15 квітня у парламенті Грузії попри хвилю критики від західних партнерів і обурення всередині країни почалися обговорення суперечливого проєкту “Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом “про іноагентів”.
Грузинська влада вже намагалася схвалити цей проєкт навесні 2023 року, але змушена була відкликати його під тиском масштабних протестів і позиції Заходу.
Як зазначають експерти, ухвалення закону “Про прозорість іноземного впливу” може поставити хрест на європейському майбутньому Грузії. Проти закону виступає опозиція, президент Саломі Зурабішвілі, а також дипломатичний корпус.
Під час обговорення цього документу в одному з парламентських комітетів сталася бійка. Очільник опозиційної партії “Громадяни” Еліко Елісашвілі напав на голову фракції правлячої “Грузинської мрії” Мамуку Мдінарадзе. Зав’язалася бійка.
Як пише “Грузія Онлайн”, після бійки Елісашвілі заявив, що “вдарив кулаком по російській пиці Мдінарадзе”.
Грузинська президентка Саломе Зурабішвілі розкритикувала перешкоджання поліцією акції протесту у Тбілісі проти ухвалення так званого закону про “іноагентів”, який викликав обурення громадянського суспільства й Заходу.
“Масова мирна демонстрація громадянського суспільства в Тбілісі проти “російського закону”. “Спецназ” із водометами і газовими балончиками готовий перейти до дій проти мирних громадян, які захищають своє європейське майбутнє. Тривають арешти. Грузія не піддасться новій совєтизації!” – написала Зурабішвілі.
Проросійський уряд Грузії: що відомо
Правлячу в Грузії партію часто звинувачують у надмірній лояльності до Росії. Чинний уряд країни не лише відмовився запроваджувати санкції проти Росії після її вторгнення в Україну, а навпаки почав торговельно-економічне зближення з агресором. Яскравим проявом цього стало поновлення авіасполучення між Росією та Грузією, яке спричинило хвилю протестів в крані.
А чинний прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі стверджував, що причиною російської агресії проти України був не російський імперіалізм, а буцімто дії НАТО.
Нагадаємо, Європейська комісія підтримала запропонований урядом України план реформ Ukraine Plan у межах механізму Ukraine Facility, який визначає умови отримання 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги протягом 2024-2027 років.
