На Цензор.нет вийшла стаття під назвою “Як побудовано вертикаль впливу на Укрзалізницю від Ярослава Дубневича та Станіслава Лєснікова?”.
Ми не могли обійти стороною конфлікт, котрий спалахнув між головю “Укрзалізниці” Вайцехом Балчуном та міністром інраструктури Володимиром Омеляном. На нашу думку, стаття цього поважного видання, заслуговує на увагу та ретрансляцію. Адже конфлікт дещо затягнувся і за ним явно “стирчать вуха” найвищих керівників країни.Як повідомляється, джерело в Уряді передало “БізнесЦензор” (далі БЦ) схему кадрової залежності менеджерів ПАТ “Укрзалізниця” (УЗ) від впливових бізнесменів та взагалі маловідомих осіб. Деякі схеми зав’язків доволі відомі. Загалом менеджерська структура на УЗ концентрується в 4 гілках.
- Перша – офіційна команда голови правління Войцеха Балчуна, який завів в правління чотирьох поляків.
- Інші три, так чи інакше пов’язані з президентом Петром Порошенко. Офіційний вплив на УЗ має профільний віце-прем’єр Володимир Кістіон – креатура голови Уряду Володимира Гройсмана, який поки що входить в команду Порошенко.
Менш легалізований, але інституційно обгрунтований вплив має Ярослав Дубневич – голова профільного комітету у Верховній раді, народний депутат від президентскої фракції БПП.
Остання гілка зав’язана на Станіслава Лєснікова, якого пов’язують з Адміністрацією президента. Його вплив на УЗ ніяк інституційно не закріплений.
В статті зазначається, що в правлінні УЗ працює кадровий залізничник Сергій Михальчук. Його призначенню сприяв Ярослав Дубневич – народний депутат від БПП, голова комітету Ради з питань транспорту та співвласник “Корпорації КРТ” (Колійні ремонтні технології).
Як повідомляв український Forbes в 2012 році, підприємства Ярослава Дубневича та його брата Богдана, є постачальниками запчастин для колій. Протягом 2008 – 2011 років УЗ очолював Михайло Костюк. Він був власником патенту на кріплення Дубневичів та отримував роялті від КРТ, коли той постачав їх УЗ.
Тепер, завдяки Михальчуку, Дубневичі мають змогу і далі продавати УЗ запчастини, необхідність яких міністр інфраструктури Володимир Омелян ставить під сумнів. За його словами орієнтовна вартість закупівель в компаній Дубневичів в 2016 році склала близько мільярда гривень. За штатним розписом Михальчук контролює департамент матеріально-технічного забезпечення, будівельний департамент та Центр управління промисловістю. Саме в його сфері відповідальності знаходяться закупівлі УЗ
Ще одна вертикаль, яка викликає багато запитань – вплив на “Укрзалізницю” загадкового громадянина РФ Станіслава Лєснікова. Про нього в інтерв’ю БізнесЦензор розповідав міністр інфраструктурі Володимир Омелян:
“Мені скаржаться, что ним сформована ціла вертикаль із заступніків та начальніків регіональніх залізниць, – каже Омелян – Хто всі ці люди? Чим вони займаються? Які досягнення по борьбі с корупцією або в реформуванні. Чи готові вони покласти результати на стіл?”.
Інтереси Лєснікова в УЗ представляє Сергій Шут, которого було призначено радником голови правления УЗ ще за минулого керівника – Олександра Завгороднього.
Як повідомляв український “Forbes” в 2012 році, Шут є бізнес-партнером Олександра Матковська – двоюрідного Брата Владислава Каьсківа, чкотрий за часів Віктора Януковича очолював держагентство з інвестіцій та управління нацпроектами.
Разом вони створили схему, за якою держагентство за великі кошти мало викупити земельні ділянки у Шута і Матковського для будівництва об’єктів під зимову олімпіаду.
Як вже повідомляв БЦ, Шут добився призначення людей з колишнього оточення Каськіва заступниками по реформуванню на всіх шести українських залізницях.
Одного з них в листопаді 2016 року на конкурсі було обрано державним секретарем Мінінфраструктури. Це Андрій Галущак, який за протекцією Шута був заступником по реформуванню голови Львівської залізниці.
В 2011 році Галущак обіймав посаду заступника директора ДП “Інвест-Україна” та заступника керівника ДП “Національний проект” LNG-термінал “. За даними слідства, держагентство Каськіва через підконтрольну “Державну інвестиційну компанію” надало цьому підприємству позику для реалізації національних проектів.
Слідчі відзначають, що фактично гроші були виведені в тіньовий оборот: перераховувалися на рахунки компаній, розташованих в офшорних зонах, і легалізовувались шляхом придбання значної кількості земельних ділянок.
Докладно про те, як з одного боку Дубневич та Михальчук, а з іншого Лєсніков і Шут впливають на УЗ, автор статті пропонує у схемі.
