Стартував завершальний етап місцевих виборів. Українці вибирають мерів міст, у яких до другого туру пройшли два кандидати. У більшості великих міст вибори призначені на 22 листопада, а в Одесі підсумок вже відомий. Експерти прогнозують, що явка виборців буде нижчою, ніж в першому турі. Тому боротьба за голоси буде серйозною, місцями – драматичною.
Читайте також: Що чекає Зеленського і “Слугу народу” після невдалих місцевих виборів
ОДЕСА: відлуння «русского мира»
15 листопада в Одесі відбувся другий тур місцевих виборів, де за крісло мера боролися чинний глава Геннадій Труханов і кандидат від «Опозиційною платформи – За життя» (ОПЗЖ) народний депутат Микола Скорик. Труханів виграв, отримавши 54% голосів. При цьому Скорик, який набрав 42%, заявив, що вибори сфальсифіковані, так що не виключені довгі судові розгляди.
День виборів у Одесі був насиченим. ЦВК два рази за добу змінювала голову міської територіальної виборчої комісії. У поліцію надійшов дзвінок про замінування будівлі, де працювала комісія.
Виборча кампанія напередодні другого туру була агресивною. Олексій Кошель, голова Комітету виборців України заявив, що місто накрила хвиля чорного піару. Одеситам дзвонили боти і агітували проголосувати за одного з кандидатів, залякуючи тим, що до влади рветься бандитська партія, яка планує влаштувати «донбаський сценарій». Спроби вплинути на виборця робилися і в день виборів. Вулицями їздили автомобілі з гучномовцями і закликали вибирати мир і процвітання в Одесі.
У другому турі змагалися
Але це подіяло не на всіх. Як зауважив політолог Ярослав Католик, обидва кандидати на пост мера для проукраїнські налаштованих одеситів були чужими, тому більшість містян голосування проігнорували – явка склала 25%. Наприклад, колишній глава Одеської обладміністрації Микола Скорик під час Майдану підтримував екс-президента Віктора Януковича і засуджував проєвропейських активістів. Крім того, його губернаторство запам’яталося одеситам трагічною подією 19 лютого 2014 року. У цей день прямо під стінами ОДА під час мирного мітингу невідомі в масках, з бейсбольними битами і наклейками «Одеса без майдану» били активістів і журналістів. Винних досі не покарали.
Чинний міський голова Геннадій Труханов переобирається вже в третій раз – містом він керує з 2014 року. За час каденції він кілька разів побував фігурантом кримінальних проваджень НАБУ: його підозрювали в придбанні за бюджетні кошти і за завищеною ціною одеського заводу «Краян» (9 липня 2019 року райсуд Одеси виправдав всіх обвинувачених у справі. Прокурори САП оскаржили вирок і домагаються його скасування), незаконному привласненні земельної ділянки під військовим аеродромом «Шкільний» в 2017-м, що належить Міноборони, і в недостовірний декларування. Остання кримінальна справа закрита після рішення Конституційного Суду про блокування частини повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.
Також більшість мешканців Одеси залишилися незадоволені «асортиментом» кандидатів, в чому звинувачують «Слугу народу». За словами місцевого громадського діяча Олега Михайлика, одесити перебувають в стані апатії, розчарування і злості на центральну владу. Під час парламентських виборів в липні 2019 року президентська партія отримала солідну підтримку в Одесі – за неї проголосували понад 50% виборців. Але через рік вона так і не змогла проявити себе. Пересічні громадяни не відчули змін на краще. Тому не поспішали голосувати на місцевих виборах за кандидата від СН гумориста Олега Філімонова.
Цю думку розвинув у себе в «Фейсбуці» директор Одеського художнього музею і опонент Геннадія Труханова в першому турі Олександр Ройтбурд, який пройшов в облраду Одеси від партії «Європейська солідарність».
«Так, я не можу прийняти ідею про перейменування проспекту Небесної сотні в проспект Маршала Жукова (в жовтні 2020 року історико-топонімічна комісія Одеси підтримала ініціативу Труханова про повернення деяким вулицям їхніх радянських назв), – написав Ройтбурт. – Я був проти забудови літнього театру в міському саду. З переслідуваннями активістів я не можу змиритися. Це погано”. Але, на думку Ройтбурда, ОПЗЖ буде тягнути Одесу в «русскій мір». А Геннадію Трухановому ніякий «русскій мір» тут не потрібен, в чому мер нібито особисто переконав художника.
ЛЬВІВ: Садовий проти коаліції
За крісло міського голови 22 листопада змагатимуться чинний мер Андрій Садовий і колишній глава Львівської облдержадміністрації, нардеп від «Європейської солідарності» Олег Синютка. За результатами першого туру, який відбувся 25 жовтня, за чинного мера проголосували 40% виборців. За його нинішнього опонента – 31%.
«У Андрія Садового, як у чинного мера, більше шансів на перемогу, так як у нього більше досвіду, і в моменти кризової ситуації і важких годин пандемії виборці голосують за кандидата більш стабільного і передбачуваного», – говорить Микола Спесеренко, львівський політичний експерт .
За соціологією соцгрупи Рейтинг, опублікованою 22 липня 2020 року, мером були задоволені 48% городян, а його головними успіхами львів’яни називали підвищення якості доріг, тротуарів і прибудинкових територій в місті, а також розвиток туризму і оновлення парків і скверів. Подобалося городянам і те, що при Садовому оновлюються вуличне освітлення і громадський транспорт.
Другий тур
Також, Садовий відмовився вводити «карантин вихідного дня» – нові обмеження, які ввели по всій Україні з 14 листопада, сподіваючись таким чином отримати підтримку виборців, що представляють малий і середній бізнес.
Олег Синютка теж добре відомий львів’янам. Він працював губернатором області з 2014 по 2019 рік і був близький до тодішнього президента Петра Порошенка. Останній тривалий час вважав Садового своїм політичним конкурентом. Синютка побудував кампанію на жорсткій критиці Садового навколо головних проблем Львова: збереження історико-культурної спадщини міста, ремонту доріг і відомої проблеми з утилізацією сміття. Втім, за час губернаторства і у Олега Синютки виникали проблеми. Так, 2017-2018-і роки запам’яталися численними страйками шахтарів, які перекривали дороги, вимагаючи виплат заборгованостей по зарплатам.
Синютка одним з козирів пред’явив підтримку широкої коаліції патріотичних сил. Його кандидатуру підтримують представник «Свободи» Руслан Кошулинський, який посів третє місце в першому турі, голова координаційної ради партії «Громадянська позиція» Володимир Гірняк, засновник «Правого сектора» Дмитро Ярош. Всі вони публічно агітували за кандидата від ЄС.
За словами Анатолія Романюка, завідувача кафедри політології Львівського національного університету ім. Івана Франка, змінити ситуацію на користь того чи іншого учасника могли б дебати. Однак історія з ними нагадує тривалу підготовку до дебатів Зеленського і Порошенка. Ніхто не хоче йти назустріч один одному. Андрій Садовий запросив Олега Синютку 18 листопада на дебати на один телеканал, у відповідь його опонент запросив мера вже 20 листопада на інший ефір. Знакової фрази «Стадіон так стадіон» у Львові ще не прозвучало.
ДНІПРО: об’єднання ЄС і ОПЗЖ
У Дніпрі в першому турі чинний мер Борис Філатов набрав 46% голосів, а лідер «Громадянської сили» Загід Краснов – 13%. Мер Філатов вирішив приєднатися до бунту регіонів і відмовитися підтримувати розпорядження Кабміну про «карантин вихідного дня», назвавши його «неймовірною дурістю, якої немає ні в одній країні».
Політичний експерт Андрій Золотарьов вважає, що подібні рішення все одно не принесуть легкої перемоги нинішньому голові. На виборчі дільниці дійде ідеологічно орієнтований електорат, який не готовий голосувати за Філатова з його чималим антирейтингом. За результатами опитування Центру суспільного розвитку «Інтер-Акція», проведеного в жовтні, нинішнім мером незадоволені 65% городян.
Другий тур
Краснов повідомив на своїй сторінці в «Фейсбуці», що мер використовує адміністративний ресурс. За його словами, минулого тижня завідувачі відділеннями лікарень, директори шкіл та керівники комунальних підприємств в Дніпрі нібито отримували повідомлення з приймальні Філатова з проханням надіслати до 16 листопада списки з іменами «прихильників чинного глави».
Тим часом Борис Філатов заручився підтримкою непримиренних політичних опонентів, ворогуючих на всеукраїнському рівні. Чинного мера підтримує друга за чисельністю в новій міськраді Дніпра партія ОПЗЖ. Її представники в Дніпрі агітують свій електорат віддати голос за нинішнього голову міста. Також за Філатова виступили в «Європейській солідарності».
КРИВИЙ РІГ: останній кандидат Зеленського
У рідному місті президента Володимира Зеленського фаворитом гонки в другому турі довгий час вважався діючий мер Юрій Вілкул. За результатами першого туру він отримав майже в два рази більше голосів: 46% проти 26% у його опонента, кандидата від «Слуги народу» Дмитра Шевчика. Але несподівано для всіх Вілкул зійшов з дистанції після 10 років управлінням містом. 17 листопада він записав відеозвернення і сказав, що не братиме участі у другому турі виборів за станом здоров’я.
Замість себе мер порадив виборцям голосувати за кандидата від ОПЗЖ Костянтина Павлова. Останній отримав в першому турі 9% голосів виборців, посівши третє місце.
Павлов відомий в політичних колах і в місті. Він був депутатом Верховної Ради VII і VIII скликань від фракції «Опозиційний блок». Запам’ятався тим, що голосував за «диктаторські закони» 16 сiчня 2014 року.
Другий тур
Чутки про тиск на Вілкула з вимогою зняти свою кандидатуру ходили давно. Джерела в «Слузі народу» підтверджують, що в Офісі президента намагалися домовитися з чинним мером. Крім того, про це писав і сам Павлов – нібито «група зелених поплічників олігархів намагається силовим шляхом усунути шановану людину».
Цілком можливо, що тиск на чинного мера чинився і з інших сторін. Адже його головний конкурент Дмитро Шевчик хоч і йде на вибори від СН, але є людиною з орбіти бізнесмена Ріната Ахметова, він – генеральний директор Центрального гірничо-збагачувального комбінату, що входить до групи «Метінвест».
Експерти припускали, що Шевчик формально зійшов з дистанції ще в першому турі, так як не був готовий до політичних баталій. Також президентський кандидат неодноразово хвалив чинного мера в період виборчої кампанії. А після першого туру не проявляв себе в інформаційному полі, в той час як політтехнологи чинного мера вели агресивну кампанію, заполонивши місто білбордами і критикуючи опонента. Тому в ЗМІ були підозри, що кандидат від СН – технічний, а партія влади допомагає Вілкулу-старшому перемогти.
Читайте також: Кадри Кучми і Януковича. Кого і чому призначають новими губернаторами
