Politerno > Тернопільщина > Еволюція Артимовича. Як колишній “тимошенківець” Надалу “душу продав”

Еволюція Артимовича. Як колишній “тимошенківець” Надалу “душу продав”

  • 1 Лютого, 2025
  • 5441 Переглядів
  • Comments Off

Минулого року внаслідок медреформи Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня, яку 8 останніх років очолював депутат міської ради Андрій Артимович, опинилася у складі міської лікарні №2.

У міськраді заявили, що Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» реорганізують шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня №2». Функції КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» в частині первинної медичної допомоги перейшли до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Отже, виключений у 2017 році з лав партії «Батьківщина» за голосування проти волі громади за скандальний Генплан Сергія Надала, а нині депутат ТМР від промерської політсили «Порядок. Відповідальність. Справедливість» Андрій Артимович залишився без державної роботи. 18 квітня 2024 року він звільнився з посади.

Як ми вже зазначили, Андрій Артимович став відомий широкому загалу у 2017 році під час голосування за зміни до Генплану Тернополя, проти яких дуже активно виступала громада. Цей документ був конче необхідний тернопільському міському голові Сергію Надалу, адже легалізовував його договорняки з будівельними ділками міста. З меж парків виводилася низка ділянок, що теж не подобалося тернополянам. Сергій Віталійович не зупинявся ні перед чим, аби схилити на свій бік народних обранців. В першу чергу у хід йшов його улюблений інструмент – гроші. Іншим важелем були – посади.

За нашими даними, призначення у 2016 році на посаду головного лікаря дитячої лікарні стало своєрідним «авансом» для Андрія Артимовича за чемні голосування усієї фракції «тимошенківців», яку він очолював в міській раді. Звісно не обійшлося й без грошових «подяк».

Так, рівно через рік після призначення головним лікарем комунальної неприбуткової лікарні, а саме 6 січня 2017 року, Андрій Артимович купує автомобіль Suzuki Grand Vitara АТ 2016 року випуску, який спочатку переховує у сусідніх дворах в районі бульвару Данила Галицького. Звісно, це не повноцінний позашляховик, як ми тоді написали жартома, та все ж іграшка на той час не з дешевих. Такі моделі називають кросоверами.

У зв’язку з цим придбанням згодом виникнув скандал, адже Андрій Іванович про цю покупку скромно змовчав перед НАЗК. Було порушено адміністративне провадження за ч.2 ст.172-6 КУпАП, яке розглядалося у суді.

Звідки у Андрія Артимовича з’явилося майже шістсот тисяч гривень на новеньке авто – здогадатися не важко. Напевно, перед правоохоронцям він якось автівку легалізував, а тому в серпні того ж року подав таки декларацію про істотні зміни, де її вказав. Ця декларація стала першою для нього, а тому, вірогідно, щось вигадав.

Suzuki Артимовича під лікарнею

“Ідеологічний” послідовник Надала

Одними з перших кроків Андрія Артимовича на посаді, передбачувано, стали сумнівні тендери, з якими у нього надалі, час від часу, виникатимуть чималі проблеми. Але, на початках, найгучнішими стали закупівлі щодо висвітлення у ЗМІ на сотні тисяч гривень, в яких завжди перемагав ні хто інший, як особистий піарник Сергія Надала, скандально відомий «свободівець» та політтехнолог Юрій Фартушняк.

Що збиралася піарити на телебаченні та у друкованих ЗМІ дитяча лікарня, зрозуміти важко. За нашими даними, наказ за допомогою закупівель фінансувати свого політтехнолога віддав особисто Сергій Надал.

Юрій Фартушняк та Сергій Надал

У 2021 році ПП «Файне місто» Фартушняка провернуло цілу аферу, аби виграти тендер від Тернопільської комунальної міської лікарні №2 на надання телевізійних й інформаційних послуг. Порушення виявив Антимонопольний комітет України, який передав документи в прокуратуру Тернопільщини.

Телевізійні та інформаційні послуги місяцем раніше фірмі Фартушняка замовила і лікарня Артимовича. Очікувана лікарнею вартість послуг становила 770 000 гривень. У тендері взяла участь та сама фіктивна фірма ПП «КТС-1» Зої Кіцак, яка є головою однойменної громадської організації – «Файне місто». Вона не опустила ціну ні на гривню, у той час, як ПП «Файне місто» зменшило вартість аж на 1 тисячу гривень – до 769 000 гривень – і виграло контракт. На цей «схематоз» чомусь ніхто не відреагував.

Замовляв Андрій Іванович й дивні послуги юристів на сотні тисяч гривень, про які теж повідомляли тернопільські медіа, дивуючись масштабами ідей пана Андрія.

А чого варта його оборудка із згаданою нами у журналістському розслідуванні «Інсульт» та нова посада для Данилюка. Як Надал допоміг розбагатіти особистому воєнкому» можливою родичкою того самого Сергія Данилюка – Юлею Іванівною Данилюк.

На початку травня «ковідного» 2020 року навколо Тернопільської міської комунальної дитячої лікарні розгорівся скандал — керівника медзакладу звинуватили у закупівлі масок за завищеними цінами. Було відкрито кримінальне провадження.

Журналістка Світлана Гривас вивчила ситуацію і з’ясувала, що дитяча лікарня справді придбала маски, у порівнянні з іншими замовниками, за однією з найвищих цін. Чітких пояснень щодо того, чому інші медзаклади купували маски за 7 грн, а дитяча лікарня удвічі дорожче, громада так і не почула.

Керівник медзакладу Андрій Артимович спростовував, що маски купували за найвищими цінами. Однак необхідну інформацію, яка б допомогла підтвердити його позицію, не надав. Відмовилася чітко пояснити, які саме маски закупив тернопільський медзаклад, й підприємиця Юлія Данилюк, яка продала даний товар.

З тендерами в Андрія Артимовича постійно виникали трабли. Під час деяких з них головний лікар дитячої лікарні діяв не по-дитячому зухвало. Одна з таких історій найкраще продемонструє моральні якості цього яскравого представника управлінської кузні міського голови Тернополя Сергія Надала.

1 листопада 2023 року до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення заборгованості з Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» звернулося ТОВ «Медіпрайм». Компанія вимагала стягнути з лікарні під головуванням Андрія Артимовича борг в загальній сумі 7 057 337, 99 грн, з яких:

1. За Договором №415 від 26 жовтня 2022 року: 2 993 919, 00 грн – основний борг, 79 215, 81 грн – інфляційні втрати, 60 527, 15 грн – 3% річних.

2. За договором на закупівлю товарів № 460 від 25 листопада 2022 року: 3 050 000, 00 грн – основний борг, 106 750, 00 – інфляційні втрати, 70 693, 15 грн – 3% річних, 756 232, 88 грн – пеня.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору №415 від 26.10.2022, зокрема в частині оплати вартості поставленого позивачем товару – медичне обладнання та різні вироби медичного призначення (33195000-3 Системи моніторингу стану пацієнта). Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» зобов`язання щодо оплати вартості отриманого за видатковою накладною №30441 від 23.01.2023 по Договору № 415 товару – не виконало.

Також підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору №460 про закупівлю товарів від 25.11.2022, зокрема в частині оплати вартості поставленого позивачем товару – устаткування для операційних блоків (33162200-5- Інструменти для операційних блоків), комплект для артроскопії (Код НК 021:2019:36224 Система шейверна артоскопічна, з живленням від мережі, 36003 Артроскопічна система іригації/інсуфляції).

Іншими словами, Андрій Артимович не розрахувався з постачальником – просто вирішив його, як кажуть в народі, «кинути».

Не будемо описувати розгляд справи, перенесення засідань тощо, й перейдемо до суті.

Лише через півтора року після закупівлі, 9 лютого 2024-го на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла спільна заява сторін, в якій останні просили суд затвердити підписану ними у справі №921/748/23 мирову угоду.

12 лютого 2024 року на електронну адресу суду від ТОВ «Медіпрайм» надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме: щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» пені за порушення зобов`язань щодо терміну оплати товару за Договором № 460 від 25.11.2022 в сумі 756 232, 88 грн, у зв`язку із врегулюванням спору між сторонами, шляхом укладення мирової угоди.

Даною Мировою угодою сторони визначили, що з моменту набуття законної сили ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/748/23 про визнання даної Мирової угоди Відповідач зобов`язується сплатити заборгованість у розмірі 6 089 779, 08 грн, з яких: 2 933 919, 00 грн (сума основного боргу за договором № 415 від 26.10.2022); 3 050 000, 00 грн (сума основного боргу за договором № 460 від 25.11.2022); 105 860, 08 грн – судові витрати, у наступному порядку:

2 029 926, 36 грн (два мільйони двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 36 коп.) протягом тридцяти календарних днів з дня винесення Ухвали;

2 029 926, 36 грн (два мільйони двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 36 коп.) протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня винесення Ухвали;

2 029 926, 36 грн (два мільйони двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 36 коп.) протягом 90 (дев`яносто) календарних днів (включно) з дня винесення Ухвали.

Читач повинен зрозуміти, що внаслідок дій Андрія Артимовича могли бути заблоковані рахунки Тернопільської міської ради, чиїм комунальним підприємством є «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня». Напевно зайвим буде наголошувати, що означає для життєдіяльності міста блокування рахунків міської ради. До речі, ми не знаємо, якими проблемами для міста в реальності супроводжувався весь процес.

Також без відповідей залишаються наступні питання: чому Андрій Іванович не розрахувався з постачальником та куди подів кошти виділені на закупівлю у 2022 році? А втрати для бюджету міста через судові витрати в сумі 106 тисяч гривень, хтось відповів за це?

Все вище вказане навело нас на певні підозри, а тому ми вирішили дослідити декларацію Андрія Артимовича.

Прибутковий керівник неприбуткової лікарні

У 2018 році Андрій Іванович подав фінансово-майновий звіт за 2017-ий. Зарплата на посаді та за сумісництвом склала понад 210 тисяч гривень. Дружина лікаря-депутата Оксана Олексіївна у Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі «Мати і дитина» заробила 88 тисяч гривень. Майна тоді, окрім скандального автомобіля, Артимович не задекларував:

Грошових активів у сім'ї теж було небагато. На скріншотах ми виділяємо готівкову валюту, адже упродовж подальших років ці активи будуть рости шаленими темпами.

Іншими словами, усе починалося дуже скромно і єдиним, що контрастувало у майновому стані Андрія Артимовича, був Suzuki Grand Vitara АТ:

У 2018-му зарплата Андрія Івановича виросла й у 2019 році він відзвітував про близько 350 тисяч доходу на своїй посаді та на роботі за сумісництвом. Ще 100 тисяч гривень зарплати вказала дружина.

У цій декларації вказано квартиру на Східному масиві у «хрущовці» тещі пана Андрія, Ремези Тетяни Йосипівни, в якій на той час вони втрьох й проживали.

Але далі починається карколомний майновий злет Андрія Артимовича.

Декларація, подана у 2020 році – зарплата Артимовича росте як на дріжджах і за 2019-ий склала майже 500 тисяч гривень. Своїх 100 тисяч в сім’ю принесла і дружина пана Андрія.

І ось тут перше «диво»! На початку 2019 року дружина пана Андрія стає власницею двокімнатної квартири на 63.3 кв. м. на вулиці Протасевича у новобудові «Парус».

Звідки у 2019 році в сім’ї головного лікаря комунальної дитячої лікарні з'явилися кошти на таке придбання – невідомо. Чому у НАЗК не виникло запитань до такої зміни у майновому стані – теж таємниця.

Навіть приблизних заощаджень на придбання квартири у Артимовичів тоді не було. Ось грошові активи за 2018 рік:

У 2017 році Андрій Іванович узяв в банках два кредити на 350 тисяч гривень. У декларації за 2019 рік їх вже немає. Нових кредитів Андрій Іванович не брав.

Отже, у 2019 році Артимовичі і квартиру без нових кредитів придбали, і старі кредити погасили, і... 20 тисяч доларів зверху їм звідкись накапало.

Здавалося б, навіть ті незначні грошові активи сім'ї, які вона мала раніше і яких явно на двокімнатну квартиру не вистачало, мали просісти. Але ж ні, у Андрія Івановича з'явилося на два десятки тисяч доларів більше:

Вартість зазначеної квартири вказано 721 620 грн, що за курсом 2019 року - 26 грн за долар - становило приблизно 28 тисяч доларів. Звісно, це обман, з яким мали б розбиратися НАЗК і НАБУ.

У 2021 році Артимович подає декларацію за 2020 рік. У дружини з'являється десятилітня «Peugeot» і, здавалося б, жодних змін щодо нерухомого майна.

Та якщо заглянути у реєстр речових прав, то саме 1 серпня 2020 року теща Андрія Артимовича, згадана нами Тетяна Ремез, стає власницею трикімнатної квартири на 100 кв. м. у новоудові на вулиці Рєпіна, 38 - це один з будинків на місці колишнього «Зеленбуду». Вартість такої квартири за цією адресою сягає 120 тисяч доларів.

У цьому ж будинку Тетяні Ремез належить нежитлове приміщення на 3 кв. м. При цьому квартира у «хрущовці» в пенсіонерки залишилася.

Хтось скаже: ну придбала теща квартиру, ну і що. Можливо питань справді було б менше, якби у цьому ж будинку у наступному 2021 році Андрій Артимович вже на себе не придбав гараж на 41,1 кв. м. і ще одне приміщення на 3 кв.м. у 2024-му.

Гараж Андрій Іванович задекларував, вказавши вартість 108 000 грн. Хоча такий гараж коштує від 15 тисяч доларів. Та все ж сам факт цих придбань вказує на те, що стометрова квартира належить саме йому.

А ще, протягом 2020-2021 років, керівник дитячої лікарні поступово нарощував валютні активи.

Так, за 2020 у нього вже задекларовано 39 280 доларів США та 2 890 євро. Ще 4 790 доларів США та 1 120 євро у дружини.

Зарплата теж підросла, тепер це вже понад 550 тисяч гривень на рік. Своїх 130 тисяч зазначає і дружина:

За 2021 рік головний лікар дитячої лікарні, як ні в чому не бувало, вказує 59 390 доларів США та 3 170 євро грошових активів. Так, ніби і не було гаража. Дружина теж несподівано «росте»: 10 290 доларів та 1 460 євро.

Річні зарплати подружжя теж зростають. В Андрія Івановича на більш ніж 200 тисяч гривень. На 30 тисяч більше того року заробила й Оксана Олексіївна.

Цікаво було б побачити, як протягом вказаного часу підіймалися зарплати в підлеглих Артимовича, простих лікарів...

2022 рік. Зарплата головного лікаря у порівнянні з попереднім роком зменшилася на 50 тисяч гривень, але по валюті Андрій Іванович у жирному плюсі на близько 15 тисяч доларів - тепер це вже 75 670 доларів. У його дружини ще + 5 тисяч «зелених» та знову збільшення зарплати на майже 70 тисяч гривень:

У 2023 році зарплата Андрія Артимовича, на відміну від дружини, різко просіла, напевно відбулися якісь перевірки. Однак на валютних рахунках ріст не сповільнився.

На цей раз Андрій Іванович вказав 83 780 доларів. По євро майже нічого не змінилося. А от дружина піднялася ще на 5 тисяч доларів, вказавши 21 370 доларів.

Зрозуміло, що ріст валютних активів Андрій Артимович може пояснювати порівняно високою зарплатою, яка нібито дала змогу відкладати певні суми. Однак, якщо звести зарплати із валютними нарахуваннями, складається враження, що на прожиття родина головного лікаря витрачала якісь мізерні суми і все переводила у валюту. І це якщо не брати до уваги стометрову квартиру та гараж.

У 2024 році, перед звільненням з посади головного лікаря, Андрій Артимович декларує Volsvagen Arteon 2023 року випуску за 1 880 000 грн.

З валютного рахунку зникає приблизно 50 тисяч доларів. І це єдине придбання Андрія Івановича, яке відповідає вартості і грошовим активам декларанта.

Хоча, ще раз повторимося, до самих грошових активів колишнього головного лікаря дотаційної дитячої лікарні, як і статків загалом, є багато запитань, а тому їх повинні дослідити правоохоронні органи, до чого ми їх і закликаємо.

Замість висновку

Отже, як бачимо, мер Тернополя Сергій Надал навмисно оточував й продовжує оточувати себе людьми із сумнівними моральними якостями, здатними на будь-які афери задля наповнення власних кишень. Таких людей Сергій Надал високо цінує і використовує.

По суті, мер Тернополя діє за лекалами мафіозних структур, коли людину, яка допомогла реалізувати важливу для ватажка схему, згодом наближають та довіряють певний напрямок, знову ж таки, з подальшим використанням задля досягнення конкретних цілей.

Андрій Артимович свого часу зрадив колег по партії, пішов на приниження й зазнав цькування з боку громади, за що отримав посаду, грошовий зиск та політичний дах міського голови. Нині він працює в приватному секторі, до комунальних годівниць його не підпускають, адже він більше не потрібен Сергію Надалу. Такий фінал - класика кримінальних організацій.

Що ж, нагадаємо тернополянам про цього яскравого представника політичного Тернополя часів «надалізму». Місто повинно знати своїх «героїв».



Діліться у соцмережах:

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE