У Раді зареєстрували законопроєкт, який дозволить президенту і Раді призначати генпрокурора тільки після відкритого конкурсу 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15343, який запроваджує конкурс на посаду генерального прокурора.

Впровадження відбору генпрокурора на основі конкурентної процедури – це одна із ТОП-вимог для євроінтеграції України. 

“Це історичний законопроєкт. Роками українцям доводилося бачити “ручних” генпрокурорів Банкової. Пшонка, Луценко, поточний генпрокурор Кравченко – усі вони на посаді керівника прокуратури грали роль виконавців волі діючого президента. Зараз маємо шанс це змінити. Якщо законопроєкт №15343 буде ухвалений – Україна нарешті отримає незалежного генпрокурора та правоохоронну систему, яка працює на громадян, а не на владу”, – зазначає Олена Щербан, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК). 

Авторкою ініціативи стала народна депутатка Анастасія Радіна.

Нагадаємо, Україна має план основних реформ для євроінтеграції на 2026 рік – так званий “список “Качки-Кос”. Це десять найважливіших змін. Запровадження конкурсу на посаду генпрокурора – одна з них. Досі Кабінет Міністрів, відповідальний за євроінтеграцію, не подав жодного законопроєкту для виконання цього списку. 

Як будуть обирати генпрокурора за новим законопроєктом?

1. Конкурсна процедура відбору генпрокурора. Зараз генпрокурора призначає президент за погодженням з Верховною Радою. Таким чином Офіс генерального прокурора потрапляє у політичну залежність від будь-якої чинної влади. Натомість законопроєкт пропонує, щоб Вища рада правосуддя (ВРП) оголошувала конкурс на посаду генерального прокурора. Відповідно до Конституції, прокуратура є частиною системи правосуддя, а ВРП – орган, відповідальний за формування та функціонування системи.
2. До складу конкурсної комісії увійдуть міжнародні експерти. Законопроєкт пропонує, щоб комісія складалась із шести членів. Трьох із них ВРП визначає самостійно, ще трьох — за пропозиціями європейських партнерів. 
3. Вирішальне право голосу – у міжнародних експертів. Рішення приймається більшістю членів, тобто чотирма представниками, з яких два – міжнародні експерти. При рівній кількості голосів після повторних голосувань рішення може бути прийнято трьома голосами, з яких два – від партнерів. Комісія повинна буде обрати 2 кандидатів, з яких президент на свій розсуд подає одну кандидатуру на призначення до Верховної Ради. 

Додатково у законопроєкті посилили вимоги до кандидата на посаду генерального прокурора. Зокрема зʼявилась вимога досвіду роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше п’яти років. 

Як зможуть звільнити з посади генпрокурора за новим законопроєктом? 

1. Вмотивоване обґрунтоване висловлення недовіри. Мінімум 150 народних депутатів можуть розпочати процедуру звільнення, ініціюючи питання про недовіру. Пропозиція має бути вмотивована та обґрунтована законними підставами. Водночас у парламенті з цього питання мають створити ТСК, щоб перевірити обставини для звільнення
2. ТСК має підготувати висновок для розгляду парламентом. Робота ТСК обмежена в часі – до 6 місяців. А за підсумками роботи комісія має підготувати висновок, який обов’язково заслуховують на пленарному засіданні. У разі негативного висновку – питання недовіри генпрокурору виключають із порядку денного засідання.
3. Чіткі підстави для висловлення недовіри. У законопроєкті зазначено перелік таких причин: неналежне виконання повноважень, неможливість виконання обов’язків за станом здоров’я, порушення вимог законодавства щодо запобігання надмірному впливу осіб зі значною економічною та політичною вагою. Тобто ініціювати звільнення генпрокурора можна буде лише обґрунтувавши одну з цих причин, додаючи конкретні факти порушення закону.
4. Строк виконання обовʼязків генпрокурора обмежується. В ініціативі пропонують обмежити строк виконання обовʼязків генпрокурора його заступником у разі дострокового припинення повноважень до 6 місяців. Завдяки цьому можна буде уникнути ситуацій, коли на найвищій посаді у правоохоронній системі роками тримають “в.о.”, якого ніхто не обирав.

Законопроєкт також змінює логіку щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно генпрокурора. Зараз Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) не має достатніх повноважень для цього та фактично підпорядковується генпрокурору. Тобто, на практиці відкрити провадження щодо чинного генпрокурора – неможливо.  

Тому в проєкті закону пропонують передати ці повноваження ВРП, яка є незалежною від правоохоронців та виконавчої гілки влади. 

Нагадаємо, попри вимоги ЄС змінити процедуру призначення генпрокурора, уряд вирішив прибрати з Антикорупційної стратегії норму про конкурс на цю посаду.