ґрунтовно проговорити з учасниками ринку», – підкреслює Шевчишин.
Читайте також: На розгляд парламенту внесено законопроєкт про демобілізацію
